Питання громадської та цивільної безпеки в громадах у період російсько-української війни дуже важливі. На цьому й наголошують фахівці Черкаського правозахисного центру, які проводять моніторинг за методологією «Місцевий індекс прав людини» у Ватутінській та Лисянській громадах. Серед питань, які досліджують, є й безпека. Про попередні результати моніторингу розповів керівник Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк.
− Досить часто нам задають питання: «Які є повноваження органів місцевого самоврядування у сфері безпеки? Чи зобов’язана скажемо Ватутінська міська рада встановити камери відеонагляду, забезпечувати правоохоронні органи необхідними матеріально-технічними цінностями для покращення їх роботи? Варто відзначити, що чітких повноважень місцевого самоврядування у сфері безпеки не визначено жодним нормативно-правовим актом в Україні, − говорить Щербатюк.
Водночас, якщо візьмемо статтю 38 Закону України «Про місцеве самоврядування», побачимо низку делегованих повноважень. Наприклад, на місцеве самоврядування покладається обов’язок із сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України. Саме поняття «сприяння» може містити досить велике коло напрямів роботи на місцевому рівні, а, отже, певних обов’язків у громадської сфері безпеки.
Якщо говорити про Цивільний захист населення, тут ситуація з повноваження органів місцевої влади встановлені статтею 19 Кодексу цивільного захисту населення та частково Закону України «Про місцеве самоврядування».
Кодексом встановлені чіткі повноваження органів місцевого самоврядування. Для порівняння місцева влада зобов’язана виконувати наступне:
1. Забезпечити реалізацію вимог техногенної та пожежної безпеки на суб’єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
2. Розробити та забезпечити реалізацію програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки.
− Яким чином ви вимірюєте стан рівні безпеки у громадах. Які є критерії?
− Вимірювання стану безпеки у громадах здійснюється за допомогою індикаторів Місцевого індексу прав людини. Усі питання, які аналізуються завжди відсилають до чинних нормативно-правових актів. Тобто вивчаючи стан безпеки у громаді, ми вивчаємо результати виконання делегованих повноважень місцевому самоврядуванню у сфері безпеки.
Індикатори у сфері безпеки:
Наявність прийнятих місцевих політик громадської та цивільної безпеки.
Впровадження заходів щодо запобігання правопорушень у взаємодії з поліцією (сommunity policing).
Наявність сучасних технічно інформаційні системи, які допомагають реагувати на тривожні події в місті.
Функціонування системи оповіщення та евакуації населення у громаді.
Функціонування захисних споруд.
Проведення інформаційно-просвітницькі кампанії у сфері безпеки.
− Які результати оцінювання стану безпеки у Ватутінській та Лисянській громадах?
− Загалом результати у цих громадах є низькими. У більшій мірі це спричинено відсутністю інформації про заходи з безпеки, які реалізуються у громаді.
Так, у громадах є програми з безпеки, що спрямовані на подолання рівня злочинності, зменшення кількості правопорушень та підтримку правоохоронним органами. Однак, коли ми почали аналізувати ці програми побачили, що вони складені без попереднього аналізу рівня безпеки у громаді, залучення жителів до обговорення їхніх напрямків. Крім того, у публічному доступі відсутня інформація про стан реалізації відповідних програм.
Якщо ми говоримо про впровадження технічних інформаційних систем у місті, тут варто відзначити, що у громадах встановлені лише камери відеонагляду. Також є велика прогалина в проведенні інформаційно-просвітницьких кампаній, навчання жителів громади у сфері безпеки.
Місцеві політики у сфері цивільної безпеки проводяться шляхом реалізації місцевих програм із цивільного захисту населення. У громадах наявні системи оповіщення населення про тривоги та проводиться часткова робота по облаштуванню сховищ. У більшій мірі така робота ведеться в освітніх закладах.
Слід відмітити, що експерти під час аналізу не знайшли інформації про проведення навчання жителів громади щодо правил та порядку евакуації при надзвичайних ситуаціях.
− Що б би порадили громадам? Яким чином краще будувати роботу у сфері безпеки?
− Насамперед потрібен детальний аналіз ситуації у громаді. Варто визначити найбільш проблемні місця та напрями й фокусуватися на їхньому вирішенні. Необхідно створювати дорадчі органи, платформи для обговорення наявних проблем у сфері безпеки та спільно шукати шляхи їхнього вирішення.
Місцеві програми мають складатися для вирішення конкретних проблем, а не скажімо: «Для пониження рівня злочинності». У програмах мають визначені чіткі результати та бюджет, процедура оцінки дієвості програми.
Велику увагу слід приділити навчанню та інформаційно-просвітницьким кампаніям у сфері безпеки. Жителів громади потрібно навчати та інформувати, яким чином діяти у небезпечних ситуаціях.
Інформація підготовлена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID − US Agency for International Development) у межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини − УГСПЛ та Черкаським правозахисним центром
