Область призвичаюється до життя в умовах повномасштабної війни. Про це під час інтерв’ю сказав очільник Черкащини Ігор Табурець. Як він наголосив, за ці п’ять місяців українці своєю боротьбою повністю зламали плани путіна. Детальніше про те, як Черкащина протистоїть ворогу, якої шкоди він уже завдав області, як тут тримають економічний фронт, готуються до опалювального та навчального сезонів читайте в матеріалі.

 

 

− Що вдалося за ці 5 місяців зробити, щоб підготувати всю нашу область, її інфраструктуру до роботи у воєнний час?

− Ці 5 місяців були непростими. На початку нашими головними завданнями було убезпечення цивільних та організація оборони регіону, формування та забезпечення підрозділів територіальної оборони, налагодження співпраці із правоохоронними органами в умовах війни, аби ми були готові до відбиття агресії, коли ворог сюди дійде.

Поступово, поряд із першочерговими завданнями, виконували й інше, не менш важливе, – підтримка економіки. Адже економічна безпека так само важлива, як і військова. Ми намагалися заохотити, стимулювати бізнес до відновлення роботи. Бо без економіки неможлива підтримка армії. На цьому ж і акцентуватимемо нашу увагу до перемоги.

− Цікавить ситуація із внутрішньо переміщеними особами. Якщо на початку війни область працювала більше як перевалочний хаб, то зараз бачимо, що чимало людей повертаються додому, інші ж осідають тут. Чи справляємося ми з таким потоком людей?

− Із початку війни через Черкащину пройшло понад 190 тисяч вимушено переміщених осіб, зокрема й транзитом. Багато хто лишився. На сьогодні в області зареєстровані понад 108 тисяч переселенців. Утім процес міграції триває, адже частина повертається додому, зокрема на Харківщину, Київщину, в Запорізьку область.

З усіма завданнями щодо забезпечення тих, хто нині обрав за домівку Черкащину, ми справляємось. Маємо змогу в повному обсязі виплачувати соціальну допомогу.

Якщо говорити про працевлаштування таких людей, створення нових робочих місць, то в цьому напрямі ми працюємо над забезпеченням релокації бізнесу з областей, які постраждали від війни. Нині маємо вже понад три десятки таких підприємств. А це – додаткові робочі місця, зокрема й для внутрішньо переміщених осіб.

− Із місяць тому ми на телеканалі «Ільдана» готували сюжет про призначення нового директора в Іркліївському риборозпліднику. Були спроби його представити, проте колектив не сприйняв кандидатуру, був явний супротив. Звучали навіть репліки: «Ми поїдемо до начальника ОВА». Хотілося б дізнатися, потрапили до вас ці посланці і чи має ситуація продовження?

−Нині в Іркліївському риборозпліднику працюють понад 70 осіб. Це – бюджетоутворювальне підприємство для громади. Тож жителі турбуються його долею, зокрема й тим, хто там керуватиме.

Враховуючи резонанс, ми провели необхідні консультації з Кабміном, керівництвом Мінагрополітики, Держрибагентства. З огляду на воєнний стан, я запропонував альтернативну кандидатуру на посаду керівника підприємства з числа військових, довіра до яких нині дуже висока.

Тож керівником риборозплідника став начальник штабу 20-го батальйону Олександр Тихонов. Днями я представив його колективу підприємства. Від профільного міністерства передав алгоритм і напрямок подальшої діяльності.

Не оминули ми й питання імовірної подальшої приватизації цього держпідприємства, оскільки нині непростий період із наповненням бюджетів. І коли ми аналізуємо інструменти, які б сприяли зміцненню економіки, то приватизація є одним із методів підтримки та стимуляції економіки.

Ми знаємо чимало прикладів, як колишні державні підприємства після приватизації, за умови професійного менеджменту, виходять на європейські та світові ринки.

Але основні умови лишаються незмінними: збереження робочих місць або ж навіть розширення штату, збереження цілей підприємства, підтримка державних програм із зарибнення нашого Дніпра.

− У межах роботи, ми моніторимо судові реєстри і знаходимо там, зокрема, дуже багато справ, які нині слухаються в судах, щодо державної зради, колабораціонізму. Яка зараз ситуація із такими злочинами? Скільки їх зафіксовано нині в області?

− У цілому це велика робота всіх відповідальних служб. Із початку війни були визначені завдання з проведення контрдиверсійної діяльності: виявлення осередків нашого ворога, що працюють на підрив української державності зсередини Черкащини. Це передовсім стосується оборонних підприємств, органів влади та військових частин. У пріоритеті були саме останні. Дислокація, передислокація, чисельність, озброєння – та інформація, яка є цінною для ворога.

