Чи можуть ВПО впливати на життя своїх громад? У Черкасах презентують масштабне дослідження

Переселенці на Черкащині не можуть брати безпосередньої участі в місцевому самоврядуванні та отримувати деякі соціальні пільги. Причина – прогалини в статуті громад і місцевих цільових програмах, де визначені поняття «постійне проживання» та «місце реєстрації проживання». Такі результати дослідження, проведеного в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується IREX разом із благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.

17 серпня в Черкасах експерти програми «Єднання заради дії» презентують масштабне дослідження локальних політик і програм. Воно ілюструє залученість ВПО в життя нових громад і реалізацію їхніх прав.

Загалом юристи проаналізували 193 місцеві нормативно-правові акти 25 громад у 15 областях України: статути територіальних громад, програми та рішення щодо соцзахисту окремих категорій громадян, зокрема ВПО.

«124 зі 193 місцевих нормативно-правових документів потребують змін. Це 65%! Більшість статутів не передбачає приналежності ВПО до жителів/мешканців/членів територіальних громад, а в деяких програмах ми знайшли додаткові умови для переселенців. Тобто ВПО мали їм відповідати, щоб отримати ту чи іншу допомогу», – роз’яснила Оксана Савицька, провідна юристка програми «Єднання заради дії».

На Черкащині фахівці працювали у двох громадах – Черкаській та Уманській. Експерти відзначили: статут територіальної громади Черкас визначає, що членами територіальної громади є жителі, які постійно проживають на території міста та місце проживання яких зареєстроване в громаді. І тільки за цієї умови вони мають право брати участь у самоврядуванні. Водночас Закон України «Про місцеве самоврядування» забороняє будь-яке обмеження права громадянина України брати участь у самоврядуванні, зокрема залежно від терміну проживання на відповідній території.

Крім того, в Черкасах ВПО не мають доступу до місцевої соціальної програми «Турбота». Вона передбачає соціальні послуги мешканцям міста в складних життєвих обставинах. У визначеному переліку таких осіб переселенців немає.

Водночас в Уманській громаді, де також діє соціальна програма «Турбота», одноразову матеріальну допомогу з місцевого бюджету можуть отримати і переселенці.

Дослідники натрапили й на інші успішні практики. Зокрема в обох містах переселенці залучені до життя громади та взаємодії з владою через ради ВПО. При виконавчому комітеті Уманської міської ради працює Рада з питань внутрішньо переміщених осіб, а в Черкасах – Рада з питань забезпечення прав та гарантій внутрішньо переміщених осіб.

В обох громадах діти-переселенці безкоштовно харчуються в школах і садках. В Умані п’ять ВПО працюють у міській раді. Крім того, працює програма підтримки внутрішньо переміщеним/евакуйованим особам. Вона передбачає створення умов для денного догляду, трудової та фізичної реабілітації осіб з інвалідністю, формування мультидисциплінарної мобільної бригади для інтеграції ВПО, а також забезпечення переселенців натуральною допомогою. Водночас у Черкасах місцеве швейне підприємство цілеспрямовано наймає на роботу саме переселенців.

Окрім Черкащини, результати дослідження презентують ще в 14 областях, де його проводили. Узагальнені рекомендації програма «Єднання заради дії» передасть до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

Завантажити дослідження

Акредитація для ЗМІ: Світлана Катренко, тел.: 0931513172, e-mail: skatrenko@radnyk.org.

Дата: 17 серпня 2023 року

Час: 10:00 год.

Місце проведення: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 10

Захід проводиться в межах програми «Єднання заради дії», що реалізується IREX в Україні разом з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.