Сьогодні, 25 січня, у Тальному на Черкащині, біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та Захисникам України, попрощалися із захисником України Дяченком Максимом Володимировичем. Про це пишуть «Вісті Черкащини».

Із початком повномасштабної війни 50-річний Максим Дяченко став добровільно на захист нашої держави. Спочатку проходив службу в Тальнівському військкоматі, к березні був переведений в один із підрозділів ППО, де був командиром взводу і мав звання «старший лейтенант». Брав участь у звільненні від окупантів Харківської області. Мав приїхати у відпустку, в яку, на жаль, так і не потрапив, адже був переведений в інший підрозділ на Донецький напрямок.

Максим народився в місті Одеса 1 березня 1972 року. У 1978 році батьки переїхали в місто Тальне. Тут закінчив школу №2 із срібною медаллю, далі навчався в Одеському політехнічному університеті. Працював у Тальнівському будівельно-економічному коледжі з 2001 по 2008 рік, потім викладав у Ніжинському аграрному університеті (2008−2009 р., обіймав посаду завідувача кафедри інформатики).

Зі слів побратима, Максим щось відчував перед останнім бойовим завданням, він довго сидів і розглядав фото своєї доньки Насті. Загинув Максим 11 січня у місті Бахмут на Донеччині.

«Максим не боявся висловлюватись про все: яким загалом є наше суспільство і що потрібно змінювати в нашій державі…Він міг би стати крутим керівником зі своїми професійними якостями. Він був скромною людиною, з щирою душею», – розповідає найкращий друг Євгеній Сєрков.

У Максима залишилися мама, брат, донька Анастасія.

Більше у нашому телеграм-каналі − Черкаські новини#Нова Доба