Чергова подія відбулася в стінах музейної установи для діток, які нині мешкають у Руськополянській територіальній громаді.

Такі зустрічі стали можливим завдяки ініціативі членів Ротарі клубам «Черкаси-центр» та «Черкаси-Синергія». Саме вони придумали та організували за підтримки зарубіжних партнерів-ротарійців та черкаських музейників проєкт під назвою, що надихає, «Ти – переможець». Він − про бажання не здаватись і йти вперед попри все. Він − для різновікових дітей, які зазнали жахів війни та переселились до нашого краю. Він − покликаний надати їм допомогу та обігріти увагою через методи мистецтво терапії та арттерапії.

− Сьогодні до нас приїхали на казкотерапію та арттерапію діти з Руськополянської територіальної громади. А також внутрішньо переміщені особи, які зареєстровані в Центрі допомоги переселенцям «ЯМаріуполь». Ми провели тематичну екскурсію та тематичний майстер-клас для 32 дітей віком від 5−7 та 8−12 років. Надалі ми плануємо організувати в Руській Поляні центр, який буде призначено для обслуговування внутрішньо переміщених осіб та для діток, в яких загинув батько. Там буде працювати психолог на волонтерських засадах, соціальні працівники. Із трьох сіл громади туди будуть приходити на заняття дітки. Та на волонтерських засадах працюватимуть казкарки проєкту «Ти – переможець» Анна Григорович та Тетяна Очеретяна, − прокоментувала подію одна із керівниць проєкту Оксана Хряпак.

 

Центр підтримки переселенців «ЯМаріуполь», який на Черкащині працює вже третій рік, постійно співпрацює з різними громадськими організаціями та підтримує різноманітні соціальні ініціативи.

− Нині на Черкащині проживає понад 600 дітей, які разом із рідними переселились до нас із Маріуполя. Тому їхнє дозвілля, їхня адаптація в новому середовищі для нас є дуже важливою. Ми завдячуємо надзвичайно продуктивній співпраці з Ротарі-клубами, зокрема, відомій черкаській журналістці та ротарійці Тетяні Очеретяній, яка запропонувала нам таку співпрацю. І на сьогоднішній момент наша організація є активним учасником проєкту «Ти – переможець». До нього ми максимально залучаємо дітей різного віку. Окрім того, долучаються і батьки. Адже побачивши, як діти із захопленням беруть участь у численних майстер-класах, заходах із казкотерапії від казкарок бабусі-Танюсі, в ролі якої чудово виступає пані Тетяна Очеретяна, та письменниці-казкарки Анни Григорович, знайомляться з історією та традиціями Черкаського краю, радіють виставам Черкаського лялькового театру, дорослі й самі із задоволенням доєднуються до всього, що є цікавим їхнім дітям. Завдяки таким заходам вдається соціалізувати дітей та надати їм психологічну підтримку, − додала волонтерка Центру допомоги переселенцям «ЯМаріуполь» Ольга Лактіонова.

 

От як розповідають про свої відвідини заходів в межах проєкту «Ти – переможець» найголовніші його маленькі герої.

Каміла приїхала з села Зарічного Лиманського району Донецької області.

До Черкащини дівчинка переселилась із родичами.

− Я була трошки шокована від цього заходу. Бо на нас чекало дуже багато чого цікавого. І екскурсія краєзнавчим музеєм та знайомство з історією Черкаського краю, і майстер-клас, і знайомство з справжньою письменницею, яка пише дуже цікаві та пізнавальні історії для дітей, і казки від бабусі-Танюсі. Я в краєзнавчому музеї взагалі вперше. І маю бажання ще сюди приходити та знайомитись із цікавими експозиціями. Щодо майстер-класів, то після Нового року ми робили сніговиків і ось тепер із задоволенням готова опановувати, як робити щось дуже красиве із звичайних ниток.

На новому місці мені подобається жити. Головне − безпечно. Я вже маю тут друзів. Маю надію, що війна скінчиться, і я побачусь зі всіма своїми друзями, які в мене були до війни.

 

Альбіна переселилась із міста Слов’яньк Донецької області.

У Черкаси дівчина приїхала минулої зими.

− Черкаси мені одразу сподобались. Ми призвичаїлись гуляти з родиною по набережній та уздовж зеленої зони Дніпра. Нещодавно перевелася до іншої школи. Мене там дуже тепло прийняли і я швидко адаптувалась у новій шкільній обстановці. Я в Черкасах обзавелася новими знайомствами і маю нових друзів. Мені подобаються черкаські музеї. Зокрема, краєзнавчий, який я мала можливість відвідати вже вдруге. Перший раз я знайомилась із експозицією самостійно за своїм бажанням. Мене цікавить історія України, і зараз цікавить історія краю, де я тепер живу. У межах проєкту «Ти − переможець» я вперше беру участь у майстер-класі. Це захоплює і мені дуже до вподоби. До речі, мені також подобається в цьому проєкті казкотерапія. Я люблю читати фентезі. А ще рада знайомству з цікавими казкарками, одна з яких і авторкою цікавих фантазійних оповідей. Я люблю робити щось руками й одночасно щось цікаве слухати.

 

Тетянка приїхала з батьками до Черкащини з Херсону.

− Мені сподобались Черкаси своїми парками. Дуже зелене місто й красиве. І має своє Черкаське море. Я вперше побувала в краєзнавчому музеї. Мені тут усе сподобалось і все буквально було цікавим.

Особливо сподобалась зала з народними ремеслами. А ще про історію Черкаського краю.

