Попри сніг і дощ до Холодного Яру на Чигиринщину ось уже п’ятий рік поспіль у грудні з’їжджається патріотична молодь з усієї країни. Свої сили вони випробовують під час зимового походу, присвяченого імені Юрія Горліса-Горського – військового, громадського діяча та письменника, а ще автора легендарного роману «Холодний Яр». Саме цей твір для учасників громадської організації «Поклик яру» має особливе значення. Чому, пояснює координатор організації Ілля Мар’ян.
«Якби не він – ми б не дізналися повною мірою про Холодний Яр і про ту боротьбу, яка точилася в оточенні більшовиками. У нас є правило вступу до організації: кожен учасник, який хоче вступити до організації «Поклик Яру» має прочитати цей роман. Наша система виховання, наші цінності базуються на цій книзі. Ця книга дуже важлива, можна сказати, що це як настільна біблія. Завдяки цій книзі ми знаємо про Холодний Яр, про цю боротьбу, про загибель Василя Чучупаки – головного холодноярського отамана».
Саме в середині двадцятого століття на Чигиринщині утворюється Холодноярська республіка. Історія про неї в радянські часи замовчувалася, або ж подавалася викривлено. Утім, саме Холодний Яр у 1918−1922 роках став осередком патріотичного духу та визвольної боротьби проти свавілля більшовиків. Очолювали його брати Чучупаки.
Маршрут зимового походу пролягає поміж мальовничими та історичними місцями, засніженими пагорбами та деревами. Учасники йшли від центру села Мельники до Гайдамацького ставу, Мотронинського монастиря, дуба Максима Залізняка. Маршрут змінюють щороку, говорить координатор «Поклику Яру». Цьогоріч такий захід ювілейний – йому 5 років.
Ілля розповідає, що такий зимовий похід є одним із традиційних заходів організації. Він був заснований ще до її створення. Учасники зважували та перевіряли всі маршрути, історичні стежки випробовували спершу на собі. Нині – зимовий похід імені Горліса-Горського – всеукраїнська подія, яка відбувається за підтримки Міністерства молоді та спорту України та на яку цьогоріч приїхала сотня учасників з усієї країни.
Молодь цьогоріч йшла новими стежками. Кожен учасник до походу мав ретельно готуватися, як морально так і фізично. Усіх випробовувала погода, втім, як розповів учасник походу Богдан, такі виклики надзвичайно заряджають:
«Цей бойовий дух я тут відчуваю. Це надзвичайно приємно йти командою!»
Зимовий похід розпочинається гутіркою біля ймовірного місця загибелі Василя Чучупаки – головного отамана Холодноярської республіки. Нині на цьому місці монумент. Щороку постать Василя Чучупаки вшановують і біля його могили. Для багатьох це місце сили та невичерпної енергії.
Дорога від центру Мельників вела учасників до Гайдамацького ставу – ще одного наповненого міццю місця Холодного Яру. Ця водойма розташована поруч із Мотронинським монастирем. За легендою, у ставі гайдамаки освячували свою зброю під час Коліївщини, що давало їм перевагу над ворогом. Нині Гайдамацький став – одне із улюблених місць відпочинку черкащан та гостей області. Навіть узимку водойма вражає своєю красою. Кілька хвилин перепочинку й учасники зимового походу вирушають в дорогу.
Наступна зупинка біля Мотронинського монастиря. Перші згадки про нього датуються ще 11−13 століттям. Під час Холодноярської республіки монастир стає осередком українського повстанського руху. Ілля Мар’ян вважає, що бути в Холодному Яру і не відвідати такі історичні місця неможливо:
«Тоді гештальт не закритий. Маршрут ми звідуємо, мандруємо невідомими місцями. Ми часто й самі блукаємо селами та хуторами Холодного Яру для того, щоб набувати нового досвіду і щороку пробуємо захоплювати такі нові місця».
Холодним Яром учасники йшли протягом трьох днів. На них чекали гутірки та зимові розваги. Щоразу зимова мандрівка дає молоді особливу наснагу. Проводити такі заходи організація планує й надалі.
Слава Ярова
