14 жовтня світ відзначає Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги. У Черкасах її надають у відділі паліативної допомоги Черкаського онкологічного центру. Завідувачка цього відділу Людмила Гура розповідає, нині в стаціонарі відділення перебуває 30 пацієнтів. Утім, їх бувало й більше – до сорока. Удома під наглядом лікарів виїзної служби перебуває 38 хворих.

«За 2022 рік у стаціонарі було проліковано 260 людей. За 2023 рік у стаціонарі проліковано 330. Збільшилася кількість пацієнтів, які обслуговуються нашою виїзною службою. Минулоріч їх було близько трьох сотень, а за 9 місяців 2023 року таких пацієнтів майже чотириста. До них постійно їздять лікарі», − розповіла завідувачка.

У стаціонарі відділу працює 2 лікарі, 11 медичних сестер, 12 молодших медичних сестер із догляду за хворими, масажист, психолог та буфетниця. У складі виїзної служби перебуває 2 лікарі і 2 медичні сестри. Ці фахівці надають допомогу безпосередньо за місцем проживання пацієнта.

Людмила Гура очолює відділ паліативної допомоги із серпня 2023 року.

«Лікарем я мріяла бути з дитинства, так як це найвідповідальніша професія в світі, адже лікарям довіряють найцінніше – здоров’я та життя. У моїй роботі найважливіше полегшення страждань, адекватні лікувальні заходи, психологічна підтримка пацієнта та його рідних», − говорить Людмила Гура.

Фахівчиня розповідає, важливо, аби суспільство усвідомило, що такі паліативні пацієнти є, їх не потрібно боятися, їх потрібно підтримувати, доносити родичам, що в Черкасах є такий відділ, де можна отримати кваліфіковану допомогу та підтримку як пацієнтам, так і родичам.

Нині у відділенні не вистачає ліжок. Їх має бути значно більше, адже є великий наплив пацієнтів. Необхідні й нові палати, каже лікарка.

«Ми вже звернулися за допомогою. Нам дійсно потрібні ліжка, більше індивідуальних палат для пацієнтів. У нас зараз є 37 ліжок, але трапляється такий наплив пацієнтів, що їх не вистачає», − каже фахівчиня.

Завідувачка відділу пояснює, що паліативна допомога − це не лише знеболення, а повноцінний вид медичної допомоги, у який входить спостереження за пацієнтом, турботу про його психологічний стан, правильне харчування, необхідні аналізи, обстеження та реабілітацію.

Паліативна допомога може надаватися людям будь-якого віку із будь-яким смертельним діагнозом. Пацієнтові вона надається пожиттєво, проте його близькі можуть отримувати паліативну підтримку і після його смерті. Така допомога входить до програми державних медичних гарантій і є безкоштовною для пацієнтів.

Відділ паліативної допомоги не переставав працювати і на початку повномасштабної війни. Такі пацієнти не можуть чекати. Тому нині фахове лікування вони отримують без прив’язки до місця реєстрації чи проживання. Це стосується і людей, які переїхали через початок бойових дій.

Психологічну підтримку пацієнтам відділу надає Людмила Колєснікова. Із її слів, спокійна музика, арт-терапії та спілкування з хворими допомагає їм знайти сили для боротьби з недугами.

«Кожен розповідає свою історію життя, хто що полюбляє, які вподобання в людей – це все вони мені розказують», − говорить психологиня.

Щомісяця у паліативному відділі відбуваються «тихі» концерти – виступи місцевих музикантів, які представляють спокійну музику, що розслаблює. Організовує виступи керівниця благодійного фонду «Подаруй дитині світ» Світлана Федорова.

«Цьому проєкту – «тихим» концертам уже три роки. Спочатку вони називалися «Літніми сезонами тихої музики». Кожен рік улітку на території онкоцентру щоп’ятниці ми робили такі концерти. У холодну пору року ми переїздим до приміщення і вже тут проводимо концерти. Коли планували цей проєкт, то хотіли залучити саме професійних музикантів, щоб це була справжня чуттєва професійна музика», − говорить Світлана Федорова.

Світлана Федорова каже, день паліативної допомоги має на меті привернути увагу до таких пацієнтів та їхніх потреб. Це дата, в яку варто задуматися над тим, які ще питання потрібно вирішити, аби якість життя паліативного хворого стала набагато кращою.

Лілія Сіньковська, працівниця Черкаської музичної школи № 3, говорить, що до паліативного відділу приходить і собі надихнутися.

«Ми отримуємо заряд насолоди для майбутнього. Ми ж розуміємо, що ми тут потрібні, якщо нас запрошують, наша музика потрібна. Тому для взаємодопомоги та обміну енергією ми сюди приїздимо і мабуть будемо це робити ще не раз», − говорить Лілія.

Кімната, де зазвичай відбуваються концерти, обставлена картинами. Їх надали місцеві доброчинники, художники та студенти Черкаського національного університету ім.Богдана Хмельницького.

Пацієнтка відділу пані Надія каже, найбільше любить абстракції – картини з геометричними фігурами, кольорами та поєднаннями, в які можна довго вдивлятися.

Жінка розповідає, у паліативному відділі місяць. До цього страждала на сильні болі:

«Я задоволена, що є така служба. Я не уявляю, що б робила, аби її не було. Це просто нема слів! Мене тут підтримали. Я не знала, що вдома робити, які ін’єкції, які пігулки вживати. Я ніби вже помирала. Тут мене відкачали, а потім вже стало краще. По сантиметру я, ніби та комашка, іду вперед. Відновлююся. Я дуже задоволена», − розказує пацієнтка.

У планах закладу зробити капітальний ремонт будівлі, де б було більше палат індивідуального перебування пацієнтів. Також облаштувати прилеглу територію, аби люди, які там проходять лікування, мали місце для комфортного відпочинку зі своїми близькими на свіжому повітрі. Завідувачка також зазначає, аби надати ще більшу кількість послуг  мобільної бригади паліативної допомоги на виїзді, ми мріємо про придбання ще одного автомобіля.