На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

Цієї осені в області розпочали свою роботу два цукрові заводи. Обидва модернізувало та запустило ТОВ «Панда». На Селищанському та Тальнівському заводах до роботи взялися понад 850 фахівців цукрової справи. Близько двох років Тальнівський цукровий завод тримав свої двері на замку, а потужності – без цукру. Цьогоріч ТОВ «Панда» модернізувало виробництво, створило близько 400 робочих місць, провело відповідні навчання персоналу й дало змогу установі з потужним виробничим потенціалом – 2,5 тисячі тонн буряку на добу – відновити свою роботу й забезпечити українського споживача якісним продуктом.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

Функціонування заводу забезпечують фахові структурні підрозділи підприємства. У головному корпусі відбуваються процеси переробки цукрового буряку та варіння цукру. Його обслуговують служби контрольно-вимірювальних приладів, головного механіка й головного технолога, які слідкують за дотриманням правильної технології цукроваріння, забезпечують роботу обладнання і автоматики. Автотранспортний цех надає транспортні послуги для перевезення працівників, яких завод запросив на роботу з усієї Черкащини, і технологічних потреб: прийом, вигрузка, подача буряка. Має Тальнівський завод і своє кагатне поле у 12 гектарів.
– Для потреб нашого підприємства посіяли 5 тис. га буряку в Маньківському, Звенигородському, Жашківському і Тальнівському районах, – розповідає технічний директор Тальнівського цукрового заводу Іван Шкребтій. – Роботу заводу забезпечують близько 400 фахівців. Середня заробітна плата на підприємстві становить 8–10 тисяч гривень, а в деяких спеціалістів може бути і 15 тисяч гривень. Багатьох на роботу доставляємо автобусами. У нас працюють люди з усієї Черкаської області, враховуючи Маньківський, Катеринопільський, Монастирищенський, Тальнівський райони та багато інших. Тих, хто ближче, за рахунок підприємства возимо щодня додому. Альтернативою для тих, кому їздити далеко або з якихось причин незручно, є гуртожитки, що діють на території підприємства. У житлових приміщеннях провели євроремонти, кімнати обладнали всім необхідним для комфортного проживання. Також забезпечуємо працівників безкоштовним харчуванням.
Іван Миколайович зауважує, що цукрова галузь має певну специфіку: що три місяці на рік завод працює на повну потужність, а два відпочиває. Потім розпочинається підготовка до наступного сезону. Основний штат, який бере участь у підготовці до наступного сезону, – люди, які ремонтують обладнання. Їх близько 200 осіб. А на сезон цукроваріння – три місяці – до роботи запрошують ще спеціалістів.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння


Якість сировини – запорука успіху заводу

А найпершою ланкою, яка приймає цукровий буряк, важить, проводить аналізи і подає його на завод на переробку, є сировинна лабораторія. Вона працює безпосередньо на кагатному полі і спеціалізується на тому, що визначає забрудненість буряку та його якість.
– Ми визначаємо забрудненість та цукристість сировини, бо від якості буряку залежить і робота нашого заводу, – зазначає завідувач сировинної лабораторії Антоніна Мицик. – Для того, щоб визначити рівень забруднення, у нас є лінія РУПРО, вона напівавтоматична. Там буряк відбирається і миється автоматично, а от доочистка коренів відбувається вже в ручному режимі.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

За словами Антоніни Мицик, робота на Тальнівському цукровому заводі відбувається за чітко визначеним технологічним регламентом. Найперше, машину зважують на полі здавача. Потім буряк привозять на завод. Тут його спочатку теж зважують, потім черговий сировинної лабораторії спрямовує буряк на аналіз. На початку сезону для аналізу беруть кожну 5-ту машину, визначають добову норму, а потім для аналізу беруть кожну 10-ту машину. Далі машину з буряком відправляють для вивантаження на бурто-укладальну машину (БУМ), за допомогою якої сировину складають для зберігання.
– Маємо запас сировини на 3–5 днів. Більше і не потрібно, адже нині все чітко прораховано, і переробка відбувається за графіком: скільки нам потрібно сировини, стільки її і доставляють. Раніше, пам’ятаю, колгоспи дали команду копати, навалили повне кагатне поле того буряку, а нам тоді думай, з якого боку до нього підходити. Зараз специфіка роботи кардинально змінилися на краще, – порівнює Антоніна Мицик. – Краще стало і з зарплатою: аванс, зарплата. Усе у відповідні терміни, люди задоволені. Добре, що наше підприємство запустили в роботу знову. Заводи мають працювати, бо людям потрібно за щось жити!

