Лисянська громада з’явилась на мапі громад України, які працюють над посилення роботи у сфері захисту прав людини

Протягом червня – вересня 2023 року фахівці Черкаського правозахисного центру працювали у Лисянській громаді над проєктом, що мав на меті посилити роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні дотримання прав людини. Проєкт складався із аналізу роботи селищної ради, розробки рекомендацій та впровадження позитивних практику захисту прав людини. Кульмінацією проведеної роботи є Аналітичний звіт з мапою рекомендацій для громади. Про перебіг моніторингу розповів керівник Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк.

− Як відбувалась робота у громаді?

− Це був один із найскладніших моніторингів, які ми проводили з застосуванням інструменту «Місцевий індекс прав людини». Наші експерти не могли проводити аналіз зважаючи на відсутність у відкритому доступі програм, звітів про їхню реалізацію. Інформація про заходи, які відбувалися в громаді також є недоступною. Це призвело появи великої кількості рекомендації як у інформаційній політиці, так і діяльності, що проводиться при розробці та реалізації місцевих цільових програм.

Попри надскладні умови в роботі, наші експерти доклали максимум зусиль для отримання інформації. Допомогу в цьому надавали як фахівці селищної ради, так і місцеві жителі. Ми максимально використали всі наявні інструменти з пошуку даних для того, щоб звіт був об’єктивним та реальним.

− Які результати проведеного аналізу?

− Результати оцінки в громаді є низькими. Однак їх можливо суттєво підвищити, реалізувавши всі наші рекомендації. Відзначу, що наприкінці моніторингу ми отримали схвальну оцінку від місцевої влади щодо проведеного моніторингу та розуміння, що він їм потрібен.

Попри низькі результати ми побачити, що в громаді проводиться робота за багатьма напрямками, фахівці селищної ради готові покращувати свою робота та працювати над усуненням виявлених в їхній роботі недоліків. Проблеми ж, що є у громаді, спричинені браком фінансів та відсутності фахівців в окремих галузях.

− Чи дослухається до вас селищна рада?

− Із самого початку ми рекомендували змінити інформаційну політику в громаді, і як результат було змінено керівника інформаційного відділу та вже розпочалося планування роботи над впровадженням наших рекомендацій. Тож очікуємо на зміни в цьому напрямку та покращення доступу населення до інформації у громаді. У жовтні будуть проведені спільні заходи у сфері екології. Наша організація долучиться до проведення інформаційних заходів та гуртування людей навколо екологічних проблем у громаді.

− Чи є позитивні практики роботи у громаді?

− Проводиться величезна робота з внутрішньо переміщеними особами. У громаді відкрито гуманітарний штаб, надається допомога, люди забезпечені житлом, діти ходять у школи та садки. Також проводиться робота в сфері безпеки – приводились до ладу сховища, працюють засоби сповіщення.

− Що ви можете порекомендувати громаді?

− Потрібно попрацювати над посиленням інформаційної роботи та забезпечити повноцінний доступ жителів до необхідної інформації, долучати їх до розвитку громади. Оскільки більшість місцевих програм є недієвими, адже в багатьох із них ми не побачили орієнтованих результатів та фінансування, їх необхідно переглянути та провести коригування.

Хочу наголосити, що ми не залишаємо громаду наодинці з виявленими проблемами. Надалі будемо допомагати впроваджувати дорожню карту дотримання прав людини у громаді, супроводжувати фахівців при проведення розробки, реалізації місцевих програм та заходів.

Також рекомендували писати проєкти, залучати донорів та вирішувати проблеми на рівні громади. Попри те, що наша місія у межах цього проєкту завершена, ми завжди готові допомогти, проконсультувати, ділитися позитивними практиками, що є на території України.

Наша організація вже посилює місцеві політики захисту та розвитку дітей. Відкрили учнівський хаб, допомагаємо педагогам працювати більш ефективно з дітьми.

За словами секретаря Лисянської селищної ради Олександра Макушенка, у результаті моніторингу зробили для себе досить багато висновків та зрозуміли, куди рухати далі.

− Найголовніше, ми побачили, що є над чим працювати в галузі освіти та інформаційної політики, варто звернути увагу на наповнення нашого сайту. Треба співпрацювати більше із громадою, активістами, тоді дійсно буде легше і нам справлятися зі своїми обов’язками, і втілювати потрібні для громади проєкти, − зазначив Макушенко. – Також експерти Черкаського правозахисного центру поділяться своїми напрацюваннями, зокрема дорожньою картою, аналізами для того, щоб ми могли надалі працювати за цими матеріалами. Тож ми плануємо напрацьовувати план дій на найближчу перспективу.

Думка експерта:

Марина Куприкова, юристка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в місті Краматорськ:

− У Лисянській громаді ми працювали за оновленою методологією Місцевого індексу прав людини, яка, як на мене, стала ще більш універсальною та досконалою, адаптованою до викликів сьогодення. Нами було опрацьовано напрями «Безпека», «Навколишнє природнє середовище», «Охорона здоров’я», «Гідний рівень життя», «Освіта та культурний розвиток», «Праця та умови її реалізації, «Участь у вирішенні місцевих справ, право на інформацію», «Воєнний стан». Задля об’єктивного висвітлення інформації ми зробили масштабний аналіз місцевих політик, аналіз відкритих джерел, провели практичні експерименти.

Якщо говорити про комунікацію з представниками Лисянської селищної ради, то важко сказати, що її вдалося налагодити з першого дня. Ми надсилали запити, проводили особисті зустрічі, включали навчальний компонент і лише згодом нам удалося запевнити представників місцевої влади, що ми маємо одну спільну мету – відзначити саме позитивні моменти роботи ОМС та звернути увагу на те, що потребує доопрацювання. Врешті сьогодні ми можемо говорити, що робота над звітом проводилася у співпраці з Лисянською селищною радою.

Я вважаю, що проведення моніторингу за методологією місцевого індексу прав людини має без перебільшення велике значення насамперед для громади. Бо проведена нами робота наочно ілюструє наявні в громаді проблемні моменти. Аналіз місцевих політик підсвічує прогалини та надає можливість їх виправити в подальшому. А дорожні карти, які ми напрацювали для громади, допоможуть вибрати необхідний вектор подальшого руху.

Моніторинг проводився Громадською організацією “Черкаський правозахисний центр” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID – US Agency for International Development в межах проєкту «Права людини в дії».