Фахівці Черкаського правозахисного центру розповідають про перші результати стану дотримання прав людини на рівні територіальних громад Черкаської області

Починаючи з червня 2023 року команда Черкаського правозахисного центру розпочала роботу з визначення стану дотримання прав людини на рівні Ватутінської та Лисянської територіальних громад. Аналіз проводиться за методологією «Місцевий індекс прав людини» та включає в себе проведення аналізу локальних нормативних актів (стратегій, програм, планів заходів) та загальну роботу виконавчих органів рад. Про перші результати такого аналізу розповів керівник Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк.

− Наша команда протягом червня-серпня 2023 року провела комплексний аналіз роботи виконавчих органів Ватутінської міської та Лисянської селищної рад, депутатського корпусу та керівників громад. Моніторинг проводився у сферах безпеки, соціального захисту населення, екології, освіти, охорони здоров’я, зайнятості населення, інформаційній політиці, − розповів Щербатюк.

Фахівці використовували декілька джерел інформації для проведення моніторингу:

локальні нормативні акти (стратегії, програми);

інформація, що розміщення у відкритому доступі (сайти територіальних громад, ЗМІ, соціальні мережі);

відповіді на інформаційні запити;

звіти за підсумками реалізації програм та заходів у громадах.

Основним базовим джерелом інформації під час моніторингу були саме місцеві програми.

− Насамперед, визначимо що таке цільова програма та чому вона є найбільшим джерелом інформації про роботу органів місцевого самоврядування. Визначення поняття місцевих програм (планів) міститься у методичних рекомендаціях щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади (затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30.03.2016  № 75): «Документом, що визначає стратегічні цілі та пріоритети розвитку об’єднаної територіальної громади на коротко- та середньостроковий період (3 – 5 років), конкретизує завдання та заходи у рамках таких цілей та пріоритетів, відповідальних виконавців та строки виконання заходів, обсяги фінансування, джерела фінансування та індикатори (показники) оцінки результативності виконання заходів Плану».

Іншими словами – це сукупність взаємопов’язаних завдань та заходів, які узгоджені між собою за строками виконання, певними ресурсами, виконавцями та які спрямовані на вирішення проблем та розвиток окремих галузей на рівні територіальних громад.

Враховуючи те, що на місцевому рівні застосовується програмно-цільовий метод під час формування бюджетів органів громад, наявність відповідних програм є обов’язковою. На підставі цільових програм готуються прогнозні показники для бюджетну громади, результативні показники бюджетних програм та індикатори, які дозволяють оцінити рівень досяжності запланованих результатів.

Таким чином, як бачимо місцеві програми є базовим (основним) документом у громаді, який визначає, у тому числі рівень забезпечення дотримання прав людини у громаді, − розповів експерт.

Фахівці під час проведення аналізу програм фокусували свою увагу на наявність заходів, що спрямовані на забезпечення дотримання прав жителів громади, їхньої участі в ухваленні рішень на місцевому рівні.

− У межах проведення аналізу місцевих програм за методологією «Місцевий індекс прав людини» ми визначаємо рівень дієвості цих програм із фокусом на забезпечення дотримання прав людини. Програма є дієвою при наявності наступних компонентів: обґрунтованість, адресність, системність, реалістичність, оцінність, − поінформував Тарас Щербатюк. − Обґрунтованість програми є один із найважливіших компонентів дієвості.

Адже перед ухваленням програми необхідно:

визначити конкретні проблеми, на розв’язання яких буде спрямована програма, навести аналіз причин її виникнення, окреслити її масштаби;

обґрунтувати необхідність ухвалення програми − чому розв’язання цієї проблеми потребує розроблення і виконання місцевої цільової програми.

Ми рекомендуємо на цьому етапі, щоб до розробки програми були залучені правильні (компетентні, зацікавлені, репрезентуючі місцеву спільноту без ознаки кумівства) партнери-експерти. На рівні громади мають бути проведені відкриті публічні обговорення різних форм. Найважливіше те, що місцеве населення має брати активну участь в ухваленні програми.

