Володимир Мамалига: «Саме в психологічній допомозі вбачаю нині своє служіння державі та народу»
«Сяючий шлях» − саме від такою назвою у Черкасах діє центр психології. Заснували його подружжя Володимира Мамалиги та Оксани Ганич. Центр психології працює вже 10 років. Нині ж тут активно допомагають військовим, ветеранам та їхнім родинам. Про назву, діяльність та плани на майбутнє ми поговорили із одним із засновників, психологом Володимиром Мамалигою.
− Пане Володимире, розкажіть, чому саме таку назву обрали для центру психології?
− Сяючий шлях – це дорога в світле майбутнє. Ще колись на початку 90-х у мене в Черкасах була громадська організація під такою назвою. Тож назва давня, але вона демонструє прагнення нашої спільноти до прозріння, навчання, бачення, усвідомлення.
− Хто є засновниками цієї організації?
− Це Оксана Ганич, моя дружина і психолог. І власне я. Існує центр психології із квітня 2013 року, тобто вже 10 років. І на початку ця організація більше працювала з кейс-менеджментом, консалтингом. Також ми займалися з людьми, яким було важко, які втрапили в складні життєві ситуації. Уже після 2014 року стали більше працювати з бійцями, зокрема коли я вже повернувся із армії.
− Отже, на сьогодні це психологічний центр, основне завдання якого…
− Надання психологічних послуг, проведення індивідуальних та групових консультацій, психотерапії, тренінгів, робота з реінтеграцією бійців, які повернулися з лав ЗСУ та інших збройних формувань, що передбачені державою. Сюди входить і психологічна допомога, кейс-менеджмент, супровід. Свого роду, це опіка над ветеранами. Ми, за потреби, ходимо з військовими по всіх інстанціях, допомагаємо, консультуємо.
− Як стати вашим клієнтом?
− До нас можна звернутися через соціальні мережі https://www.facebook.com/centershiningway. Також рекламу центру можна побачити в медіа.
− Володимира Мамалигу знають і як журналіста, як бійця, психолога. А як би ви себе самі презентували на сьогодні?
− Я все-таки себе презентував би як Володимир Мамалига, психолог. Усі соціальні ролі нікуди не зникають, певний час був журналістом, нині – я психолог, і це провідна моя діяльність. Зараз, коли держава знаходиться у стані жорстокої війни, я бачу в цьому своє служіння державі та народу. Коли служив у лавах Збройних сил, то не був там психологом, а − солдатом. Зараз моє завдання допомогти краще себе почувати тим, хто воює або ж став ветераном.
− Поділіться однією із історій, що пов’язана з вашою діяльністю.
− Таких історій насправді дуже багато і їх можна було б розповідати на загал. Але наші герої дуже вразливі й зачасту не хочуть відкривати подробиці свого життя. Тож наведу кілька прикладів, із якими питаннями найчастіше до нас йдуть. Звернулася до нас мати загиблого бійця, яка вияснила, що в них із сином не збігаються прізвища у документах. Ми допомогли цій жінці завдяки вторинній правовій допомозі, департаменту соціального захисту. Уже є рішення суду, де вона визнана матір’ю загиблого бійця. Тепер жінка подала документи й зможе отримати хоч якусь матеріальну компенсацію. Звісно, це сина не замінить, але… І таких історій безліч. Зараз до нас ходить боєць, який не звільнений із лав Збройних сил, він виведений за штат. У нього суттєве поранення, яке він отримав ще у квітні 2022 року. Захисника записали у якусь резервну роту, він навіть отримав навіть першу зарплату − 740 гривень. Я серйозну про цю суму. Ми допомогли влаштувати військового на реабілітацію, також він ходить на нас на сеанси терапії. Є інші випадки, коли звертаються за психологічною допомогою військові, які зараз служать. Допомагаємо, консультуємо, проводимо терапію.
− Ви співпрацюєте з Міністерством ветеранів, розкажіть про це більше.
− Ще до початку повномасштабного вторгнення слідкував за цим Міністерством, бачив, які пропонують гранти для ветеранів. Я узяв участь, отримав фінансування й почав працювати. І закликаю усіх військових, ветеранів, які хочуть розпочати власну справу, користуватися такими можливостями, адже це не складно та реально.
− Які найближчі плани в «Сяючого шляху»?
− Зараз активно займаюся судовою експертизою, маю замовлення від державних установ. Також я і члени команди постійно навчаємося, вдосконалюємося. Зараз вступаю до магістратури за спеціальністю «дитяча психологія та психотерапія». Тож будемо консультувати дітей, адже зараз вони також мають багато психологічних травму через війну, бойові дії.
