Черкащина потопає в смітті і… безкультур’ї

Черкащина потопає в смітті і… безкультур’ї

Літо – особлива пора року. Хороша погода, сонячне тепло, початок купального сезону і пори відпусток відкривають безліч можливостей для всіх любителів подорожувати. Хтось може дозволити собі і закордонні екскурсії, а багато хто задовольняється недалекими відстанями. Наприклад, відвідуванням особливих місць рідної Черкащини. Дивовижно, але найбільше, що вражає людей під час таких подорожей – це практично повна бездіяльність відповідної інфраструктури, яка має забезпечувати відпочинок, відсутність елементарної культури і бажання спілкуватися з гостями в місцевого населення і… гори сміття.

Подекуди, навіть бувалих подорожувальників лякає відсутність елементарних норм поведінки і культури серед місцевого населення. Підтвердженням цьому є сотні листів, які редакція отримує від своїх передплатників і власний досвід кореспондентів. Наприклад, достатньо лише в’їхати на територію Уманського району, щоб переконатися в тому, що тут дуже «турбуються» про диких тварин. Напевно, це саме для них на узбіччях доріг залишають гори непотребу. За словами очевидців, тут можна знайти практично все: від пакетів зі сміттям і обгорток до порваного одягу, зіпсованого посуду і навіть розбитої побутової техніки.

А що говорити про туристичну інфраструктуру? Візьмемо, одну з унікальних природних перлин України в Маньківському районі. За словами одного з постійних дописувачів «Нової Доби» Семена Скляренка, за кілька днів перебування з родиною на території Буцького каньйону йому вдалося знайти аж один туалет. «Невже хтось вважає, що всі відвідувачі 80-гектарного каньйону будуть шукати цей, хм, культурний заклад, – обурено пише чоловік. – Не дивно, що своєрідну альтернативу йому можна побачити мало не під кожним кущем».
Подібна ситуація і в Чигиринському районі. На території, яка пропагує себе як регіон із розвинутою туристичною інфраструктурою знайти туалет теж доволі непросто. Крім того, за словами бувалого туриста, пана Сергія Макухи із Черкас, на всю Чигиринщину діє лише два заклади, в яких не страшно пообідати.

Про лісосмуги Золотоніського району редакція отримує гнівні листи мало не щотижня. За словами місцевих жителів, ці місця давно вже перетворені на несанкціоновані смітники.
Неприємною є ситуація і в Городищенському районі.
– Живу дуже далеко, тому на могилу батьків у Орловці, потрапляю не часто, – говорить Марія Радченко. – Нещодавно приїхала і не змогла стримати сліз: по всьому кладовищу лежать купи сміття, посохлі дерева не вирубані, хащі стоять такі, що ледве вовки не виють. Якби могла, забрала б своїх спочилих звідти, щоб не заростали там бур’янами.

Таких прикладів можна наводити сотні. Ми з вами до них уже давно звикли. Багато хто з тих, хто читає зараз ці рядки, і сам неодноразово викидав обгортку від цукерки через вікно машини, водив дитину «у кущики» якоїсь екологічної пам’ятки чи вигулював свого Бровка в громадському парку. Хочеться вірити, що ближче знайомство з наслідками подібної «культури поведінки» допоможе хоча б самим подорожувальникам у подальшому поводитись пристойно.

Владислав Бедринець

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x