Наразі вся ця робота триває. І можемо говорити, що понад 50 кримінальних проваджень уже відкрито щодо осіб, які виправдовують, визнають правомірною або заперечують збройну агресію росії проти України, а також за колабораційну діяльність.

Коли ж говорити про статтю «державна зрада» – то вона стосується навідників, коригувальників вогню, тих, хто передає реальну інформацію про військові частини, а не просто сидять в інтернеті та поширюють пропагандистські матеріали країни-агресора.

Маємо 5 таких кримінальних проваджень, 3-ом жителям області вже повідомлено про підозру. По 2-ох провадженнях завершено досудове розслідування, матеріали скеровані до суду.

Певен, що наші «внутрішні вороги» понесуть відповідальність за вчинені злочини.

− Одне з ключових питань на сьогодні – проходження опалювального сезону в Україні та на Черкащині зокрема. Чи вже розпочалася підготовка, які заходи вже проводять? Та що можете порадити черкащанам, як готуватися до входження в опалювальний сезон?

− Відповідно до доручення керівництва держави, в усіх областях України вже створені комісії з підготовки до опалювального сезону. Зокрема, така комісія оцінює стан готовності області до входження в опалювальний період, визначає проблемні напрями. Усе – аби бути максимально готовими, як всі стверджують, до найтяжчої зими за роки незалежності нашої країни.

До складу обласної та місцевих комісій при районних адміністраціях, міськвиконкомах, тергромад увійшли фахівці, які професійно відповідають за цей напрям діяльності, фахівці, які перевіряють стан та безпеку об’єктів критичної інфраструктури. На сьогодні ми перевірили понад 50% таких підприємств, що відповідають за надання послуг із опалення.

Основна проблема, яка нас очікує, – постачання газу. Ми орієнтуємо всіх, зокрема й найбільших споживачів, а не тільки населення, щоб вони за змоги переходили на альтернативні види палива. Поки що лідером з цієї роботи є обласний центр, Умань, Сміла.

Крім того, вже ухвалені зміни до Постанови Кабміну № 590, яка регламентує всі види проплат за черговістю, що стосуються початку та проведення опалювального сезону. Тобто маємо можливість закупівлі альтернативних видів палива і зміни джерел опалення. Це передовсім стосується об’єктів соціальної інфраструктури, тобто шкіл, лікарень, садочків.

Ми бачимо розуміння в усіх керівників громад, на чому вони зараз мають акцентувати увагу в підготовці до опалювального сезону. Сподіваюся, що навіть заготівля сухого дерева, яку вже розпочали у деяких громадах, є варіантом бути готовими до найнеочікуваніших поворотів цьогорічного опалювального сезону.

Для жителів багатоповерхівок найоптимальнішою альтернативою є використання електрики. Надавачі цих послуг стверджують, що мережа готова до додаткових навантажень. Утім сподіваємося, що ще й погода буде поблажливою.

−Нині на Черкащині розгортається скандал з «Черкасигазом». Черкащани сплатили за травень кошти за послугу одному постачальнику, хоча вже мали б новому. Як бути в цій ситуації?

− Ця проблема з оплатою газу виникла не лише на Черкащині, а й по всій країні.

Згідно з постановою Уряду, всі споживачі з 1 травня 2022 року забезпечуються газом від «Нафтогаз України». Але вони не були заздалегідь попереджені про нового постачальника, тому оплатили цю послугу попередній компанії. Тут, певно, є менеджерська помилка. Ця проблема нині вирішується таким шляхом: громадяни пишуть заяви до попереднього постачальника, аби той повернув їм сплачені кошти. Як альтернатива, ці кошти можуть бути перераховані на статтю розподілу/транспортування газу. Розглядається також механізм перерахування коштів від постачальників до «Нафтогазу». Ситуації, коли споживачеві надішлють подвійний платіж, не буде. У цьому мене запевнив керівник «Черкасигазу». Усі пільги та субсидії, при зміні постачальника, зберігаються автоматично.

Я щотижня зустрічаюся з керівниками облгазу та обленерго, аби мати розуміння, в якому стані у регіоні системи життєзабезпечення області.

− Ми розуміємо, наскільки актуальним нині є питання наповнення місцевих бюджетів. Можете детальніше розповісти про роботу в цьому напрямі?

