У Ватутінській територіальній громаді визначено стан забезпечення дотримання прав людини. Фахівці Черкаського правозахисного центру протягом чотирьох місяців, із червня по вересень цього року, оцінювали дієвість і ефективність виконавчих органів Ватутінської міської ради, депутатського корпусу, голови в напрямку дотримання прав жителів громади.

Як розповів керівник Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк, моніторинг відбувався за дев’ятьма напрямками: Безпека/Навколишнє природне середовище/Охорона здоров’я/Гідний рівень життя/ Освіта та культурний розвиток/Праця та умови її реалізації/ Участь у вирішенні місцевих справ, право на інформацію/Дотримання прав людини в умовах повномасштабного вторгнення 

Проєкт, який було реалізовано у громаді, є унікальним, адже до цього часу подібних в Україні не проводилося.

За результатами проведеного моніторингу Ватутінська міська рада отримала:

Аналітичний звіти про стан дотримання прав людини у громаді;

Дорожню карту забезпечення прав людини;

Мапу поліпшень (рекомендацій) для виконавчих органів та депутатів щодо забезпечення прав людини у громадах;

Низку рекомендацій щодо порядку складання, реалізації та звітування за місцевими цільовими програмами.

Детально ознайомитися зі звітом можливо на сайті http://hro.org.ua/ або безпосередньо звернутися до Черкаського правозахисного центру.

Розроблені документи нададуть змогу громаді проаналізувати свої позитивні та негативні практики та взяти на озброєння рекомендації, які були надані експертами. Вони допоможуть фахівцям міської ради при впровадженні місцевих програм, заходів та фокусуватися на правах людини.

− Тарасе, розкажіть, яким чином проводився моніторинг?

− Насамперед хочу зазначити, що експерти провели доволі глибокий аналіз стану дотримання прав людини у громаді. Досліджувалися місцеві політики (програми, заходи), думки місцевих жителів, працівників міської ради, інформаційні ресурси у громаді, рівень комунікації та співпраці з місцевої влади та людей. І це лише частина нашого інструментарію з проведення моніторингу. Ми намагалися дослідити кожну сферу дуже детально з урахуванням особливостей громади.

− Чи була співпраця з місцевою владою?

− Під час першої зустрічі з міським головою ми побачили, що влада готова робити все, аби в громаді були зміни на краще. Міський голова відразу дав вказівку керівникам усіх підрозділів, щоб ті надали необхідну нам інформацію та всіляко сприяли в роботі. Співпраця була досить плідною.

− Яка оцінка у громади?

− Загальні результати оцінювання стану дотримання прав людини у громаді є об’єктивними та визначалися експертами досить прискіпливо. У нас немає суб’єктивних оцінок, оскільки за нашим інструментарієм при визначенні балів ми відповідаємо на конкретне питання.

Відсутність оцінок не говорить про те, що в громаді абсолютно нічого не робиться. Це свідчить лиш про те, що є простір для удосконалення та посилення роботи за відповідним напрямом.

− Наведіть приклади позитивних або негативних практик роботи у громаді.

− Відразу скажу, у громаді досить хороший рівень роботи багатьох структурних підрозділів міської ради. У кожному з досліджуваних нами напрямків є прийняті місцеві політики (програми та плани заходів), які впроваджуються у громаді. У той же час ми виявили низку недоліків у цих програмах, які потребують корегування. Зокрема, у громаді слід більше залучати місцевих жителів до ухвалення програм та їхньої реалізації, вивчати їхню думку. Мова власне йде про обґрунтованість ухвалених програм. Наші експерти розробили детальні рекомендації щодо ухвалення місцевих програм від етапів їхньої розробки до звітування. Також необхідно попрацювати на поліпшенням інформаційної політики у громаді. Зокрема необхідно викласти звіти за підсумками реалізації всіх програм на сайт міської ради. Водночас станом на сьогодні вже є великий прогрес за цим напрямком. Ми вже бачимо більш активну інформаційна роботу в громаді. Збільшилась кількість новин про проведені заходи.

− Ви згадували про Дорожню карту дотримання прав людини у громаді. Що це?

− Фактично це унормовані наші рекомендації та шляхи їхньої реалізації у громаді. І до речі початок розробки дорожньої карти було покладено на одному із тренінгів, які ми проводили в громаді. Це є практичною мапою із забезпечення дотримання прав людини у громаді.

