На Черкащині визначали економічне майбутнє під час міжнародного форуму
На Черкащині відбувся Міжнародний економічний форум-2023. Його назвали найпотужнішою бізнес-подією нинішнього часу. Захід зібрав відомих в країні та світі політиків і бізнесменів. Разом вони узгоджували шляхи подальшої співпраці та визначали напрямки економічного розвитку країни під час та після повномасштабної війни.
Міжнародний економічний форум відбувся 10 листопада на Черкащині. Захід мав міжнародний масштаб і залучив найвідоміших представників центральної та місцевої влади, бізнесу, науки та громадських організацій. Під час панельних дискусій спікери говорили про нові виклики для бізнесу, проблеми переробки й експорту й про збереження людського капіталу.
– Сьогодні на Черкащині, в місці сили, ми зібрали справді сильних гравців економічної сфери, – розпочав захід начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. – Майбутня Перемога України – це справа кожного з нас. Маємо розуміти, що кожна хвилина нашого часу має бути присвячена роботі на Батьківщину. Тільки так ми вийдемо переможцями із протистояння з грізним і підступним ворогом. Ми змушені навчитись жити і працювати в розпал війни. І за це моя велика подяка – всім підприємцям, які не тільки не залишили країну в небезпеці, але і продовжують інвестувати в нові робочі місця, в технології, в економічну стійкість. Ми всі знаємо, що Черкащина – аграрний регіон. Але цього замало. Потрібно йти далі і розвивати переробку. Насамперед, глибинну переробку. Я думаю, всі розуміють значимість цього кроку та очевидні переваги – як з погляду доходів, так і логістики. Хочу подякувати всім, хто поділяє зі мною цю тезу і реалізує нові інвестиційні проекти в цій сфері.
На заході було кілька панельних дискусій. Представники різних секторів влади та бізнесу визначали проблеми економіки України в умовах війни, зокрема питання переробки та експорту та ситуації з залученням і накопиченням найдорожчої інвестиції в нинішній час – людського капіталу. Спікери обговорювали нові реалії бізнесу: можливості та виклики.
– Головний стейкхолдер для Міністерства економіки – це бізнес. Головне завдання, яке стоїть перед Міністерством економіки – це економічний розвиток. Все, що зараз робить міністерство, – це забезпечувати відновлення і розвиток бізнесу. Ви знаєте цифри падіння ВВП, тому ми ставимо амбітні цілі, які я поки не буду називати, – відзначив заступник міністра економіки України Ігор Фоменко. Він детально зупинився на проблемі мобілізації досвідчених працівників та нових умовах бронювання, які нині розробляє міністерство.
Також важливими темами обговорень були нові реалії бізнесу та економіка в умовах війни, реінтеграція та реабілітація ветеранів, відновлення підприємств, які постраждали від військових дій країни-агресорки тощо. Незважаючи на складність ситуації, спікери закликали учасників форуму не втрачати оптимізму і знаходити нові шляхи взаємодії із зарубіжними партнерами.
– Що таке стрес? Це коли так, як було, вже ніколи не буде. А ми хочемо старими методами розв’язувати ті питання, які у нас є. Не лише ми маємо навчитися жити по-іншому, а і Європейський Союз. І це тривалий процес. Ми повинні навчитися спілкуватися із Західними країнами та працювати в ЄС. Ми повинні показувати, що з нами, українцями, вигідно співпрацювати, – закликав присутніх Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.
Під час заходу значну увагу звернули на те, які виклики доводиться долати бізнесу під час війни. Своїми надбаннями, освоєними шляхами виходу з кризи та успіхами в цій справі ділилися представники різних бізнесових структур: від не дуже великих за розмірами, до потужних гігантів загально українського рівня
– За час повномасштабної війни кожен третій чоловік-працівник нашої компанії пішов захищати Україну, – розповів голова правління ПрАТ «МХП», Юрій Косюк. – Зараз роботу, яка раніше називалася «чоловічою», почали виконувати жінки. Це відкриття для нас, адже справляються вони добре. Ми дійсно впевнено можемо сказати, що не існує «чоловічих» або «жіночих» професій. У нас дуже гарні перспективи, якщо ми станемо частиною Європейського Союзу. Те, що ми є виробничою базою для ЄС – це безумовно. За останні роки ми значно збільшили експорт в Європу тому, що дуже змінилися. Я вважаю, що тим, хто дивиться в майбутнє, однозначно потрібно думати про комбінацію українського виробництва і якоїсь локальної доробки на європейському ринку для адаптації для європейського споживача. Нашої української енергії вистачить на те, щоб кожен, хто має бажання, знайшов собі європейського споживача. Ми дійсно можемо бути годувальницею Європи.
Під час зустрічі представники обласної влади та бізнесу підписали меморандуми про співпрацю. Вони передбачають мільйонні інвестиції в переробку, сотні робочих місць та податки до бюджету громад. За одним із документів, в області вже наступного року планують почати будівництво нового потужного переробного підприємства.
– Навесні цього року в нас була робоча зустріч із представниками ЕФІ-груп щодо їхніх планів розвитку та інвестиційних зацікавленостей у регіоні. Ми тоді оглядали виробничі потужності компанії Beehive. Зайшла мова про готовність відкриття додаткових бізнес-проектів на Черкащині. Сьогодні ми підписали меморандум про співпрацю щодо будівництва нового виробництва. Я хочу, щоби цей приклад став масовим, – відзначив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. – Цілком очевидно, що сьогодні є запит на науково місткі технології у всіх сферах господарювання – від переробки аграрної продукції до виготовлення дронів. І ми готові запропонувати всі умови, зокрема й для розвитку цього напряму. Потрібно говорити тільки про інструменти. І одним із таких інструментів, очевидно, є створення промислових парків. У регіоні є декілька готових пропозицій для реалізації в короткій перспективі. Справа за державою та інвесторами. І я гордий запропонувати учасникам форуму доєднатися до Меморандуму про розвиток індустріальних парків на Черкащині. Цей крок буде корисний всім підписантам – як з боку держави та громад, так і бізнесу.
Під час економічного форуму також тривав пасивний аукціон на підтримку ЗСУ, в якому могли взяти участь всі учасники заходу. До продажу було запропоновано картини, які намалювали талановиті черкасці та гільзи від снарядів, перетворенні у витвори мистецтва.
