Авторські ляльки, вишукані ялинкові прикраси, розмальовані тубуси. Такі роботи представила черкаська майстриня-лялькарка Олена Корнієнко у своїй виставці «Маленькі історії».
Її витвори відомі черкасцям своїм неповторним баченням. Як повідомляє Черкаський обласний краєзнавчий музей, Олена Корнієнко нині є майстром народної творчості. 2000-го року вона закінчила черкаську художню школу імені Данила Нарбута. А в 2007 році − Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Практична психологія».
Майже 10 років Олена проводить індивідуальні та групові майстеркласи з лялькарства та інших видів народної і сучасної творчості. Є лауреаткою обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Її вироби прикрашають домівки не лише українців, а оригінальні новорічні іграшки створюють неперевершену святкову атмосферу.
Олена Корнієнко брала участь у волонтерських проєктах також. Каже, хотіла, аби творчість допомагала військовим. Нині працює вчителькою образотворчого мистецтва та є керівницею гуртка «Моя Україна». На виставці представила кілька гільз, розписаних руками своїх вихованців.
У мистецтво народної творчості Олена Корнієнко закохалася давно. Кожен її витвір – це образ та сенс, маленька історія. Такою є і вузлова лялька. Майстриня говорить, що все наше життя складається з таких от історій, а вузлова лялька – це багатовічна спадщина українського народу, це й оберіг, й іграшка.
«Я створюю традиційну вузлову ляльку, яку доповнюю авторським баченням. Окрім того, представила новорічні прикраси та різноманітні ляльки. Деякі з радісним підтекстом, деякі – сумним. Тому що лялька – це відображення сьогодення, це відображення нашого життя, відображення наших думок і тих подій, що нас оточують», − говорить лялькарка.
Олена розповідає, що на такій виставці хочеться показати свої роботи, а ще в такий мистецький спосіб привернути увагу до війни в країні.
«Можливо ми тут на Черкащині трохи забули, що йде війна. І навіть та людина, яка не може тримати зброю в руках, може долучитися до оборони країни та підставити плече військовим. Долучатися своєю творчістю, долучатися донатами, долучатися будь-якою роботою, навіть чашечкою кави», − каже Олена.
Здавна такі ляльки називали вузловими. Мотанка – нове слово, пояснює майстриня, яке увійшло до широкого розповсюдження в мові на початку 2000-их. Частину робіт своєї колекції авторка не випадково називає «ляльками війни». Перша робота такої серії – красива вузлова лялька в ошатному вінку та національному строї з’явилася за кілька днів до повномасштабної війни, говорить Олена Корнієнко.
«Потім ми всі дізналися про Бучу. Можливо ця лялька не така естетична, але на той час вона передавала мої почуття того, що ми бачимо, того, що дуже важко передати словами. По-перше, для її крил я використала давню хустку. Вона тримає дитя. Можливо, тих дітей уже немає живих. Поділ її сорочки забруднений кров’ю, забруднений згарищем та ногами наших ворогів», − показує майстриня.
На виставці побачити можна ляльки, які висвітлюють побут родини. Для своїх робіт авторка ретельно добирає одяг, передає національні настрої та кольори, створює сюжети та цілі композиції. Є тут витвори календарного циклу, серед яких чотири ошатно вбрані ляльки: зима, весна, літо та осінь.
До відкриття своєї персональної виставки Олена Корнієнко ще підготувала спеціальні лялечки. Усе, говорить, задля доброчинності. Така маленька лялечка – це поєднання не тільки витонченої делікатної роботи, а й національних кольорів, бавовни та камуфляжу. Кошти від їхнього продажу підуть для допомоги оборонцям України:
«Ви їх можете придбати за посильну суму й ці кошти будуть передані для допомоги військовому – чоловікові музейної працівниці».
Завідувачка відділу етнології Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторія Наумчук розповідає, що виставка «Маленькі історії» є продовженням виставки «Різдво благодійності», яку презентували напередодні новорічних свят у черкаському торговельно-розважальному центрі. Тоді майстри та волонтери збирали кошти, аби придбати автівку військовим. Тоді ж до неї долучилася і Олена Корнієнко. Вона продавала свої вироби, а виручені кошти віддала, аби допомогти придбати автомобіль.
«Але багато хто не бачив робіт, які тоді Олена представила на ярмарку. Тому ми разом із Анною Веретільник-Криворотовою створили відеоряд і зайшовши на сторінку краєзнавчого музею в онлайн-форматі можна буде побачити цю виставку», − розповіла Вікторія Наумчук.
Старша наукова співробітниця сектору воєнної історії краю обласного краєзнавчого музею Тетяна Григоренко з роботами Олени Корнієнко познайомилася рік тому. Каже, тоді вони їй припади до душі своєю оригінальністю:
«Я ніколи не бачила іграшок, які роблять із тканини. Вона ще їх і розписує. У неї такі чудові котики виходять, такі чудові будиночки та сови! Мені так вони сподобалися! Я вирішила її спочатку запросити на розписування гільз».
Свої роботи в обласному краєзнавчому музеї авторка представляла минулоріч. Тоді глядачі могли побачити композиції робіт. Майстриня підбирає українські образи: хату, колядників, природу, господарів будинку. Каже, що кожен штрих на виробі має свої символи. Іграшки та ляльки Олена Корнієнко робить у гарному настрої. Її робити прикрашають колекції не лиш українців, а й подорожують за кордон.
Як зазначає пані Олена, сьогодні лялька отримала ще одну функцію – підтримувати людину психологічно. Цього можна досягти як під час створення виробу, так і спілкування. На думку авторки лялька є скарбом українського народу протягом віків, а свої сакральні функції не перестає виконувати і до тепер.
Слава Ярова