За словами Алли Чорнобай, секретарки Ватутінської міської ради, співпраця із експертами Черкаського правозахисного центру була досить плідною.

− Моніторинг проводився у тісній співпраці працівників структурних підрозділів Ватутінської міської ради та її виконавчого комітету з представниками Черкаського правозахисного центру. Наші працівники всіляко сприяли здійсненню дослідження, а моніторингова група була налаштована нам допомагати. Не критикувати чи вказувати на недоліки, а реально допомагати, щоб був позитивний результат. Поради були професійні і конкретні, тому сприймались працівниками з розумінням і вдячністю, − говорить пані Алла. − Такий моніторинг насправді дуже потрібний, оскільки це дає змогу подивитись на роботу міської ради зі сторони, виявити  прогалини, упущення, недоречності й дає можливість вдосконалити та покращити роботу, що ведеться у громаді.

Думка експерта:

Наталія Єсіна, експертка методології Місцевого індексу прав людини:

− На мій погляд саме методологія Місцевого індексу прав людини є універсальною та успішною задля того, щоб визначати достатній чи недостатній рівень дотримання прав людини на рівні громад у різноманітних напрямках діяльності органів місцевого самоврядування. Методологія складалась командою правозахисників та експертів, які мають кваліфікацію та досвід у різних відповідних темах, тож інструмент дозволяє оцінити максимально широко багато питань: як організується прийом людей у підрозділі соціального захисту населення, наскільки недискримінаційною є освіта, чи приділяється увага працевлаштуванню людей із інвалідністю, та навіть чи зберігається гендерний баланс в органах виконавчої влади. Тобто за кожним напрямком оцінюються свої індикатори. І загалом виходить масштабний аналіз місцевих політик, які містять у собі програми, рішення, заходи місцевої влади. Після початку повномасштабного вторгнення ми оновили інструментарій, додали питання, які тепер включають ще й реагування ОМС на виклики війни: пошкодження інфраструктури, формування фондів житла для переселенців тощо.

За методологію Місцевого індексу прав людини ми можемо оцінити дієвість  та ефективність місцевих політик. Наша команда звертає свою увагу на повноту місцевих цільових програм, які мають певне спрямування, на заходи, які мають бути проведені на виконання завдань, поставлених на меті програми, на те, щоб програма містила моніторинг свого виконання, мала адекватний бюджет та відповідальних осіб. Однозначно на те, чи є вчасна публічна звітність. Усе це загалом дає можливість оцінити дієвість та ефективність органів місцевого самоврядування.

Так як я вже давно працюю із цією методологію, то маю досвід спілкування з різними громадами: відкритими та не дуже, тими, які радо співпрацюють під час проведення дослідження та не зовсім охоче відповідають на наші запити. Якщо оцінювати Ватутінську громаду,  то в мене склалися позитивні враження. Представники органів місцевого самоврядування відгукувались на наші пропозиції проведення робочих зустрічей, надавали відповіді безпосередньо від початку проєкту до його фіналізації, доповнювали вже написаний звіт додатковою інформацію. Мені здається це відбулося через те, що правильним чином була побудована комунікація, у громаді зрозуміли, що ми маємо на меті відобразити все те позитивне, що є, та не критикувати, а підсвітити те, що треба доробити, де варто дозвітувати та на що звернути свою увагу, можливо якимось чином переформатувати процес.

 

Тарас Щербатюк, керівник Черкаського правозахисного центру:

− Я оцінюю досить позитивно проведення моніторингу в громаді та впевнений, що всі аналітичні звіти, аналізи місцевих програм, дорожні карти, дозволять громадам досить швидко вирішити наявні проблеми, підтягнути ресурси, знайти донорів.

Співпраця ж з громадою не припиняється на етапі презентації дослідження. Черкаський правозахисний центр уже домовився з громадою про подальшу спільну роботу. Протягом наступних місяців більшість недоліків, які виявили, будуть усунені, а робота структурних підрозділів міської ради буде удосконалена.

 

Моніторинг проводився Громадською організацією “Черкаський правозахисний центр” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID – US Agency for International Development в межах проєкту «Права людини в дії».