У зв’язку з численними запитаннями платників податку на нерухомість наводимо актуальні питання – відповіді з Бази знань у «ЗІР» щодо права ДФС обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи за попередні (звітні) роки після 1 липня поточного року та щодо відповідальності платників. Категорії 106.07, 106.08.

1. Чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком?
Відповідь: Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДФС – контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору є контролюючий орган. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
ДФС має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України).
Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, нормами Податкового кодексу України встановлений обов’язок нарахування контролюючими органами сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за попередній (попередні) податкові (звітні) періоди, зокрема у разі подання фізичною особою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) письмової заяви для проведення звірки даних.

2. Чи буде фізична особа притягуватись до відповідальності за несплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо контролюючий орган не надіслав до 1 липня повідомлення-рішення про сплату податку?
Відповідь: Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Кодексом (п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України).
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 Податкового кодексу України).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України).
Отже, фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ.

З початку року платники Черкаської області сплатили 20,4 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.