Всеукраїнська науково-практична конференція «Богданівські читання» у дванадцяте відбуваються в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького. Присвячене наукове зібрання 375-річчю від початку Козацької революції під проводом гетьмана Богдана Хмельницького та 150-річчю від дня народження гетьмана Павла Скоропадського. Невипадково участь у ньому взяли гетьман МГО «Українське козацтво», полковник ЗСУ, кандидат історичних наук Микола Пантелюк, представники міжнародної громадської організації «Українське козацтво» та громадських козацьких об’єднань Черкащини. До «Богданівських читань» в онлайн-режимі доєднались науковці Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини, Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницього, Центральноукраїнського державного університету ім. Володимира Винниченка, Інституту історії України НАН України. У засіданнях та дискусіях узяли участь також учні Черкаської гімназії №31.
Пленарні та секційні засідання наукової конференції відбувалися протягом двох днів. Так, 13 грудня науковців приймав Черкаський національний, а 14 грудня вони продовжились у резиденції Богдана Хмельницького в Чигирині.
Зібрання благословив митрополит Черкаський та Чигиринський, голова Синодального управління військового духовенства ПЦУ Іоан.
Розпочинаючи «Богданівські читання» ректор Черкаського національного університету Олександр Черевко подякував ЗСУ за можливість навчати молодь, збирати наукові конференції, продовжувати досліджувати історію нашої країни від давніх-давен.
− Наша конференція відбувається під егідою Міністерства освіти та науки України. До загалу долучився Інститут історії України НАН України, багато інших поважних вищих навчальних закладів країни та їхній професорсько-викладацький склад, − зазначив Олександр Володимирович. − Я переконаний, що наша конференція стане такою своєрідною цеглинкою в фундаменті великої загальної роботи науковців із вірою у Перемогу над російським агресором. Із побудовою Незалежності України постає надзвичайно багато питань істинності та правдивості історичного минулого. Ми знаємо, що нам втлумачували іншу історію. Багато хто з нас вивчав історію, так би мовити з московського погляду. А москва, і тепер уже в тому немає сумнівів, була і залишається центром імперії зла. Та історія була нам нав’язана, та, де Україна розглядалась у якості меншовартісного придатка. Досліджуючи історію ми маємо місію розвінчувати історичні міфи, створенні московією. Це надзвичайно важливо сьогодні.
У свою чергу Владика Іоан звернув увагу присутніх до питання, яке повсякчас турбує патріотів, − як збудувати нарешті міцну вісь держави, що стане нерушійним оплотом під час важких суспільних випробувань. Він переконаний, що українське козацтво є одним із елементів цієї міцної вісі.
− У сучасних реаліях, коли в країні розвивається великий прошарок розвинутої особистості, козацтво є достойним приймачем у свої обійми молоді, яка виховалася в пласті. Козацтво виховує молодь у свої сталих традиціях. Ми бачимо, що саме вмотивовані молоді люди першими добровільно беруть зброю, готові захищати країну від агресора. Вони зупиняють ворога там, де не встигає зреагувати держава. Оце і є наша вісь, − підкреслив він.
Під час першого дня пленарних засідань наукова спільнота заслухала цікаві доповіді, що безпосередньо стосуються новітніх досліджень подій часів Богдана Хмельницького та Павла Скоропадського.
Так, доктор історичних наук, професор кафедри історії України ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Юрій Присяжнюк розкрив загалу свої думки щодо ролі шляхти в політичному оточені гетьмана Богдана Хмельницького.
Про успіхи й розрахунки використання козацького фактору гетьманом Павлом Скоропадським доповів доктор історичних наук, професор кафедри історії Українського католицького університету, професор Вадим Задунайський.
Теми образу Богдана Хмельницького також торкнувся доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Віталій Масненко.
Науковці, які брали участь у конференції, також розгорнули цікаву дискусію щодо питання пошуку місця поховання гетьмана Богдана Хмельницького, розглянувши кілька гідних уваги версій. Вони спрямували увагу на необхідність продовження досліджень щодо цього та врешті остаточного з’ясування місця спочину легендарної історичної постаті.
Тетяна Євген’єва
Світлини – пресслужба ЧНУ
