Нещодавно в стінах Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького було проведено великий івент для педагогічних кадрів Черкас та Черкащини. Окремою темою цього заходу став предметний аналіз щодо впливів повномасштабного вторгнення на навчальні процеси в різних областях України та суттєвих викликів, які постали перед учнями та вчителями. Зокрема, йшлося про місію вчителя в роботі в школі під час воєнного стану. Викладку з цього аналізу, що його здійснили фахівці Національної академії педагогічних наук України, озвучила академік-секретар відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України Світлана Сисоєва.
Аналіз свідчить, що з початку повномасштабної війни росії проти України українські вчителі перестали бути для учнів лише носіями знань. Вони стали помічниками та близькими наставниками. Вони намагаються врятувати мотивацію дітей до навчання. Вони ховаються разом із ними в сховищах та часто є як психологи, які за необхідності заспокоюють дітей. Травмовані війною сьогодні є всі абсолютно, незалежно від того, чи вони є внутрішньо переміщеними особами, чи вони виїхали закордон, чи вони лишились у власній домівці.
У 75 % дітей спостерігаються когнітивні прояви стресу. В учнів помітними стали тривожність, стурбованість, втрата мотивації до навчання, неуважність, часом розгубленість. У дітей погіршилась пам’ять, концентрація уваги, вони швидко втомлюються під час занять. Разом із тим відмічається, що українські школярі стали більш дорослими, відповідальними, у них зміцнилося почуття патріотизму, збільшились схильність до волонтерства та бажання допомагати й бути корисним своїй країні та підтримки ЗСУ.
− Освітні втрати неминучі. І тут надважливо − підтримати дітей. Тому українське вчительство фактично самостійно змінило пріоритети у власній місії, − підкреслила Світлана Сисоєва. − Найголовніший на сьогодні пріоритет українського вчительства − зберегти покоління, яке надалі формуватиме майбутнє України. Бо Україну доведеться відбудовувати та розвивати саме йому.
Серед школярів є діти, які дуже мало часу фізично провели в школі. Ці діти мають низький рівень соціалізації. Їм важко дисциплінувати себе під час уроків. Це означає, що коли Україна переможе і війна закінчиться, перед вчителями з’являться нові виклики − як задовільнити освітні потреби різних категорій дітей.
У НАПН України акцентують на тому, що українським учителям також потрібна не менша підтримка, ніж школярству. У різних регіонах країни вчителі стикнулися з різними випробуваннями. Але є не лише спільні для педагогічного загалу болі та надії, а й спільні проблеми.
Так, нині 82 % українських учителів не мають емоційної стабільності. 87% вважають, що їм потрібно більше часу на відновлення після роботи, ніж раніше.
78 % опитаних педагогів відчувають постійну, хронічну, втому. Педагогам стало важче контролювати власні емоції.
51 % українських учителів свідчать, що їм стало важче адекватно реагувати на ту чи іншу ситуацію. 54% помітили в себе ознаки професійного вигоряння.
Після початку повномасштабного вторгнення зросла кількість часу, необхідного на підготовку до уроків. Так вважають, згідно з опитуванням НАПН України, від 59 % до 85 % вчителів. Найвищим цей показник є в Харківській, Запорізькій та Херсонській областях. Найнижчий у Чернігівській області. 68 % − у Сумській, 75 % у Миколаївській областях. Усі інші області − десь посередині.
58 % учителів країни вважають, що їм потрібна психоемоційна підтримка. Також вони потребують групових тренінгів, індивідуальних консультацій психолога. Тренінгів потребують також батьки та індивідуальної роботи з психологами самі учні.
− До повномасштабного вторгнення вчителі говорили більшою мірою про матеріальну, матеріально-технічну допомогу. Про психічне здоров’я та емоційне поновлення тоді майже ніхто не говорив. Але вже сьогодні вчителі на першому місці називають вкрай необхідною саме психоемоційну підтримку. Аби тримати ментальне здоров’я та ресурс, і знайти оптимальну мотивацію задля продовження професійної діяльності, − підкреслила Світлана Сисоєва. −
Учителі потребують ґрунтовних знань про те, як правильно діяти в екстрених ситуаціях, надавати першу медичну допомогу, як розпізнати ознаки гострого стресу чи психологічної травми в учнів, до того часу, як до роботи візьмуться кваліфіковані фахівці.
Світлана Сисоєва повідомила, що вченими Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи розроблені методики та технології на підтримку ресурсного стану вчителя. Усі ці технології знаходяться в електронній бібліотеці Національної академії педагогічних наук України.
Окрім того, для педагогічних працівників, які працюють із учнями з особливим освітніми потребами, також спеціально розроблені відповідні технології роботи з такими дітьми під час воєнного стану.
Тетяна Євген’єва
