Серед портретів та скульптур, присвячених постаті українського гетьмана Богдана Хмельницького, артефактів часів козацтва та музейних експонатів увагу відвідувачів привертає особлива книга. Лиш варто перегорнути сторінку, як на білому аркуші, ніби в фантастичному фільмі, з’являється зображення. І не просте – воно має історичну цінність, як для Чигиринщини, так і всієї України, пояснює завідувачка відділу «Музей Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Ольга Піскун.
«Це мультимедійна книга, але завдяки їй ми представляємо Євангеліє 1651 року. Ще 2005 року, працюючи над створенням експозиції, ми дізналися, що в рукописному відділі бібліотеки Вернадського зберігається книга – Євангеліє, яке пов’язане з нашим краєм. Це суботівське Євангеліє», − розповідає пані Ольга.
Ця книга унікальна, продовжує завідувачка відділу. На ній є вкладні написи – маргіналії. Саме за ними можна прослідкувати історію книги.
«Ми міркували… Нам дуже хотілося виставити в експозиції цю книгу, але, зрозуміло, що нині це надзвичайно складно. Ми знайшли спосіб, як показати її в музеї, але за допомогою сучасної музейної інсталяції», − розповідає завідувачка.
Лиш варто перегорнути першу сторінку книги і для глядача відкривається світ Богдана Хмельницького та розгортається панорама Суботова. Аби наблизити читача до цього історичного міста та якомога глибше передати атмосферу, перші сторінки книги розповідають про Михайлівську церкву, куди було передане Євангеліє. Уже далі до уваги відвідувачів відкриваються сторінки самої писемної пам’ятки.
На одній зі сторінок з’являється зображення суботівського подвір’я часів козацької держави. Малюнок динамічний та підсилений музикою. Чути навіть гелкотання гусей та церковні дзвони. Принцип роботи такої книги пояснює її розробник Микола Шишкін. Говорить, у музеях нашої країни є лише дві такі книги, одна відтепер в Чигирині.
«Усе доволі просто. Ось перед вами звичайна паперова книга, але вона пронумерована. Ось бачите – цифри: один, два, три… Вгорі стоїть мультимедійний модуль. Там у нас комп’ютер, проєктор, відеонагляд та система вентиляції. Камера бачить цифри і дає зображення», − розповідає розробник мультимедійної книги.
Розробник Михайло Шишкін розповідає, створювати таку книгу розпочали два роки тому. Одна є в Острозі в музеї друкарства. Інша – прикрашає експозиції саме чигиринського музею. Пан Михайло зізнається, такі мультимедійні книги планують ставити і в решті музеїв. Така сучасна техніка є дуже актуальною нині – під час повномасштабної війни.
«Учора стояли діти і так активно гортали цю книгу. Я бачив, що їм було дуже цікаво. Ми бачимо фідбек, бачимо зв’язок. Хочемо поставити в усіх музеях такі штуки. Це дуже велика перевага, адже ми можемо подивитися на ті книги, до яких у нас немає доступу», − каже пан Михайло.
Завідувачка відділу «Суботівський історичний музей Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Надія Кукса розповідає, рукописне Євангеліє досліджує понад 20 років. У цьому проєкті вона брала участь в якості консультантки. Не раз їй траплялася нагода тримати оригінал рукописного Євангелія. Пані Надія пояснює, суботівське Євангеліє – безцінне.
«Відомий історик Яким Запаско виокремив 127 рукописних книг України. Серед них і суботівське Євангеліє. Воно важливе тим, що можна його прив’язати до місцевості. Воно було написане в Чигирині, як свідчать особливості мови», − каже фахівчиня.
Надія Кукса пояснює, цікавими з історичного погляду є три маргіналії Євангелія. Завдяки ним удалося відслідкувати історію цієї книги – її легенду. А вона надзвичайно захоплююча, як й історія Чигиринщини. Спочатку релігійна книга належала Протопопу із Чигирина, а потім була придбана місцевим жителем Ігнатієм. Саме він подарував його містечку, яке належало Богдану Хмельницького та церкві архистратига Михаїла. Євангеліє було там певний час, але наступна маргіналія розповідає, що в 1709 році під час битви Семен Палій відібрав цю книгу.
