З розвитком цифрових технологій та збільшенням інформаційних потоків медіаграмотність стає необхідною навичкою для всіх вікових груп. Особливо це актуально для старшого покоління, яке може бути більш вразливими до дезінформації та фейкових новин. Дослідження «Медіаграмотність для людей старшого віку (60+)» Українського інституту медіа та комунікації виявило важливі тенденції у використанні медіа серед цієї вікової групи. Основним джерелом інформації для літніх людей залишається телебачення, хоча майже половина з них використовує смартфони для виходу в інтернет. При цьому у застосуванні цифрових пристроїв спостережено значні вікові, регіональні та гендерні відмінності: жінки частіше послуговуються інтернетом зі смартфона, тоді як чоловіки віддають перевагу комп’ютерам або планшетам. З огляду на ці відмінності, експерти рекомендують розробити спеціалізовані програми медіаграмотності, адаптовані до потреб різних підгруп старшого населення.
ГРАМОТНЕ ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАПРОСТОРУ ДАЄ ІНШИЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ
Дємідовій Людмилі Олександрівні — 70. До Черкас вимушено переселилася з міста Сєвєродонецьк Луганської області в серпні 2023 року. Наразі єдиним джерелом інформації для неї є телефон та інтернет. Смартфоном, як розповідає пані Людмила, вона користується вже 5 років і за цей час досить добре його опанувала:
— Умію поводитися з телефоном «на правах свого віку»: читаю новини, користуюсь вайбером, телеграмом, можу знайти відео в ютубі. Маю акаунт у фейсбуці: час від часу додаю нових друзів або навпаки — не підтверджую запити, читаю там інформацію. Лайки зараз ніде поки не ставлю. Знаю ще, що не можна ділитися особистою інформацією в інтернеті.
Для перегляду новин Людмила Олександрівна використовує лише свій гаджет: знаходить інформацію в телеграм-каналах чи гуглі. Висновки про те, правдою є новина чи брехнею, робить самостійно або вже згодом читає, що інформація була фейковою:
— Я дуже, так би мовити, недовірлива особа. У мене немає такого, що щось прочитала і відразу запанікувала. Я 10 разів усе перевірю: намагаюся прочитати інші джерела, а якщо там немає такої інформації — значить, це неправда.
Основ медіаграмотності, як і правил використання смартфона, її навчають онуки. Саме до них вона звертається по допомогу та пояснення. Людмила Олександрівна запам’ятовує, що ті показують, і повторює сама. Цього їй цілком достатньо.
В Університеті третього віку на базі територіального центру надання соціальних послуг у Черкасах уроки медіаграмотності для літніх людей проводять у межах двомісячного курсу інформаційних технологій. Поглиблене вивчення цієї теми розпочали в терцентрі з початком пандемії COVID-19. Як розповідає фахівчиня із соціальної роботи першої категорії відділення денного перебування Марина Фень, за рік терцентр проводить чотири набори з двох груп по п’ять осіб, тож заняття за весь час відвідує близько 45 людей.
— У курсі інформаційних технологій темі медіаграмотності ми присвячуємо 4–5 уроків. Якщо є запити від людей на додаткові пояснення, то кількість занять можемо збільшити. Уроки складаються з лекційної частини та практичної — тестів для перевірки та закріплення знань зі змодельованими ситуаціями, що можуть виникати в реальному житті. У межах уроків медіаграмотності ми обов’язково вивчаємо специфіку соцмереж, алгоритм обробки та поширення інформації, дізнаємося, як відрізнити фейкові новини від правдивих, як захистити свої облікові записи та правильно користуватися інтернет-банкінгом. У більшості людей старшого покоління немає звички піддавати сумніву те, що вони бачать, а тому медіаграмотність їм потрібна для того, аби щось змінити на краще. Грамотне використання медіапростору дає інший рівень життя: це і спілкування, і підтримання соціальних зв’язків, і покращення якості побуту. Проте на першому місці — безпека та розвиток критичного мислення. Зараз такі курси мають великий попит серед наших підопічних: ми маємо сформовані для занять на осінь групи та чергу з 20 осіб на наступний набір.
Валентина Саєнко, психолог, проводить заняття з комп’ютерної грамотності у Звенигородському будинку-інтернаті для інвалідів та престарілих:
«У нас є дві форми заняття: перша — факультет комп’ютерних технологій для тих, хто краще орудує гаджетом, друга — гурток для тих, хто не так добре користується технікою або тільки її освоює. Гурток ми проводимо один раз на два тижні, а заняття факультету щотижня в четвер. Охочих більше, ніж у нас є можливостей. З тими, хто приходить до нас, ми розбираємо питання медіаграмотності. Зараз є дуже багато спаму та реклами, зокрема непристойної. Я розповідаю, як можна її приховати, як не погоджуватися на різноманітні пропозиції, як не реагувати та блокувати набридливі сайти».
«ЧАС ВИМАГАЄ ЗМІН, ТОМУ ЗМІНЮЮТЬСЯ ВСІ: І МЕДІА, І АУДИТОРІЯ»
Тетяна Очеретяна, директорка ІА «Нова Доба», говорить, що серед аудиторії видання є різні люди, але в період виходу друком газети «Нова Доба» до редакції писали здебільшого люди пенсійного віку, розповідали про своє життя, цікавилися пенсійними нарахуваннями, пільгами тощо. У них була величезна довіра до друкованих видань загалом. «Це ж написано у газеті!» — якщо лунали такі слова, отже, матеріал вважали правдивим.