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

Від буряка до готового продукту: як на заводі цукор варять
Із кагатного поля буряки пускають водою на завод, там їх чистять, миють, ріжуть і починають варити цукор.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

– Сировину спочатку миємо, ріжемо на стружку і висолоджуємо її. Так отримуємо сік, який очищуємо, уварюємо й отримуємо сироп, з якого вже варимо цукор. Для процесу очистки маємо спеціальне обладнання, фільтри й відстійники, – говорить головний інженер Тальнівського цукрового заводу Олександр Теплицький. – Під час перезапуску заводу змінилося дуже багато у принципах роботи: обладнання модернізували, відділення й цехи реконструювали, схеми роботи удосконалили, а для людей провели спеціальні технологічні навчання.
Як розповідає Олександр Теплицький, головний корпус заводу має кілька відділень: очисне, мийне, бурякопереробне, сокоочисне і продуктове. Саме там відбувається магія перетворення сировини на готову продукцію – цукор. Після продуктового відділення цукор сушать, пакують і відправляють на склад для зберігання.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

– У роботі мені подобається все, адже в цукровій галузі працюю з юності, у 18 років після школи вперше прийшов на Іваньківський цукровий завод. Там відпрацював сезон, пішов на службу. Після армії закінчив Український державний університет харчових технологій за спеціальністю «Теплоенергетика та енергозабезпечення підприємств». Після навчання працював на 4-х різних цукрових заводах України. Тут, у Тальному, здійснюю контроль на всіх ланках виробничого процесу, керівництво головними спеціалістами, допомагаю їм за потреби, – говорить Олександр Теплицький.
Робота ж головного технолога на цукровому заводі полягає в аналізі якості сировини та встановленні технологічного режиму на всіх його станціях. Цим на Тальнівському цукровому заводі опікується Марина Назаренко. Працювати в цукровій галузі почала ще під час навчання у Смілянському технікумі харчових технологій Національного університету харчових технологій у 2006 році. Тоді жінка прийшла на ТОВ «Панда» Селищанський цукровий завод. Там пропрацювала три роки, потім рік – завідувачем лабораторії уже на Тальнівському цукровому заводі, а з 2011 році – головний технолог підприємства.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

– У бурякомийному відділенні ми буряк відмиваємо, від нього відділяємо важкі й легкі домішки, потім відправляємо на переробку, – розповідає головний технолог заводу Марина Назаренко. – Там його на бурякорізках ріжемо і спрямовуємо в дифузійну колону для того, щоб там отримати дифузійний сік, який нам потрібно очистити й підготувати для варки в апаратах. Дифузійний сік ми очищаємо сатураційним газом та вапном, який отримуємо на газовій печі внаслідок обпалення вапняку. Сік проходить станцію дефекації, сатурацію, три станції фільтрації – першу, другу і контрольну. Потім уже очищений сік направляємо на випарну станцію. Туди заходить сік, а виходить сироп, із якого ми варимо цукор. От на усіх цих станціях мені потрібно виставити технологічний режим, щоб у нас був якісний цукор і мінімальні втрати сировини. На кожній виробничій станції роблять відповідні аналізи на вміст цукру, дегестію, шведський фактор, довжину, вміст браку, перевіряємо сік на pH тощо. У лабораторії головного управління позмінно (денна і нічна зміни) працює 5 працівників: старший лаборант, помічник лаборанта, лаборант-жомовичка, лаборант-соковичка та лаборант-кристалізаторник. Безпосередньо головному технологу підпорядковується завідувач лабораторії, яка виконує всі спецаналізи по заводу. Також є лаборант готової продукції, яка перевіряє якість цукру за сімома спецаналізами.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

– Мені приносять середню пробу цукру, яку збирає лаборант-кристалізаторник із кожного апарата. Цукор перевіряємо за показниками відповідно до державних стандартів якості та технічних умов виробництва цукру. Я щодня визначаю кольоровість цукру, масову частку золи, масову частку феродомішок, вологи, сахарози, редукуючих речовин, а також перевіряю на органолептичні показники, – каже лаборант якості готової продукції Наталія Єнич.

