Її називають «бабуся Надя»

Її називають «бабуся Надя»

Насправді ж вона – Надія Василівна. Прізвища свого не називає. Про себе розповідає неохоче, в її очах лише сльози, біль і страх. У свої 79 років вона лишилась хвора, немічна і самотня. Власний син продав їхню квартиру, лишивши її без жодного папірця-документа й без даху над головою. Обидві ноги переламані, до всього – цукровий діабет.

Її називають «бабуся Надя» Якісь знайомі спочатку її прихистили, а потім привезли у Черкаську благодійну організацію «Від серця до серця», скинувши, як зайвий вантаж в одному-єдиному блакитному халатику… Жінка каже, що жодного дня у своєму житті вона не жила як усі нормальні люди. Все – у праці, а сімейне життя – одні знущання від чоловіка. Працювала багато ким, має 50 років трудового стажу, але всі документи, що могли б це підтвердити лишилися у квартирі, яку, за останніми даними, виставили на продаж.
– Ми туди виїжджали, питалися у сусідів, ті підтвердили, що справді бабуся Надя тут проживала із сином. Про нього невідомо наразі нічого, окрім того, що його давно ніхто не бачив, – говорить фахівець соціальної роботи Центру реінтеграції, що діє на базі «Від серця до серця» Людмила Пустовойтова.

– До організації «Від серця до серця» звернулися з проханням поселити цю бабусю всього на кілька тижнів, поки вирішують питання з її документами. У результаті вона прожила в організації понад пів року, – зауважує голова правління ЧБО ЛЖВ «Від серця до серця» Наталія Несват. – Наразі усі її документи оформила співробітник організації, і зараз бабуся Надя буде оформлятися в приватний будинок для людей похилого віку, оскільки державний її не бере через те, що, у неї є син. А за фактом як виявилося, вона нікому не потрібна!

Ось що таке біль, самотність, хвороба і сум. Можна довго дивитися і не побачити, можна довго думати, варитися у соку із відібраних думок та аналітичного жмиху, а можна прийти на інтерв’ю і зрозуміти: у тебе немає проблем. Голова болить? Самотність? Роботи багато-мало? Дурня все!

Знаєте, я прихильниця фрази «кожному-своє», вірю в карму і в те, що за все, хороше чи погане, ми платимо собою і тим, як Всесвіт повертає наше життя. Проте, об такі моменти можна зламати мозок, аби зрозуміти «Чому так?» У мене все.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x