22 червня 1941 року нацисти напали на Радянський Союз. Так Друга Світова війна вдерлася на територію Української РСР, допіру пройшовшись Західною Україною… Як спогад про цей день щороку 22 червня Україна відзначає День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. У Каневі цього дня також пройшли заходи, присвячені Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Про це «Нова Доба» дізналася від прес-служби Канівської міськради.

Щоб віддати данину пам’яті всім жертвам війни, представники структурних підрозділів виконкому Канівської міськради на чолі з головою Ігорем Ренькасом зібралися на пагорбі Слави, де проходив урочистий мітинг-реквієм. У заході також взяли участь представники Канівської РДА, райради та місцевого військового комісаріату, ветерани, жителі й гості міста. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих за Україну героїв та поклали квіти до Меморіалу Слави. Потому настоятель Успенського собору Георгій Почтовий провів молебень за душами загиблих.

Утім, як зауважив голова районної ветеранської організації Віктор Дорошенко, війна не закінчується, доки не буде поховано останнього бійця. У роки війни часто воїнів ховали там, де його застала ворожа куля – в окопах, траншеях, в лісах, на полях. І більше 70 років вони чекають, щоб бути похованими і пошанованими за українськими традиціями.

Цього дня, в рамках заходів, присвячених Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Каневі, біля Меморіалу Слави, відбулося перепоховання останків 18-ти воїнів РСЧА, віднайдених на території Бобрицької сільської ради Канівського району Всеукраїнською громадською організацією «Закінчимо війну».
Слово взяв Канівський міський голова Ігор Ренькас.

– У братських могилах на Канівщині спочивають герої, що розпочали творити Перемогу в 1941 році. Сотні імен канівців відлиті в бронзі і викарбувані на граніті, щоб пам’ять про них дійшла через багато поколінь до нащадків. Однак велика їх кількість знайшла спочинок в невідомих похованнях і чекає свого часу на належні почесті, щоб бути похованими за нашими давніми обрядами. Символічно, що саме в цей день ми зможемо віддати належне частині з них, опустивши домовини з прахом героїв поряд з їх побратимами, похованими в попередніх періодах, – сказав І.Ренькас.

Голова правління Черкаського обласного осередку ВГО «Закінчимо війну» Олександр Назаров повідомив, що під час ведення робіт на території Канівського району вдалося знайти останки тіл 21 воїна. Останки трьох бійців: Богдана Якима Герасимовича, 1909 р.н., жителя с. Новоселівка Зіньківського району Полтавської обл., Голубця Андрія Івановича, 1913 р.н., жителя с. Бакумівка Рокитнянського району Київської області і Мартюка Петра Савовича, 1912 р.н., жителя с. Маківка Рокитнянського району Київської обл. на прохання родичів було поховано на батьківщині.

– Сьогодні ми ховаємо останки 18-ти героїв, які загинули, захищаючи Канів у серпні 1941-го року. Серед них встановлені особи двох бійців – Михайла Олександровича Дєгтєва, 1899 р.н., призваного Гребінківським РВК Київської області та Андрія Ільковича Федія, 1907 р.н., жителя с.Федіївка Решетилівського району Полтавської області. Решта – невідомі. Найімовірніше, загиблі належали до 97-ї стрілецької дивізії чи 1054-го полку 301-ї стрілецької дивізії 26-ї Армії Південно-Західного Фронту, – сказав О.Назаров.

Також він зауважив, що встановлених імен було б значно більше, якби цим похованнями вчасно зайнялися фахівці.

– Неправильне дослідження, фіксація та збереження носіїв інформації унеможливлюють ідентифікацію загиблого. Тому прошу всіх при виявленні останків тіл загиблих воїнів не чіпати їх, а викликати відповідні служби. Рано чи пізно, ми всіх знайдемо і поховаємо, але чи буде це поховання останків невідомих солдат, чи рідні нарешті дізнаються, що тут знайшов свій останній спочинок саме їхній родич, залежить від небайдужості усіх нас, – підсумував Голова правління Черкаського обласного осередку ВГО «Закінчимо війну».