АВТОСТОПОМ ПО ЄВРОПІ: як за 10 днів доїхати до океану

Дата: 5-07-2017, 11:30

АВТОСТОПОМ ПО ЄВРОПІ: як за 10 днів доїхати до океану
Вражаюча архітектура Європи, яскраві лавандові поля Румунії, екзотичні страви з морепродуктів в Іспанії, ароматні, несхожі на «наші магазинні» мандарини, чарівні португальські гори і омріяний океан… 10 країн Європи за 10 днів автостопом проїхала Олена Волошенко з Лесьок.

АВТОСТОПОМ ПО ЄВРОПІ: як за 10 днів доїхати до океануУ повсякденному житті ця смілива й охоча до пригод жінка – доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників», кандидат педагогічних наук, психолог. Та на час відпустки черкащанка охоче змінює діловий костюм на джинси з кросівками й вирушає у мандри світами.

Про емоції, які перекреслюють реальність
Колись кілька років тому, виконуючи тренінгову вправу, Олена Волошенко написала список бажань, які неодмінно мали збутися за 3–5 років. Серед них була й подорож до Італії, Іспанії, Франції. Згодом, додалась мрія про океан.

– То була дуже смілива заявка. Адже сама думка про мандри в ці країни здавалася нереальною: домашній бюджет передбачав інші статті витрат, бракувало часу через постійну зайнятість на роботі й по господарству, – говорить пані Олена.

Але ж мрії для того й даються, щоб їх здійснювати. І зараз те, що колись здавалося неможливим, – уже минуле. З яскравими спогадами, радісними емоціями та враженнями, для опису яких бракує слів.

– За десять днів пережила стільки, що якоїсь миті відчула перенасиченість враженнями. Зрозуміла це, коли поверталася додому й проїжджала Париж: десь у далині промайнув силует Ейфелевої вежі, не викликавши навіть бажання зупинитися й зробити бодай фото. Мрія практично кожного туриста, одне з найбільш відвідуваних міст світу після вражаючих гір Португалії та неймовірної сили океану для мене тоді було просто ще одним населеним пунктом…
АВТОСТОПОМ ПО ЄВРОПІ: як за 10 днів доїхати до океану
Про вивчення іспанської, добу на кордоні та Румунію, що в ЄС
На першу подорож автостопом пані Олена зважилася ще торік. «Нова Доба» тоді писала, як за тиждень, прагнучи дістатися океану, жінка автостопом об’їхала 7 країн Європи. На жаль, реалізувати задум повністю не вдалося – останньою точкою стало місто Генуя, що в Італії.
– Відпустка закінчувалася, і я мусила повертатися назад, – пригадує минулорічні пригоди пані Олена. – Та для себе вирішила, що спробую знову. Тож, маючи досвід із попередньої поїздки, цього разу почала готуватися ретельніше. Насамперед, взяла довшу відпустку, у свій телефон встановила програми з картами й навігацією.

А ще – цілий рік вчила іспанську, англійську та німецьку мови, дисципліновано виконуючи вправи із сайту.
– За минулорічною традицією автостопом вирушила ще в Україні. У Львівській області спинила машину, яка їхала до Сербії. А першою країною, що випало проїхати, стала Румунія, – розповідає черкащанка. – Країна, власне, як і більшість по факту пострадянських, незаможна. Але членство в ЄС таки відчувається: містечка й села біля автостради доглянуті, дуже чепурні, все практично в ідеальному стані. А ще там багато коней – і пасуться, і служать як транспортний засіб. Ну що тут скажеш, роми є роми.

Про контактних сербів та незрівнянну піцу

Столиця Сербії Белград, куди підвіз перший водій жінку, виявилася красивим містом із чарівною архітектурою. До слова про Сербію та сербів. Пані Олена відзначає, що жителі країни дуже контактні й позитивні. З ними легко порозумітися англійською чи російською мовами. А от сама країна не в ЄС, і це теж одразу впадає в око: маленькі містечка якісь сумні, занедбані.

Далі жінка спинила машину, яка їхала до Італії. Отже, проминувши Хорватію та Словенію, дісталася Флоренції, яку самі італійці називають Фіренца.

– Наступне авто їхало до Генуї – це місто стало останнім пунктом минулорічної подорожі. Власне, повертатися туди, особливого бажання й не мала. До того ж з Генуї, як і з решти великих міст, важко вибиратися, – говорить Олена Волошенко. – Та спокусилася на пропозицію: водій пропонував наступного дня відвезти до французького Марселя.

Тож, жінка винайняла кімнату в недорогому готелі й вирушила на прогулянку вже добре знайомими вуличками міста. А заодно вирішила завітати до піцерії, бо, погодьтеся, це ж майже гріх: побувати в Італії і не скуштувати місцевої піци.

