Із червня 2023 року команда Черкаського правозахисного центру перевірила дотримання прав людини на рівні Ватутінської та Лисянської територіальних громад. Досліджували за методологією «Місцевий індекс прав людини» − оцінювання локальних нормативних актів (стратегій, програм, планів заходів) та аналіз загальної роботи виконавчих органів рад. 

За словами керівника центру Тараса Щербатюка: «Це була комплексна аналітика роботи структурних підрозділів, депутатського корпусу та керівників громад. Моніторинг проводився у сферах безпеки, соціального захисту населення, екології, освіти, охорони здоров’я, зайнятості населення та, зокрема, у сфері інформаційної політики».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, окрім всіх інших очевидних викликів, значно відчутним у суспільстві став запит на правдиву та достовірну інформацію. Спростування чи підтвердження повідомлень чекали саме від офіційних каналів інформування органів влади всіх рівнів. Запит на це у суспільстві нікуди не зник, бо доступ до інформації − це базове право людини, яке під час воєнного стану пов’язане ще й із її безпосередньою безпекою. Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», впровадження воєнного стану не має впливати на це право, а обмеження здійснюється лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку. Тобто тоді, коли шкода від оприлюднення такої інформації перевищує суспільний інтерес у її отриманні.

«Доступ до інформації аналізуємо не кожен раз, але вирішили звернути увагу на цей напрямок під час воєнного стану. Серед загальних тенденцій, про які можна сказати вже зараз − громади активно закривали інформацію на початку повномасштабного вторгнення та неохоче давали повноцінні відповіді на запити про публічну інформацію», − поділилася враженнями експертка з методології «Місцевий індекс прав людини» Наталія Єсіна.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» не передбачає встановлення будь-яких заборон чи обмежень щодо розгляду запитів на отримання публічної інформації від органів влади. Діє тільки відтермінування у задоволенні запиту, якщо розпорядник не має можливості фізично надати таку інформацію. При цьому зобов’язаний надати, як тільки така можливість з’явиться, а не після закінчення воєнного стану.

Наталія Єсіна наголошує: «Не хотілося би вводити ознаку конкуренції, але є різниця серед громад у зборі інформації, яка мала б бути у відкритому доступі. Та складнощі під час збору інформації − це також показник. І зміни під час активної співпраці з громадою − поява на сайті документів, програм та рішень − є позитивним індикатором нашої взаємодії».

Наприклад, уже під час моніторингу на сайті Ватутінської ради почали публікуватися рішення сесій та документи. До цього у відповідному розділі містилося привітання з нагоди Десантно-штурмових військ ЗСУ та окремі проєкти рішень без зазначення дати.

Окрім цього критерію, дотримання порядку інформування населення про ухвалені рішення, ця методологія передбачає ще 17 саме для аналізу інформаційної політики у громаді: чи у відкритому доступі контакти та структура органу місцевого самоврядування, що відомо про поточну діяльність, яка робота із запитами, наскільки ефективно використовуються канали інформування, чи доступна інформація людям із порушенням зору та слуху, як відстежуються результати персонального голосування депутатів, чи є інформація про заплановані засідання, як громада залучається до формування місцевої політики, чи проводять із нею зустрічі, чи діють електронні петиції, чи скориговано кількісний склад підрозділів із потребами населення, як запобігають корупції, рівень доступності та якості адмінпослуг та чи діє політика гендерної рівності.

За десятьма пунктами Ватутінській територіальній громаді зараховані бали у загальний результат моніторингу. Зокрема, жителі громади можуть знайти контакти голови міської ради, сайт та офіційні сторінки у соціальних мережах постійно оновлюються, інформація на запити надається вчасно і в повному обсязі, використовуються різні канали інформування, доступна інформація для людей із порушеннями зору, оприлюднюється поіменне голосування депутатів, організовуються зустрічі влади з волонтерами та громадськими активістами. Щодо восьми критеріїв, які не набрали балів, залишені рекомендації від експертів.

Одним із прикладів ефективного використання каналів інформування населення слід відзначити групу у Телеграмі Ватутінської міської ради. Створений канал ще в лютому 2020 року,  став популярним уже під час повномасштабного вторгнення. Містить інформацію про сигнали повітряної тривоги, пункти видачі гуманітарної допомоги, діяльність місцевої влади, заходи, зміни у законодавстві, проводяться опитування. Матеріали публікуються щодня, у середньому від 5 до 10 повідомлень.

«Наразі маємо 2 700 підписників. Їхня кількість продовжує зростати, хоча і не такими темпами, як раніше. У період масового приїзду у громаду людей із зон тимчасової окупації або ведення активних бойових дій, саме Телеграм-канал став інструментом, який давав можливість зорієнтуватися, куди звертатися за допомогою», − розповіла секретарка Ватутінської ради Алла Чорнобай.

Тарас Щербатюк підсумував: «Результати нашого моніторингу Ватутінська міська громада пообіцяла викласти у публічний простір. У свою чергу, ми запропонували додати на сайті розділи, де міститимуться програми, заходи, бюджети та звіти з можливістю вільно коментувати цю діяльність та вносити пропозиції».

 

Інформація підготовлена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID – US Agency for International Development) у межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини – УГСПЛ