На тлі фактичного сповзання до глобального воєнного конфлікту якось гидко коментувати внутрішньополітичні чвари. Оцей дурний наш черкасицентризм давно вже є зручним інструментом для численних політичних і політтехнологічних авантюристів. Втім подобається та чи інша соціальна хвороба, а діагностувати її треба.
Отже, про все по черзі. Черкащина одна з небагатьох областей, що досить таки довго лишалася безголовою. Причин тут кілька. І особисті амбіції провінційних політиків, і кулуарні домовленості нової київської влади. Врешті-решт, після численних інтриг і інсинуацій, головою Черкаської ОДА було оголошено Юрія Ткаченка. Очевидно, що посаду цю він отримав по квоті УДАРу. Так само зрозуміло, що новий очільник області знайшов переконливі аргументи аби змусити столичне керівництво зупинитися саме на його кандидатурі. Очевидно, що Анатолій Бондаренко, як мінімум, набагато більше приймав участь у протестних акціях Революції Гідності, аніж Юрій Ткаченко. Втім і УДАР, як мінімум, там був задіяний не менше. А отже позиція партії Віталія Кличка має бути теж врахована. Ну й звісно фактом є те, що з якихось причин керівництво «Батьківщини» не відстояло або не наполягло, аби область очолив Анатолій Бондаренко.
Це ввідні дані нашої задачі. А тепер спробуємо вирішити задачу. Здавалося б – чи критично представник якої саме опозиційної партії візьме на себе відповідальність за центральний регіон на час міжвладдя, організує нормальну роботу усіх сфер життя? Як на мене (а особливо, враховуючи персон призначених в інших областях) новий менеджер області має проявити себе хоча б якимись діями, аби робити перші висновки. А інакше, всі ці політичні хороводи прихильників одного й іншого виглядають як перетягування ковдри в час, коли усі зусилля мають бути сконсолідовані проти зовнішнього ворога. Тим більше в ситуації, коли владна вертикаль і так контролюється «Батьківщиною», та й власне саме призначення підписав очільник цієї ж партії.
Багато активістів Майдану обурені самим фактом непрозорого прийняття рішення. Проте чи всі призначення Кабміну були прозорими? Вже не кажу про інші посади. До того ж – чи змінилась розстановка політичних сил на Черкащині через призначення нового голови ОДА? Обидві партії боролися проти режиму Януковича. Думка Майдану це добре, але що заважає громадськості запропонувати перелік зобов’язань, які Ткаченко мав би підписати і враховувати в своїй роботі?
Так, УДАР має контролювати роботу отриманих по своїй квоті держслужбовців. Але може все ж працювати на конструктив, а не на взаємознищення? Ми ще не закінчили подолання наслідків режиму Януковича, а вже спостерігаємо мало не війну між вчорашніми союзниками. Ситуація дійшла до того, що голова обласної ради не хоче представляти голову ОДА.
Чесно? Це схоже на маразм. І ми ще збираємося переконувати російськомовне і проросійське населення в нашій адекватності? Ви б самі собі повірили?
Складається враження, що фан-клуб Анатолія Бондаренка ладен піти на альянс з регіоналами аби створити проблеми Ткаченку. Також і позиція Віталія Ілляшенка не виглядає надто переконливою. Зрозуміло, що не хочеться виступати всупереч позиції громадськості, але якщо рішення прийнято – УДАРу треба захищати свого голову ОДА. Йти на діалог і працювати, консультуватися по важливим питанням з партнерами по боротьбі з режимом. А «Батьківщині» треба зрозуміти, що ніхто нікому не давав індульгенції і права на абсолютну владу. Приклад того, що буває, коли одна партія знаходиться на всіх щаблях влади ми вже бачили.
Двома словами про бенефіціарів. Вже цілком зрозуміло, що в числі отримувачів бонусів є Олександр Черевко з яким у нового голови ОДА давні приязні стосунки. Як наслідок це означатиме повернення в обіг багатьох посадовців часів Ющенка. Це просто констатація факту. І головна проблема, яка з цим може бути пов’язана, це граблі моделі 2005 року, коли багатьох фахівців «старої» влади прибрали просто тому, що їм не пощастило працювати до революції. Оптимальний варіант вирішення цієї проблеми свого часу реалізували більшовики. До царських спеціалістів вони приставляли комісарів, які контролювали ідеологічну лінію. Є ще сподівання, що Юрій Ткаченко дійсно залучатиме нових спеціалістів не за кланово-родинною належністю, а за фаховим потенціалом. Напевно матимуть важелі впливу і представники черкаського УДАРу, які так чи інакше відповідають за нового очільника області. В чому це проявлятиметься – посадах чи рішеннях, або й в тому і іншому – покаже час. Крім того, певні преференції розраховує отримати й міський екс-голова Сергій Одарич. Це видно з коментарів його особистих та членів його команди. Розрахунок тут простий – дружба з головою ОДА – це можливість впливу на частину адмінресурсу та окремих флюгер-депутатів міської ради. Втім аналогічна симпатія присутня і з боку Юрія Ткаченка. Враховуючи його нинішню не надто міцну позицію, підтримка ймовірного фаворита мерських перегонів йому так само вважлива.
В числі «обділених» однозначно опинилася обласна «Батьківщина», яка розраховувала в силу потенціалу і особистих амбіцій Анатолія Бондаренка отримати область у вотчину. Втім партійцям Юлії Володимирівни лишилися канали впливу через обласну раду. Вони звісно не надто надійні, але періодично створювати проблеми новому голові ОДА зможуть.
Нарешті, якщо говорити про регіоналів, то ядро вмотивованих партійців однозначно на якийсь час окопається аби пережити період імітаційних репресій. Та ж частина депутатів та чиновників різного рівня, які є чистими кон’юнктурщиками, напевно найближчим часом включаться в активну одобрямс-кампанію «За Ткаченка!».
Але, попри те, приємно, що демократія прямої дії має місце в Черкасах. Ще би навчитися враховувати інше правило – моя свобода закінчується там, де починається твоя свобода. Ну й звісно не забувати, що піти по сценарію «Любі друзі – 2» простіше, ніж напрацювати оригінальний сценарій стратегічного розвитку області. І тільки від нас залежить, чи буде громадська активність мати наслідки чи це буде звичайне випускання пару.
