Речі з історією воїнів. Як нині працює патріотичний музей АТО

Речі з історією воїнів. Як нині працює патріотичний музей АТО

Тубуси від снарядів із підписами військових, фото з передової, речі зі слідами обстрілів. Такі експонати зберігає «Патріотичний музей АТО/ООС», що в Черкасах, розповідає його засновник волонтер, військовослужбовець Олексій Святенко.

Речей у закладі тисячі. За кожною стоїть історія чиєїсь боротьби за захист держави.
Олексій Святенко відкрив музей 2018-го. Тоді хотів зберегти пам’ять про героїзм військових, труднощі боротьби за захист країни та сприяти патріотичному вихованню дітей. Не дарма частими відвідувачами музею є школярі.
За десятиліття війни з ворогом експонати музею почали змінюватися. Еволюціонувала як сама зброя чи боєприпаси, так і форма захисників. Поруч із гільзами різних калібрів, прапорами та шевронами підрозділів, є фото, з яких посміхаються військовослужбовці. Ґне всі дожили до сьогоднішнього дня, каже пан Олексій. Щороку та щомісяця протягом років української боротьби колекція доповнюється артефактами, пов’язаними з повномасштабним вторгненням Росії, розповідає пан Олексій.


«Коли я бачу ці експонати, мене тішить, що нашим захисникам доводиться воювати не лише застарілими речами. Тут є і «джавеліни» й «стугни». Це не просто речі. За цими речами стоять знищені вороги, знищені танки. «Стугною» знищений найсучасніший «Т-90» – ворожий танк, ворожі блокпости та автомобілі. Це «живі» речі. Діти, які приходять до музею, мають можливість доторкнутися до цих речей, відчути енергію воїна», – розповідає Олексій Святенко.

Олексій Святенко розповідає, тішиться, коли вдається привезти новий експонат. Адже знаʼ, що тут у музеї, його вдасться зберегти для майбутніх поколінь. Одним із особливо цінним вважає ковпак від ракети, переданий тими, хто захищав Київ у найскладніший час – на початку повномасштабного вторгнення:
«Якраз ці ракети збивали ворожі літаки, руйнували їхні танки, їхні колони».


У колекції є і ворожі речі, як то амуніція, залишки снарядів чи особисті речі. Є дорогі серцю експонати підписані рукою командира Дмитра Коцюбайла із позивним «Да Вінчі» та фото із військовослужбовцем. Олексій Святенко розповідає, зрозумів що таке війна ще 2014-го року. Зізнається, почасти отримувати особисті речі військовослужбовців, які загинули, боляче.
«Ось дружина написала книжку про свого хлопця, який загинув. Позивний у нього був «Вуді». Вона тут пише настільки він був відважним чоловіком. Бо ж ще 2014-го пішов захищати Україну, а під час повномасштабного вторгнення під Бахмутом віддав своє життя», – говорить Олексій Святенко.
Передані речі Олексій Святенко ретельно та дбайливо зберігає, адже для рідних та й усіх українців вони надзвичайно цінні. Експонати складають частину української історії.


Музей поповнюється не тільки експонатами, каже Олексій Святенко, а й історіями. Адже за кожною світлиною, посмішкою та шевроном стоїть чиясь доля, а ще – чийсь подвиг. Особливо великі емоції зберігають фото із передовою, каже волонтер. Ті, де діти закарбовані біля могили свого загиблого батька, де поруч з нареченою у весільному вбранні знаходиться чоловік у військовому однострої.
Кожен експонат підписаний, а залишки боєприпасів абсолютно безпечні. Всю свою міць вони показали на полі бою, говорить засновник музею. Відтак відвідувачі можуть не лише подивитися та послухати, а й відчути на дотик всю жорстокість боїв.
Колекцію музею Олексій Святенко планує поповнювати. Адже боротьба за свободу українських земель триває й досі.
Слава Ярова

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x