– У ресторанчику гул стояв, як у вулику: італійці неймовірно емоційні, жестикуляція просто вражає – ніби побувала на виставі, – говорить Олена. – А про піцу, то що тут скажеш… вона смачнезна. Її і приблизно не зрівняти з тим, що готують в Україні.

На ранок, у назначений час, водій, який обіцяв підкинути до Марселю, на жаль, не з’явився.

Про восьминогів у плові та найсмачнішу каву в Європі
Вибиратися з великого міста довелося самотужки. Жінці вдалося спинити авто, яке їхало до Іспанії. За день перед очима пропливла казкова Франція з нічним Марселем та розкішними містами-курортами – Каннами й Ніццою.

Наступний водій повіз Олену до іспанської Сарагоси. А дорогою пригостив дивовижним обідом, який приготував на спеціальній портативній плиті, яку брав із собою в дорогу.

– Я просто сиділа осторонь на стільчику й дивилася як цей чоловік чаклує: спершу в каструлю з окропом пішла цибулька, далі рис, потім трішки восьминогів, а на довершення спеції – пахущі італійські трави. Доповнювало плов із морепродуктами смачне домашнє вино… Ось так на невеличкому привалі ми куштували страву, гідну найдорожчих ресторанів, і розмовляли, майже не знаючи мови та чудово розуміючи одне одного.

Узагалі під час подорожі випала можливість зробити не одне гастрономічне відкриття.
– Виявилося, що найсмачнішу в Європі каву готують у Франції, а найвдаліше з нею смакують місцеві свіжеспечені круасани, – відзначає черкащанка. – Наші ж магазинні мандарини чи й апельсини добряче втрачають за дорогу. Їх неможливо порівняти із щойно зірваними з іспанського чи португальського деревця, ще теплими від сонця фруктами.

Про дорожню службу, португальську поліцію та п’ятдесятивідсоткову знижку на штраф
Із Мадрида Олена за 16 євро автобусом доїхала до містечка Саламанка. Звідти – потрапила до мальовничих гір Португалії, які виявилися найбільшою красою десятиденної поїздки. У цій же країні на жінку чекало інше відкриття: тут їй «пощастило» ознайомитися з правилами робити місцевої служби автодоріг та поліцією.

– Тричі довелося поспілкуватися з дорожньою службою, головне завдання якої – прибрати пішохода з дороги. Якщо людина знаходиться недалеко від населеного пункту, її супроводять туди. Якщо відстань значна, то викличуть поліцію, яка довезе до найближчого міста чи села, але доведеться сплатити штраф, – роз’яснює жінка.

Перший раз Олені пощастило відбутися лише зауваженням.

– Неподалік було невелике містечко, тож мене просто «провели» туди. Відповідно до інструкцій, дорожнім інспекторам забороняється підвозити пішоходів, як і не можна підбирати їхні речі, – говорить жінка. – Тож я собі поволі йшла пішки, несучи важкенького рюкзака, а машина з інспекторами їхала за мною, зі швидкістю пішохідного руху.

Та на цьому досвід спілкування з місцевими правоохоронцями не закінчився.
– Наступного разу мене передали до рук поліції, адже найближчий населений пункт знаходився за сорок кілометрів. Поліцейські не просто довезли до міста, а й підкинули до найближчого банкомату, щоб могла зняти гроші й сплатити штраф. Якими ж здивованими були їхні обличчя, коли побачили, що при собі маю готівку. Їм було важко збагнути, чому, маючи гроші, вночі йду пішки, а не їду автобусом, – відзначає пані Олена. – До речі, штраф обійшовся у сорок євро – мені зробили п’ятдесятивідсоткову знижку, бо закон порушила в межах одного регіону, завдавши правоохоронцями менше клопоту.

…І ось нарешті кінцева точка подорожі, те місце, заради якого було пройдено довгий шлях, витрачено стільки сил. Океан…
– Надпотужна сила, енергія, яка живе своїм життям. Біля океану навіть світогляд змінюється. Тут, як ніде розумієш, що у природі все наповнено своїми спокоєм, силою, енергією. Немає сильніших і слабкіших. Усе у світі знаходиться у гармонії, – говорить черкащанка.

Утомлена дорогою жінка, додому згодна була летіти літаком. Та за іронією долі в місцевому аеропорті на найближчі дні не було квитків до Києва.
– Воно, може, й на краще. Адже в Іспанії втрапила до Сантьяго-де-Компостели, що вважають третім після Риму та Єрусалиму, центром християнського поломництва. І місто стало ще одним яскравим етапом подорожі.

– Більше автостопом по Європі подорожувати не планую, – відзначає жінка. – Але хочу ще побачити Індійський океан і Полярне сяйво…
…Вся мандрівка, враховуючи пару ночівель у готелях, штраф та квиток на автобус, обійшлася Олені у 150 євро. Мрії збуваються, якщо слухати себе і вірити, що все у житті можливо!

Світлана Лазоренко, фото з архіву героїні публікації

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода