Учасниці проєкту «Своя сорочка ближча до тіла» візьмуть участь у великій Великодній виставці

Учасниці проєкту «Своя сорочка ближча до тіла» візьмуть участь у великій Великодній виставці

Багатозначущий проєкт «Своя сорочка ближча до тіла» було започатковано та розпочато в Черкасах спільно з Галереєю народного мистецтва України, Черкаським осередком Національної спілки майстрів України та Черкаським обласним краєзнавчим музеєм кілька років тому. Головною амбітною метою його стало бажання познайомити аматорів народної вишивки з особливостями технік, характерних для Черкаського регіону, та навчити їх тому, що багато віків поспіль застосовували у своїх неперевершених вишиваних виробах наші прабабусі. Реалізовувати проєкт узялися дві відомі черкаські майстрині − Катерина Миронюк та Наталія Крамна-Таран. Підтримали їхні наміри завідувачка відділу етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторія Наумчук та голова Черкаського осередку Спілки народних майстрів України Ольга Мартинова.

За два з лишком минулі роки вдалося зробити величезний шмат пізнавально-навчальної роботи. Вишивальниці вже дійшли до того бажаного результату, коли можна розпочинати вишивати собі традиційні сорочки самостійно. Що власне й було головною метою цього проєкту.

Більше того, вже набрано групу новачків, які опановуватимуть народні техніки вишивки з нуля. Так само, за кілька років, вони зможуть порадувати себе вишиваною власноруч красою.

Дійсно, ручна робота нині цінується дуже дорого. Тож не кожна жіночка зможе дозволити собі мати до кількох десятків різних сорочок, так би мовити, на всі випадки життя, як колись зберігали в скринях наші мудрі прабабусі.

Звісно, щасливими є ті, хто не втрачає можливості навчитись народній вишивці. Та ще й від таких знаних майстринь. Сьогодні такі заняття безперечно є ще добрим арттерапеввтичним засобом, що рятує від стресу.

До речі, проєкт «Своя сорочка ближча до тіла» почав швидко розвиватись одразу після перших майстер-класів із вишивки в Галереї народного мистецтва України. Тоді стало очевидним, що вони є затребуваними, а зацікавлених опанувати мистецтво народної вишивки виявилось серед черкащанок чимало.

У свою чергу, Катерина Миронюк та Наталія Крамна-Таран, допомагаючи надолужити майже втрачені традиції, вирушили за ідеями до черкаських краєзнавців та етнографів. Зокрема, Черкаського обласного краєзнавчого музею. Там учасникам групи вишивальниць-аматорок було продемонстровано давні сорочки з фондів музею. Завідувачка відділу етнографії музею Вікторія Наумчук тоді розповіла про традиції вишивки, притаманні Черкаському краю, орнаменталістику та символіку вишивки. Тож, завдяки такому знайомству кожна з учасниць проєкту мала змогу обрати собі варіант вишивки сорочки та отримала своєрідну мотивацію, аби втілити її в готову сорочку для себе.

На жаль, одна із наставниць − Катерина Миронюк, передчасно пішла з життя. Її близька подруга − Наталія Крамна-Таран вирішила, що проєкт має продовжуватись і розвиватись далі. Тому щосуботи приходить до Галереї і наполегливо навчає всіх охочих отримати знання та навички з народної вишивки. Більше того, перша група вишивальниць-аматорок уже приступила до вишивки сорочок. Вони мають намір підготувати деякі інші свої вишивані вироби до традиційної травневої виставки в Галереї народного мистецтва. Темою її є птахи в народному мистецтві.

А от нова група новачків поставила за мету вишити собі рушнички традиційними народними техніками до Великодніх свят. До речі, якщо є бажання, то ще можна встигнути доєднатись до цієї групи.

Збирається вона в приміщенні Галереї народного мистецтва України щосуботи об 11 годині, за адресою вул. Хрещатик 251.

 

Тетяна Євген’єва

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x