«Велика частина читачів перейшла в онлайн-режим за нами одночасно. Декілька років поспіль ми паралельно з друкованим виданням вели сайт, потім додалися фейсбук та інстаграм, через декілька років — телеграм. І разом із розвитком видання росте і наш читач. Час вимагає змін, тому змінюються всі: і медіа, і аудиторія».
На думку пані Тетяни, нині величезного кворуму довіри до медіа уже немає, але це — до кращого, адже люди почали більше аналізувати й критичніше мислити. Хоча інколи, каже, бувають такі коментарі під новинами, що, здається, люди й початкової освіти не мають, а про медіаграмотність годі й говорити.
«З «газетного» періоду діяльності наш читач — це інтелігенція старшого віку, переважно сільської місцевості. Ми цим пишаємось, але паралельно працюємо й над розширенням аудиторії. Декілька років тому, до ковіду і війни, для наших давніх читачів розробили проєкт, у межах якого за співпраці зі структурними підрозділами закладів соціального захисту населення започаткували уроки медіаграмотності для людей старшого віку. Відпрацювали низку занять в одному з колишніх районних центрів разом із працівниками територіального центру соціальних служб. І побачили величезну проблему, адже ніхто ніколи не вчив наших батьків розпізнавати фейки, шукати першоджерела тощо! На жаль, через пандемію й повномасштабне вторгнення цей проєкт лишився нереалізованим, але я дуже рада, що в Університетах третього віку зʼявились уроки медіаграмотності. Коли спілкуєшся зі старшими людьми, то відчуваєш глибину і мудрість, але водночас і брак сучасної інформації. Наповнити їх знаннями не складно, вони все засвоюють! Звісно, хто хоче: бо, на жаль, є такі, хто і в 50 поширює в соцмережах відверті фейки — думати ж не всім хочеться…»
Редакція видання «Нова Доба» готова до співпраці з Університетами третього віку в напрямі поширення уроків медіаграмотності та сподівається, що вдасться реалізувати й власний проєкт у межах області.
«МЕДІАГРАМОТНІСТЬ — ВАЖЛИВА ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА В АСПЕКТІ ДОВГОСТРОКОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ»
Людмила Бондаревська, кандидатка психологічних наук, наголошує на вразливості людей старшого віку до інформаційних маніпуляцій. «Літні люди часто довіряють інформації, яку бачать в інтернеті, не перевіряючи її джерела. Це може призводити до поширення фейкових новин та паніки», — пояснює Людмила.
«Саме через інформаційний простір зараз відбувається потужний вплив на свідомість людини: це і провокативні чи фейкові новини, маніпуляція людськими цінностями та емоційними станами. Почасти це зумовлює посилення тривог та страхів окремої людини, провокує сумніви й підриває віру. І в найбільшій зоні ризику — діти та люди старшого віку. Це визначає актуальність посилення медіаграмотності для цих вікових категорій.
У світі сучасних інформаційних технологій надзвичайно важливо витримувати відчуття реальності, а це своєю чергою пов’язано саме з новинами, які ми споживаємо. У цьому питанні неоціненною є здатність критично осмислювати: аналізувати, порівнювати й робити висновки. Неправильно протрактована людиною інформація далі транслюється на коло її близьких людей, що може і на них впливати негативно».
Експертка наголошує, що нині медіаграмотність важлива також для самореалізації та особистого розвитку людей старшого віку, щоб мати змогу подовжувати активне життя в цифровому просторі. Саме тому медіаграмотність — важлива для суспільства в аспекті довгострокової перспективи.
«Ризик полягає в тому, що через соціальні мережі чи не найбільш можливим стає маніпулювання свідомістю величезної кількості людей. Це зумовлює фактично програмування психічного стану задля формування поведінки, передбачуваної для власників ЗМІ. Якщо в дитинстві бачення і ставлення до реалій сучасного світу лише формується, то в старшому віці воно вже є усталеним, а зміни — болючими й травматичними, адже пов’язані із втратою світогляду всього життя. До прикладу, ставлення до представників країни агресора — від братів до окупантів».
Формування і підвищення рівня медіаграмотності серед людей старшого віку слугуватимуть помічними інструментами у здатності розпізнавати маніпуляції російської пропаганди, спекуляцію статистикою і дезінформаційні або ж провокативні наративи. Уміння визначити інформаційну маніпуляцію, розпізнати фейк чи дію бота — без сумніву посилюватиме стійкість людини, критичність її мислення і стресостійкість загалом», — зауважує психологиня.
Насамкінець варто взяти до уваги основні рекомендації експертів для покращення медіаграмотності людей старшого віку:
Задля підвищення рівня медіаграмотності варто звернути увагу на такі ресурси:
Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр»
Просвітницька ініціатива «Як не стати овочем»
Портал медіаосвіти і медіаграмотності
Можна застосовувати й гейміфіковані засоби. Так, гра для перевірки знань із кібергігієни спрямована на різні вікові групи мешканців багатоквартирного будинку (ОСББ), зокрема й на людей старшого віку (60+), допоможе ознайомитися з основними принципами кібербезпеки. Гра «Здолай шахрая» — гра-симуляція різних видів шахрайств, що допоможе опанувати основні правила фінансової безпеки та дієві засоби захисту в різних ситуаціях.
Медіаграмотність для людей старшого віку є важливим аспектом сучасного суспільства, і це не лише про захист від фейкових новин і маніпуляцій, це також про можливість бути в курсі подій, спілкуватися з близькими й відчувати себе частиною сучасного світу. Практика показує, що люди старшого віку готові вчитися та адаптуватися до нових технологій, але потребують додаткової підтримки й навчання. Розвиток програм із медіаграмотності, які зважають на специфічні потреби цієї аудиторії, допоможе зробити їхнє життя безпечнішим та наповнить його змістовною інформацією.
Світлана Коваль