Варто відзначити, що перед ухваленням більшості програм, що ми дослідили, не проводилась відповідна робота, що може стати великою проблемою для визначення загальних результатів програм по завершенню їхньої реалізації та обґрунтування необхідності виділення коштів на заходи в межах програм.

Адресність програми

Важливо, щоб програма була направлена на певні цільові групи. Не можна, скажімо, ухвалювати програму для подолання правопорушень у громаді, але спрямовувати кошти на прибирання тротуарів.

Для прикладу у Ватутінській громаді ухвалено «Соціальну програма підтримки сім’ї на період до 2024 року». Метою програми є збереження традиційних сімейних цінностей, посилення мотивації до реєстрації шлюбів, свідомого народження і виховання дітей, а також підвищення соціального захисту сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.

Додатком до програми передбачено перелік заходів, що мають сприяти досягненню загальної мети, серед яких:

реалізація заходів із підготовки молоді до подружнього життя на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста та сіл Юрківка, Стецівка, Чичиркозівка;

проведення сімейних та родинних свят, у тому числі новорічних, фестивалів сімейної та родинної творчості, акції «До школи з радістю».

Таким чином, програма є адресною, оскільки спрямована на проблеми цільових груп, які визначено програмою.

Системність програми

Заходи в межах програми повинні реалізувати на постійній основі. Тобто, якщо програма ухвалена на 2020−2025 роки, реалізація заходів має відбувати скажімо щоквартально, а не один раз на 5 років.

Прикладом не системності є Програма соціально-правового захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та попередження дитячої бездоглядності на 2022−2024 роки у Ватутінській громаді.

Один із заходів програми: «Проводити заходи, спрямовані на підвищення рівня культури сімейних стосунків і відповідальності батьків за виконання своїх обов’язків шляхом активізації участі батьків у семінарах, тренінгах, інших заходах» має виконуватися один раз на рік. Таким чином, буде досить складно вирішити досягти результату в межах реалізації цих заходів.

Реалістичність програми – тут йдеться про строки, фінанси, виконавців. Програма повинна мати чіткі дедлайни, не просто вказаний рік, а саме по квартально розписано, які заходи й коли мають бути проведені. Коли ж таких даних немає, тоді дуже складно визначити ефективність того чи іншого структурного підрозділу, чи вчасно він виконав ті заходи, що були заплановані. Також мають бути вказані конкретні виконавці, щоб розуміти, хто ж відповідальний за виконання цієї програми. Крім того, має бути розписаний бюджет, на що й куди мають бути спрямовані кошти. Якщо ж у програмі лише вказано «за наявності фінансування», то можна вважати її не дієвою. Ухвалена вона для того, щоб у певний час просто прозвітувати.

Оцінність програм та заходів

Оцінність програми – це її спроможність бути оціненою на предмет виконання та досягнення очікуваних результатів.

Очікувані результати мають бути конкретні та вимірювані кількісно (для прикладу: надати стільки-то послуг, забезпечити утворення не менш як стільки робочих місць, досягти середньої тривалості ремонту … протягом доби тощо) або якісно (впровадити конкретний електронний сервіс, вирішити конкретну проблему).
Очікувані результати мають відповідати поставленим цілям та завданням програми і демонструвати її повне виконання (а не якоїсь частини).

У жодній із програм ми не зустріли процедури визначення ефективності, дієвості програм. Наші фахівці побачили, у які строки має проводитися звітування, як визначається оцінка ефективності цієї програми.

Важливо також аби у відкритому доступі були звіти про виконання програм. Адже в громад вони є, але зачасту їх не публікують.

Результати оцінювання

За результатами нашого моніторингу Ватутінська міська громада відзначила, що звіти викладуть у публічний простір. Крім того, ми запропонували для обох громад, щоб на сайті були розділи, де міститимуться програми, заходи, що проводяться, бюджети та звіти. Усе це для того, щоб жителі громади могли переглядати їх та вносити свої пропозиції, якщо ж програми не виконуються  чи виконуються не зовсім ефективно.

Крім того, представники Ватутінської міської ради зобов’язались переглянути наявні програми та оцінити їх на критерії дієвості.

Інформація підготовлена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID – US Agency for International Development в межах проєкту «Права людини в дії», який виконує Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ та Черкаський правозахисний центр.