Із Днем знань та початком нового навчального року Черкаський обласний краєзнавчий музей привітав своїх відвідувачів ще напередодні 1 вересня. Там, у фойє музею, 31 серпня відкрилась цікава ретроспективна виставка з назвою, яка говорить сама за себе — «Подорож у країну знань». А по суті маленькі та дорослі гості просвітницького закладу завдяки їй отри мали можливість подорожувати в часі. Дорослі — з ностальгією у серці, юнь — з неодмінною цікавістю та допитливістю. Ескпонуватиметься виставка від 1 вересня до 2 жовтня, коли ми всі вітатимемо вчителів та педагогів із Днем учителя.
Цікаво, що представлених експонатів незабаром може побільшати, адже у музеї готові приймати від черкащан всі ті речі, які стосуються їхній особистій історії навчання у школі.
Як стверджують працівники музею, зошити, атестати, шкільне приладдя, форма та навіть шпаргалки минулих часів дійсно представляють велику цінність для музею та просять не викидати спогади на смітник.
— Ідея створити таку ретроспективну експозицію виникла у нас не зараз. Вона час від часу з’являлася на світ, коли ми починали передивлятися наші музейні Фонди, — розповіла перед історію створення нової виставки директор Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко. — І ось те, що вітало в повітрі, нарешті матеріалізувалось завдяки умілим рукам та світлим умам наших заповзятих співробітників та наукових працівників.
— Ідеологом виставки стала Людмила Риндіна, яка є спеціалістом наших Фондів і дуже тісно контактує із речами минувшини. А ми їй власне допомагали, — додала Тетяна Григоренко. — Дещо і своє поприносили до музею. Більшістю — свої старі шкільні світлини та речі, які дивом залишились вдома. Тепер маємо нагоду впізнавати один одного на старих фото.
За словами спеціалістів музейних Фондів, ними було перегорнуто масу (більше 300) експонатів, що зберігаються там і які тематично підходять до виставки. Плюс з’явились нові, після того, як вони звернулися до черкащан через соціальні мережі з проханням подарувати свої «шкільні артефакти». Таким чином колекція поповнилась шкільною формою різних часів, великою кількістю унікальних підручників, посібників та навіть шкільних парт. На них тепер чекає друге життя.
Наприклад, черкаська журналістка Вікторія Мальована поділилась сокровенним — зошитом своєї мами, яка здивувала філігранною каліграфією. Але ж колись це було дуже важливим та впливало на оцінку! Все це багатство в готовій експозиції «розбавили» відтвореними інтер’єрами класної кімнати та домашньої кімнати, де колись ймовірно гриз граніт науки якийсь із старанних школяриків.
Ті, хто доклав зусиль до підготовки виставки, намагались показати, як відбувався процес навчання у різні часи, починаючи з періоду Русі до наших днів. З неї після вдумливого та уважного перегляду та завдяки коментарям екскурсоводів можна дізнатись про те, якими були головні пріоритети у школі минулого, на якій мові велося навчання та якими були головні принципи шкільної програми.
Аби виставка більше була доступна розумінню дітей, які прийдуть відвідати музей, більший наголос було зроблено не стільки на документах, скільки саме на речах. Більше того, для них було влаштовано спеціальну фотозону. До речі, найдопитливішим школярикам дозволяється посидіти на партах з минулого, які використовувались у Царські часи та у 70-ті роки минулого століття, торкнутись пір’євих ручок та познайомитись наочно з «непроливайками» з чорнилами. А ще під час майстер-класів спробувати написати цим цікавим приладдям свої ініціали.
— Ця ретроспектива — гарний привід добре поворушити наші запасники, — вважає спеціаліст Фондів Галина Володько. — А ще я дуже рада, що ми обзаводимось новими речами. Їх не можна викидати на смітник, краще занести до нас. І допоки буде живий наш музей, доти зберігатиметься весь цей скарб. До того ж, приймаючи у дар дорогі серцю речі від черкащан, ми обов’язково фіксуємо історію їхнього походження та власне цікаві історії навколо них.
Про цікаві експонати часів початку загальної освіти на території сучасної України годинами може розповідати старший науковий співробітник Тамара Коваленко:
— На жаль, деякі характерні предмети ми мусили реконструювати. Як бересту, яка у сиву давнину слугувала папером. У наших кліматичних умовах вона майже не зберігається. Але ось, наприклад, стілус у нас оригінальний. А ще у нас в рамках цієї виставки буде проведено цікавий майстер-клас, коли наші сучасні діти зможуть спробувати писати на воскових дощечках та відчути себе учнями 10-13 сторіччя.
Про найстарішу черкаську школу, а це нині ЗОШ №5, згадала старший науковий співробітник Фондів Валентина Хілобок:
— Я давно працюю у музеї, але й мене пробрало до сліз, коли побачила свою рідну школу зі світлин, — зізналась Валентина Михайлівна. — Тут навчалось кілька поколінь моєї родини. Моя бабуся у 1912 році, моя мама та два дядьки вже у сорокові роки, я та мій рідний брат (пішли до школи у 60-ті). Я спеціально віддала до цієї школи вже своїх дітей. Тобто чотири покоління!
Тож, дорогі містяни, приходьте до краєзнавчого музею, роздивляйтесь, ностальгуйте та вчиться любити минувшину.
Які екскурсії та заходи підготував музей для своїх юних відвідувачів?
«Розвиток освіти кінця XVIII-початку XX століття»;
Лекція для молодшого шкільного віку середньої школи — «З історії освіти на Черкащині»;
Майстер-клас «Урок каліграфії «Крізь призму століть»;
Інтерактивна екскурсія «З історії письма» з переглядом фільму «Від папірусу до друкованої машинки»;
Екскурс — «Історія шкільної форми» з можливістю зробити світлини у класі 70-тих років.
«Знайомий та незбагненний Тарас Григорович Шевченко»;
«Живий Шевченко серед нас» — образ Т.Г. Шевченка у сучасній молодіжній культурі;
Школа кам’яного віку:
«Зародження та розвиток мистецтва у нашому краї», «Найдавніша історія нашого краю»;
Археологічна гра «Склади розбитий горщик»; «Розгадай кам’яні загадки»; «Машина Часу»; «Збирання та полювання у кам’яному віці».
Тетяна Євгеньєва