Людмила Гуляйло в цукровій галузі працює вже 7 років. Каже, закінчила коледж за спеціальністю «Менеджер», проте знайшла роботу на цукровому заводі. Із того часу бувала на різних посадах, а нині позмінно працює на вакуум-апараті, де і відбувається варіння цукру. Зізнається: робота дуже відповідальна, проте умови праці їй подобаються, та й зарплатою не ображають.
– Цукор вариться у спеціальному вакуум-апараті для варіння цукру. Пар подаємо у спеціаль­ну парову камеру і при цьому апарат знаходиться під розрідженням, – розповідає Людмила Гуляйло, апаратник варіння утфелю І-ї кристалізації.

Своя електростанція і ТЕЦ
Потреба заводу в електричній енергії настільки велика, що міська мережа не може забезпечити її. Саме тому підприємство має свою електростанцію потужністю 6 мегават та ТЕЦ.
– На ТЕЦ Тальнівського цукрового заводу працюю з 2000-го року. Виробляємо пар на котлах. Раніше працював у сусідньому селі. Коли ж там підприємство закрили, прийшов сюди. Щоправда, довелося вчитися два місяці у Вінниці, але на навчання послали від заводу, тож із цим проблем не було. Робота дуже подобається, насамперед, тим, що вона чиста й відповідальна. Я раніше працював на мазутних станціях. Там завжди брудно, доводиться постійно замінювати форсунки, коли вони забиваються. Тут же все опалюється газом. Ну, звісно, радує зарплата й повне соціальне забезпечення, – розповідає старший оператор парових котлів Олексій Левіцький.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

Увесь масив електроустаткування заводу контролюють з одного пункту. Слідкувати за роботою головного електрощита управління і забезпечувати безперебійну роботу генератора доручено одному з найдосвідченіших працівників підприємства.

На Черкащині в розпалі сезон цукроваріння

– Я представник цілої династії працівників Тальнівського заводу, – напівжартома-напівсерйозно відзначає електромонтер головного електрощита управління Валерій Овсянюк. – Тут працювали мої батьки. Батько був головним агрономом на кагатному полі, мати теж працювала на заводі. І жінка моя тут. Я ж працюю на цьому підприємстві з 1985 року. Робота дуже відповідальна. Від її ефективності залежить електропостачання всього заводу. У нормальному режимі роботи підприємство споживає близько 3,2 мегавати за годину. Місто не може забезпечити підприємство такою кількістю енергії, тож доводиться виробляти її за допомогою власного генератора. Я стежу за тим, щоб була достатня напруга в заводській мережі, щоб правильно функціонував електрогенератор та решта обладнання. Щогодини знімаю показники і заношу їх у спеціальний журнал. Робота з технікою потребує певних знань, тож доводиться вчитися, щоб не відставати від рівня оснащення підприємства.

Найрухливіша частина підприємства
Автотранспортний цех на цукровому заводі – підрозділ хоч і невеликий, але надзвичайно необхідний. Серед автомашин підприємства є й такі, яких не часто побачиш на трасах області. Скажімо, бурто-укладальні машини (так звані БУМи) можуть запросто підняти у повітря повністю завантажений КамАЗ і обережно «витрусити» з нього кілька тонн солодких коренів.

– Автотехніку, яка в нас є, використовуємо здебільшого для технологічного процесу, – говорить начальник автотранспортного цеху Тальнівського цукрового заводу Сергій Совгира. – Крім БУМів маємо кілька вантажних машин, бульдозерів, колісних тракторів. 4 автобуси щодня розвозять працівників по області. Уся техніка працює, постійно проходить техобслуговування, ремонт у власних майстернях. Маємо свою заправну станцію, склад паливно-мастильних матеріалів, бокси для машин тощо. Загалом під моїм керівництвом працює 37 осіб. Усі мають необхідну кваліфікацію, вчасно отримують заробітну плату і в цілому задоволені своєю роботою.

Анна Сакун, Владислав Бедринець

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x