Село Петраківка, що на Катеринопільщині, згадується в історичних документах із кінця XVII століття. У часи СРСР тут проживало понад 1800 осіб. Зараз населення зменшилося – нині тут живе понад 700 людей. Сьогодні це сучасний населений пункт, на території якого функціонує Петраківський НВК, амбулаторія, сільський будинок культури.
Школа в Петраківці має довгу й цікаву історію. Її заснували в 1794 році. Це була церковно-приходська двокласна школа, в якій дітей навчав один учитель. Здобували в ній знання зовсім мало дітей – 34 особи, та й ті переважно з багатих сімей. У XIX столітті село отримало волость, і в ній створили початкову школу-гімназію, де навчалися окремо хлопці, а пізніше – й дівчата. В гімназії викладали різні мови, особливо насаджували польську та російську. Крім цього, вивчали різні предмети: математику, логіку, історію, географію, літературу. Особливу увагу звертали на письмо, щодня у школі викладали каліграфію. Із 1900 року жителі Петраківки почали вимагати, щоб навчання проводили українською мовою. Врешті-решт, люди свого добилися.
У радянські часи в селі також працювала школа, яку відвідувало багато учнів. Так, наприклад, у 1962 році, тут навчалися 213 учнів і працювали 26 учителів. А вже під кінець «перебудови», у 1989–1990 роках, у селі збудували нову двоповерхову середню школу. Урочисте відкриття школи відбулося 1 вересня 1990 року.
Нині площа шкільної території складає 3 гектари. Приміщення розраховане на 306 місць. У школі наявні дві навчальні майстерні, а також їдальня, спортивна зала і спортивний майданчик. У 90-х роках тут навчалося близько 200 осіб, а в 2003 році кількість дітей зменшилась до 165 учнів.
Сьогодні тут навчається і виховується 94 дитини, працює 22 учителі. Учні Петраківської школи завжди відзначалися не тільки за партою, а й на спортивних майданчиках. Вони щороку займали призові місця і навіть були переможцями спортивних змагань районного рівня.
Найбільшою проблемою школи на сьогодні є недостатнє фінансування закладу, яке не дозволяє утримувати інфраструктуру в належному стані і покращувати матеріально-технічну базу. Число учнів із кожним роком зменшується, і відповідно, збільшується фінансове навантаження в розрахунку на одного учня. Бюджетних коштів школі не вистачає, тому учительському та батьківському колективам доводиться звертатися до людей, які не байдужі до майбутнього нашого підростаючого покоління.
Нещодавно жителі Петраківки звернулися за допомогою до свого народного депутата Геннадія Бобова. Школі була вкрай необхідна нова комп’ютерна техніка та спортивне обладнання. Народний обранець, відомий своєю постійною допомогою освітнім закладам округу, не відмовив, тож у школі з’явився новий ноутбук, набір м’ячів та шведські стінки.
«Адміністрація Петраківського навчально-виховного комплексу \”Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів\”, педагогічний колектив і батьківський комітет дякують за турботу та допомогу нашому закладу, – йдеться у листі, який надійшов на адресу нашої редакції. − Доброта і милосердя – багатоликі. Потреба в них є повсякчас, навіть тоді, коли немає біди. Ще з давньогрецьких часів благодійність була великою чеснотою. Ваша підтримка – свідчення небайдужого ставлення до проблем освіти в Україні і розуміння непересічної важливості шкільного виховання. Від усього серця бажаємо Вам здоров\’я, злагоди, взаєморозуміння, душевного спокою та достатку. Низький уклін Вам за Вашу натхненну й самовіддану працю, за непохитну віру в майбутнє нашого краю. Хай Господь сторицею віддячить за Ваше розуміння, підтримку й за частку душі, подаровану нам.
Надаючи допомогу, Ви даруєте не просто матеріальні цінності, а й радість та надію, віддаєте себе дітям, які потребують небайдужого повсякденного піклування і уваги. Сподіваємося, що Ваша всеосяжна доброта і підтримка триватиме, а нові проекти та плани реалізуються в майбутньому.
Хочемо запевнити, що Ви завжди можете розраховувати на наші підтримку й розуміння. Знаємо Вас як людину, у якої слова не розходяться зі справами. Тож надалі залишайтеся таким, яким Ви є, твердо йдіть до мети та будьте вірним своїм принципам».
Сергій Лісовський