Я, звісно, сумую за Херсоном і мрію туди повернутись. Хоча й уже маю і тут багато друзів.

Мені подобається разом із іншими дітьми робити якісь поробки власноруч. Навчилась уже робити сніговиків. Це було на новорічні свята. А сьогодні ми робили з фетру ангелочків. Це тепер буде мій оберіг.

 

Крістіна переселилась із рідними з Донецької області.

− Мені було цікаво в музеї. Тут стільки всього! Що не встигнеш передивитись за один раз. А ще ми разом із іншими дітками робили поробки своїми руками. Робила ангелочка і він у мене вийшов! Буду і вдома тепер таких робити. Ми ще слухали казки. До нас завітала казкарка бабуся-Танюся. І читала нам казку. Мені дуже сподобалось і я хочу ще приїхати сюди. І ще раз побути у такому гарному товаристві.

Антон приїхав на Черкащину з Маріуполя з батьками.

− Черкаси мені спочатку були незнайомі й відштовхували наче. Бо було дуже сумно, що наша родина раптом опинилась в іншому місті. І що почалось якесь інше життя. Я дуже сумую за своїм Маріуполем. У мене там було багато друзів. Тут я вже теж подружився з одним чудовим хлопцем. Але я досі підтримую зв’язок зі своїми маріупольськими друзями. Із однією подружкою, зокрема. Маша найкраща, але вона не поїхала нікуди. А ще я захоплююсь спортом − займаюсь боротьбою. Хоча мені є цікавим і майстер-класи, і знайомство в музеях з їхніми експозиціями.

У Черкаському краєзнавчому музеї я вперше і мені все тут надзвичайно було цікавим. Між тим, захоплююсь зброєю і військовою тематикою, тому я б відвідував такі експозиції залюбки. Я хотів би бути військовим в майбутньому. Але, коли дізнаюсь від дорослих, що нині відбувається, маю сумніви щодо своєї мрії. Хоча, захищати свою рідну країну − це так круто!

 

Аріна переселилась до Черкас із рідними з Херсону рік тому.

 − Місто Черкаси мені здається дуже гарним, затишним та зеленим. Тут багато музеїв, відбуваються цікаві виставки та події. Я зараз не маю можливості спілкуватись зі своїми найліпшими херсонськими друзями. Цю тугу мені допомагають здолати мої нові черкаські друзі. А ще такі заходи, як сьогодні. І музей побачили, і поробки поробили, і з казкарками поспілкувались. Це так добре! І такі всі поряд майже рідні люди! У Черкаському краєзнавчому музеї я вперше. Тут багато чого, що варто подивитись не один раз. Дуже сподобався відділ етнології. Там так красиво і так затишно! Дуже сподобалось творити поробки. Якщо буде можливість, обов’язково прийду вчитись чогось нового, що можна робити своїми руками. Я це ой як люблю!

Ілля переселився з батьками та братом до Черкас із Маріуполя, коли там почалися активні бойові дії.

 − Ми поїхали з Маріуполя, бо залишатись там було вже дуже небезпечно. Батьки хотіли нас із братом вберегти. У наш будинок влучив снаряд і сумнівів у них уже не залишилось. Перші мої враження від Черкас − тут також є сирени, але тут спокійніше й безпечніше. Тут якось тихо, не має шуму від снарядів, пострілів. Я маю тут уже дуже багато друзів і вони мене в усьому підтримують. Мене тепло прийняли тут.

Я дуже люблю щось разом із ними майструвати. Так, у школі ми робили оригамі. Люблю пластилінові поробки. Тут у музеї ми робили всі разом ангелочків. Це такий оберіг.

Зустріч у музеї з письменницею мені була надзвичайно цікавою. І казки я також люблю слухати. Я і в школі завсідник нашої шкільної бібліотеки.

 

Аліна із Краматорська переселилась із батьками два роки тому.

− Черкаси дуже гарне місце. Тут є Дніпро, і різні красиві зелені зони. Тут мені комфортно. Я також дуже вдячна всім, хто організовує для дітей такі заходи. Це насправді чудово побачити музей, а ще познайомитись зі справжньою письменницею і казкаркою та ще й на додаток щось виготовити власноруч. Люблю читати книжки й люблю майструвати. Я отримую від цього велике задоволення. Моя мама дуже задоволена, що я маю якесь захоплення. Зараз я навчилась крутити з ниток кружку. Це буде чудовий сувенір на згадку. А ще вже вмію робити ангелочків із ниток.

Станіслава приїхала з Маріуполя в Черкасах понад рік тому.

− Батьки вирішили переселитись із Маріуполя, коли там уже неможливо було залишатись. Бо місто весь час обстрілювалось. Та і виїжджали ми з міста дуже важко й було дуже страшно. У Черкасах нас розмістили спочатку в санаторії «Сосновий бір». А потім ми переїхали на квартиру.

У Черкасах продовжую займатись танцями. Радію з того, що маю таку можливість. Ще мрію піти навчатись театральному мистецтву. Я вже знайшла собі друзів тут. У школі та поза школою.

Мені в Черкасах подобається Сосновий бір, Долина Троянд, черкаські сквери. Я завжди беру участь у якихось заходах і намагаюсь усе цікаве встигнути побачити.

Наприклад, у краєзнавчому музеї я вчилась виготовляти ляльок із ниток. Це такі обереги. Робила вироби з солоного тіста. І ось зараз ще раз пригадала, як робити вироби з ниток. До речі, такий майстер-клас я колись відвідувала в нашому Маріуполі. Згадала, і стало тепло на душі.