−Частина території України нині або окупована, або перебуває під вогневим впливом. Це, приміром, міста з великими підприємствами, що тепер вимушено не працюють. Тому фіксуємо недовиконання держбюджету.

Стосовно Черкащини, то тут треба хвалити наших підприємців і сільськогосподарників. Лише кілька перших тижнів ми мали просідання. Аналізуючи це півріччя, то до державного та місцевих бюджетів області надійшло 10  млрд грн доходів (приріст +25%). Затверджені радами завдання з надходжень до загального фонду місцевих бюджетів забезпечено на 108%.

Тобто економіка регіону працює, місцеві бюджети стабільно отримують кошти. Маю надію, що ніщо не завадить нам провести всі заходи, аби зберегти надходження до бюджетів на такому ж рівні.

− Зловживання з гуманітарною допомогою. Приміром, відомий випадок оборудок із закупівлею форми для тероборони Канівщини. Чи відомі Вам такі факти і як реагуєте на них?

− Це – ганебні історії. Розкрадання тушонки у Смілі, ситуація на Канівщині із закупівлею форми, продаж форми на Уманщині. Утім такі випадки, на щастя, поодинокі. А завдяки свідомим громадянам ми про них дізнаємося чи не відразу.

Розслідування нині під контролем як нашим, так і правоохоронних органів. Приміром, по ситуації на Уманщині вже відкрите кримінальне провадження. Сподіваюся, що всі винні будуть покарані, як належить. На Черкащині немає системності у розкраданні гуманітарки, і бути не може.

− Які наслідки для Черкащини мали прильоти ворожих ракет?

− Від перших днів повномасштабної війни Черкащина також зазнала обстрілів. Найбільше постраждала Уманщина. Там поруйновано 87 об’єктів. Такі наслідки спричинені тим, що агресор поцілив у військову частину, де зберігалися боєприпаси, що здетонували.

Загалом на Черкащині за 5 місяців війни пошкоджено більше сотні об’єктів у Золотоніському, Уманському та Черкаському районах.

Це переважно об’єкти цивільної інфраструктури: школи, садочки, соціальні заклади, сільськогосподарські об’єкти.

Сподіваюся, що започаткована Урядом програма допоможе нам у швидкому відновленні таких об’єктів.

− Черкаські фермери нині скаржаться, що зазнають збитків, адже не можуть повною мірою реалізувати минулорічний урожай. Чи держава якось допомагає з цим шляхом компенсацій?

− Так, справді, наразі наш ринок не потребує такої кількості сільгосппродукції, яка залишилася ще з минулорічного врожаю. Проблеми з логістикою через війну спричинили також і критичну продовольчу ситуацію у світі. Адже для близько 15 країн наша держава постачає понад 10% річного споживання пшениці.

У нас до логістичної кризи були потужності експортувати до 5 млн тонн зерна в місяць. Нині ж говоримо у кращому випадку про 1 млн тонн.

Керівництво держави вживає всіх заходів, аби якнайшвидше вирішити цю ситуацію, зорганізуватися і використати всі можливості для продажу зерна за кордон.

Є тісна співпраця з Мінагрополітики, з аграріями, щоби оперативно реагувати на ситуацію та реалізовувати продукцію.

Наразі, завдяки нашим партнерам, вдалося провести непрості перемовини з представниками Туреччини, ООН та росії, аби спробувати відновити діяльність портів, щоби вивезти урожай минулого року і дати можливість експортувати те, що нині збираємо.

Усі компенсаторні моменти обмежуються лише державними програмами, за якими Україна може закуповувати та зберігати у себе такі врожаї. Імовірно, так буде з цьогорічним збіжжям. Принаймні зараз ми розглядаємо такий варіант. Але оптимальний – експорт.

− Уже за місяць стартує новий навчальний рік на Черкащині. Чи готові заклади області до нього?

− Заклади вищої освіти мають розпочати новий начальний рік уже 15 серпня, школи – з 1 вересня.

Як неодноразово наголошував Президент України, школа має бути місцем безпеки. Тому ми створили відповідні комісії на всіх рівнях, які покроково перевіряють усі заклади, чи відповідають вони вимогам безпеки для офлайн-навчання.

Ми розглядаємо різні варіанти проведення навчального процесу: очно, онлайн чи навіть у змішаному форматі. Усе це залежатиме від кількох факторів. Насамперед, це готовність самих закладів до реагування на повітряні загрози. Йдеться про наявність облаштованих укриттів.

