«Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

«Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

Яблучний спас, або Преображення Господнє – це одне з найбільш шанованих християнських свят. І щороку його відзначають 19 серпня. Зазвичай, це свято вважається символом приходу осені, зміни погодних умов та різкого похолодання. Крім цього, Яблучний спас супроводжує величезна кількість різних традицій, про які ми і хочемо вам розповісти.

У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все − від людини до рослини − повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
За народними прикметами Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Зі святом Спаса пов\’язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» − останні незжаті колоски, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди. До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — «щоб не випадало з голови волосся».
На Спас поминають померлих. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з\’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. Наш народ вірить, що предки сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи… Тому в ці дні приносили жертви Роду і Рожаницям як родинним богам. Саме їм урочисто виготовляли і запалювали спасівські свічі з нового воску, кришили хліб, виливали медовий напій.
Напередодні Другого Спаса подекуди збереглося таємниче заклинання Житника − духа ниви, щоб земля була родючою. На Яблучний Спас також побутували обряди з водою: свяченою водою окроплювали зорану під озимі землю.
Перед Спасом є два тижні посту − «Спасівка». Існує легенда, що спасівка − це продовження Великого посту. Бог призначив для Великого посту дев\’ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів навесні перед Великоднем і два тижні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народним віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ НА ДРУГИЙ СПАС
– Прийшов Спас − бери рукавиці про запас.
– Минув Спас − держи кожух про запас.
– До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
– Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами.
– Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
– Якщо на Спаса нема дощу, то буде гарна суха осінь. Дощів буде небагато.
– Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно − січень морозяний.
– Якщо антонівка вродила − наступного року хліб уродить.
– Пройшов Спас − пішло літо від нас.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x