Марина Куприкова: «Дослідження місцевого індексу з прав людини має на меті визначити рівень розвитку особистості й забезпечення соціальних гарантій окремим верствам населення і відзначити найкращу роботу департаментів, посадовців, депутатів, комунальних закладів громади»

Свого часу дослідження Місцевого індексу з прав людини було проведено майже у всіх громадах Луганщини та Донеччини. Нині він триває на Черкащині, зокрема в Лисянській громаді. Про перші результати ми поговорили із юристкою громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в місті Краматорськ Мариною Куприковою. Саме вона досліджувала добре врядування, екологію, місцеве самоврядування під час війни.

− Сьогодні я можу поділитися лише першими враженнями проведення дослідження в Лисянській територіальній громаді. Ми проводимо моніторинг стану дотримання прав людини у Лисянській громаді за напрямами: безпека громади; гідний рівень життя; право на здоров’я; навколишнє природне середовище; право на освіту та участь у культурному житті громади; право на працю; добре врядування. У межах дослідження ми проводимо навчання депутатів та представників виконавчих органів селищної ради у сфері прав людини. За результатами отриманої інформації у межах проведення моніторингу, проводимо публічні обговорення аналітичних звітів для більш об’єктивного та ефективного використання інформації. Разом із представниками селищної ради ми маємо намір створити дорожні карти з впровадження місцевих політик у сфері прав людини, розробити проєкти змін до місцевих програм у сферах безпеки, освіти та охорони здоров’я та провести публічні обговорення проектів змін до місцевих програм, − розповіла пані Марина. − Тут важко говорити про те, задоволені ми чи ні, адже на цьому етапі можемо лише констатувати факти. На початку реалізації проєкту нами було направлено запити до Лисянської селищної ради, відповіді на які станом на сьогодні ми так і не отримали. Тому мусили шукати інформацію лише у відкритих джерелах та офіційних ресурсах. Для розуміння процесу проведення моніторингу сьогодні я хотіла б розповісти про один із напрямів моніторингу, зокрема «Участь у вирішенні місцевих справ та право на інформацію». У межах дослідження цього напряму ми аналізували офіційний веб-сайт Лисянської громади та надсилали запит про доступ до інформації.

Серед питань, яких стосується зазначений напрям, наявність затвердженого стратегічного документу розвитку громади, доступність контактів та інформації про структуру ОМС в мережі Інтернет, належне інформування про поточну діяльність у мережі Інтернет, належне надання публічної інформації на запит, наявність ефективних каналів оприлюднення інформації, дотримання строків оприлюднення проєктів рішень та рішень ОМС, можливість відстеження результатів персонального голосування депутатів, належне інформування громади про заплановані засідання, залучення громадськості до формування місцевих політик, доступність користування інструментами демократії в громаді, доступність адміністративних послуг для населення, дотримання політик рівності.

У чому інколи, на нашу думку, бувають проблема? У тому, що жителі громади просто не можуть дізнатися інформації про проведення в громаді тих чи інших ініціатив, тому що інформація про них належним чином не висвітлюється в офіційних джерелах. Тобто є встановлені законом певні вимоги до органів місцевого самоврядування, які стосуються ведення офіційних ресурсів, надання доступу до інформації, залучення громадськості до формування місцевих політик.

За словами експертки, якраз у Лисянській громаді було виявлено деякі проблеми саме у висвітленні інформації на офіційних джерелах. Не завжди вчасно висвітлюються проєкти рішень селищної ради, недоступний перелік поіменного голосування депутатів, і навіть рішення селищної ради не завжди належним чином викладені на офіційному сайті громади.

− Лише при особистій зустрічі з представниками Лисянської селищної ради ми дізналися значно більший обсяг інформації про місцеві ініціативи, − додала Марина Куприкова.

Фахівці провели захід із представниками органів місцевого самоврядування і рекомендували висвітлювати більше інформації про місцеві ініціативи, аби в жителів була можливість знати про всі ініціативи.

− Ще одне питання, на яке ми звертали увагу, це залучення громадськості до формування місцевої політики. Тут враховується включення жителів громади чи громадських організацій до відкритих обговорень, громадських слухань, складу конкурсних комісій, призначення керівників, проведення масових заходів на території громади, наявність консультативно-дорадчих органів. Це дуже важливо, тому що принциповим є те, щоби робити для людей щось, враховуючи їхню думку та їх потреби. А тут, на жаль, із цим деяка проблема, − розповіла пані Марина.

Також вона відзначила, що на жаль, комунікація із місцевої владою відбувалася непросто.

− Спочатку ми провели зустріч із представниками селищної ради, на якій презентували проведення дослідження, потім надали запити, але відповіді не отримали. Уже під час проведення повторних зустрічей нам представники селищної ради пообіцяли співпрацю в цьому напрямку. Тому що, безумовно, лише з їхньою допомогою зможемо більше інформації висвітлити в своєму звіті і в подальшому презентувати її вже назагал, − підсумувала експертка.