Наразі ми перевірили всі заклади освіти області: від університетів до садочків. Неможливе офлайн-навчання у близько 22%. Тут або немає можливості облаштувати укриття, або дістатися до нього за 5-10 хв. Інші ж заклади або вже готові, або поки у процесі.

Запаси води, медикаментів, чітка система оповіщення, механізм реагування на тривогу, наявність камер як складової безпеки – це основні вимоги до безпеки в освітніх закладах. Утім без дозволу батьків ніхто дітей на навчання силоміць не відправлятиме.

− СБУ наприкінці травня оприлюднила інформацію про нібито комерційний продаж бронежилетів на Черкащині. Ви тоді спростували цю інформацію. Як вирішилася ситуація натепер?

− Наскільки мені відомо, нині ця справа на розгляді у центральних відомствах, адже стосується не лише нашої області.

Ще раз поясню: одна із громадських організацій навесні запропонувала нам допомогу у вигляді тисячі тканинних чохлів для бронежилетів. Звісно, ми скористалися цією пропозицією.

Ці чохли, відповідно до акту, передали на зберігання до однієї з компаній, де мали бути виготовлені бронелисти з металу, який ми закупили.

Усі наші замовлення були виконані. Засоби захисту передані в ті підрозділи, де була в них потреба.

Сподіваюся, що наша правоохоронна система належним чином розбереться у ситуації і ми почуємо про результати цих розслідувань.

− Веcною ми побачили, що є певні проблеми із підготовкою і забезпеченням тероборони Черкащини. На якому рівні вона зараз? Також після Попасної маємо багато повідомлень про зниклих безвісти бійців. Що робити рідним у цій ситуації?

− Пріоритетним питанням для нас із початку повномасштабного вторгнення було належне забезпечення підрозділів територіальної оборони. Тому що першочергове її завдання – захист регіону та надійна оборона в разі проникнення ворога аж до Черкащини.

На першому етапі ми докладали максимум зусиль, аби лише сформувати та надати основні елементи початкової військової підготовки, матеріально-технічне забезпечення.

Завдяки координації зусиль із ЗСУ, такі дії дозволили максимально швидко підготуватися. Це не лише стрільбища, а й велика теоретична частина.

Перший наш підрозділ, який вийшов на зіткнення з ворогом, був максимально психологічно готовий. Адже ми попрацювали практично з кожним бійцем.

Очевидно, що війни без втрат не буває. Коли йде ураження масованим артилерійським вогнем, то є проблеми з ідентифікацією категорії, до якої зарахувати бійців. Чи поранений, чи загиблий, чи зниклий безвісти. Остання категорія залишає шанс, що людина, приміром, потрапила в полон, її знайшли пізніше під завалами живою тощо.

Зараз це відбувається за таким алгоритмом: командир частини, де ніс службу військовий, визначає, що той є зниклим безвісти, його немає як пораненого чи полоненого. Далі інформація передається до вищого командування, потому обов’язково повідомляється місце, звідки був призваний боєць.

Коли ця інформація надходить до обласного ТЦК, тільки військовий комісар може сповістити рідних чи близьких про те, де боєць.

Наразі всю вичерпну інформацію можна отримати в ТЦК або через написання заяви до поліції, яка також є в реєстрі дізнання та пошуку зниклих безвісти.

Набагато гірше, коли ми дізнаємося про такі речі із соціальних мереж. Немає ніякого сенсу в розміщенні таких оголошень, адже це призводить і до зайвих витоків інформації, якою може скористатися ворог. Є також непоодинокі випадки вимагання викупу. Тому в таких випадках треба діяти лише за процедурами, без самодіяльності.

− Ви прийшли на посаду як військовий менеджер, чи зміните роботу по закінченню війни?

− Моє першочергове завдання було сформувати оборону регіону. І, сподіваюся, мої знання та досвід військового стали в нагоді, а весь комплекс заходів, які ми втілили, дозволили громаді почуватися в безпеці.

Я вдячний Президенту за можливість очолити військову адміністрацію, рідну Черкащину в такий час. Якщо ми говоримо про цивільне життя, то є багато сфер, де необхідно втілити низку заходів із відновлення та просування Черкащини. У цих напрямах, певен, у мене теж вистачає знань і вмінь. Бо маю також економічну та дипломатичну освіту, досвід спілкування з підприємцями, органами місцевого самоврядування, громадами. Разом із командою в нас вистачить спроможностей впоратися і з викликами мирного життя. Тож разом по ПЕРЕМОГИ!