Пані Надія говорить, співпраця у цьому проєкті її захопила, адже історія краю має чимало нерозкритих сторінок.
«Час від часу ми знаходимо все нові й нові документи, які проливають світло на постать Богдана Хмельницького. Часом для нас це дивно, як все пов’язано між собою. Навіть якщо повернутися до Євангелія. Бо і Богдана Хмельницького, і Семена Палія відділяє пів століття, але ж і багато що пов’язує. Бо Богдан Хмельницький став будівником Української козацької держави, а Семен Палій її відродив», − пояснює пані Надія.
У сусідньому залі пані Ольга показує музейний сенсорний настінний кіоск. Це такий екран, на якому інформація про Українську козацьку державу з’являється лиш завдяки одному доторкові. Аби передати якомога точніше відвідувачам історичні факти, музейним працівникам допомагав художник. Він підібрав кольорову гаму та місце, де найліпше розмістити такий кіоск.
До уваги відвідувачів спочатку представлена карта. На ній зображені кордони могутньої держави. Такою вона була за часів гетьмана Богдана Хмельницького, пояснює завідувачка.
«Ось подивіться на цей екран. Ми в шести віконечках розповідаємо про Українську козацьку державу: про адміністративно-територіальний поділ, розділ «Клейноди війська запорізького», «Поділ війська запорізького», − розповідає Ольга Піскун.
У такому кіоску в електронному вигляді розміщені найцікавіші експонати: клейноди війська запорізького, особисті речі гетьмана, артефакти, пов’язані з козацтвом. Нині їм не загрожує війна.
«Зверніть увагу на розділ «Ось він, той Хміль». Саме тут ми показуємо, який вигляд мав гетьман. Тут зібрані найвідоміші його портрети. Варто зазначити, що найвідомішим портретом Хмельницького той, що належить Вільгельму Гондіусу. Ось він тут є», − каже Ольга Піскун.
Для музею презентація таких музейних кіосків та мультимедійної книги є грандіозною подією, говорить Ольга Піскун. Нею підбивають підсумки реалізованого проєкту «Богдан Хмельницький. (НЕ) розказана історія». Аби його втілити в життя, співпрацював благодійний фонд Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» у партнерстві із заповідником «Чигирин» за підтримки Українського культурного фонду. Завідувачка відділу пояснює, так хотіли, аби відвідувачі побачили та почули про гетьмана Богдана Хмельницького справжню історію.
«Із початку повномасштабного вторгнення музей трохи змінив свою роботу. Коли відновилася співпраця з відвідувачами, ми побачили, що люди неоднозначно відносяться до постаті Богдана Хмельницького, а іноді навіть негативно. Усе – через підписання союзу з Москвою у 1654 році. Тому ми зрозуміли, що частина людей і досі дивиться на гетьмана через призму російських окулярів», − пояснює Ольга Олександрівна.
У музеї вирішили розповісти про Богдана Хмельницького справжню історію. Платформою для цього став чигиринський музей. Головними доказами того, що гетьман був надзвичайно розумною, талановитою та патріотичною людиною стали його здобутки. Зокрема він є творцем Української козацької держави, людиною, про яку знали на той період в усій Європи, а напрямки зовнішньої політики були дуже продуманими:
«Ми намагалися відповісти на всі ті питання, які нам ставлять відвідувачі найчастіше. Адже в ході реалізації цього проєкту, ми підготували брошуру. Там говоримо про Хмельницького багато цікавої інформації, про те, що раніше не могли розказати в експозиції нашого музею», − говорить Ольга Піскун.
Суть проєкту була створити у трьох залах музею інтерактивного простору, в якому за допомогою сучасних технологій розказано про Богдана Хмельницького. За кожним сенсорним віконцем стоїть клопітка робота музейних працівників. Оцінити таку працю, а також дізнатися чимало нового запрошують відвідувачів.
Слава Ярова
