Рак сечового міхура. Що це за патологія
Що це за патологія
Онкологічне ураження під назвою рак сечового міхура характеризується злоякісним переродженням стінок та слизової оболонки органу. З плином часу патологічний процес може виходити за межі сечового міхура, вражати інші структури сечовидільної системи. Тому важливо якомога раніше виявити рак та почати лікування.
Не встановлено точних причин розвитку онкології сечового міхура, однак визначають наступні фактори ризику:
професійні шкідливі чинники у хіміків, косметологів, металургів, перукарів та інших спеціалістів, які на роботі щоденно контактують з канцерогенними речовинами;
шкідливі звички, зокрема постійне куріння та отруєння організму тютюновими канцерогенами;
розвиток запальних процесів сечостатевої системи (цистит, уретрит) та відсутність їх належного лікування;
спадкова передача, якщо серед родичів були люди з онкологічними захворюваннями в анамнезі;
розвиток доброякісних пухлин в сусідніх органах або ураження паразитами.
Рак сечового міхура може розвинутися в результаті комплексного впливу негативних чинників. Важливо проходити регулярні профілактичні огляди, щоб виявити перші дзвіночки онкології на ранніх стадіях та підвищити вірогідність успішного лікування.
Які симптоми раку сечового міхура
При прогресуванні онкології сечового міхура головним симптомом стає виявлення домішок крові у сечі (гематурія). Для диференціювання патології від сечокам’яної хвороби також звертають увагу на такі прояви, як часті та болісні позиви до випорожнення, больові відчуття в області малого тазу, набряклість промежини і кінцівок, різке схуднення.
Однак для точної постановки діагнозу та розробки індивідуального лікувального плану слід пройти УЗД сечового міхура, цистоскопію, загальні аналізи крові та сечі. При виявленні пухлини беруть зразок тканини, щоб встановити її стадію розвитку, тип та структуру.
Як лікують злоякісну пухлину
Особливості лікувального процесу залежать від стадії виявлення хвороби. На ранніх етапах можливе проведення трансуретральної резекції. Операцію проводять з доступом через уретру. Патологічні ділянки видаляються, що дозволяє зберегти сечовий міхур та природний процес випорожнення.
При пізньому виявленні пухлини вона проростає в глибинні шари органу, що унеможливлює його збереження. Це змушує частково або повністю видаляти сечовий міхур. В такому випадку постає питання організації відведення сечі у пацієнта без сечового міхура. Для цього можуть використовувати виведені на передню стінку сечоводи або сформувати новий орган за допомогою фрагментів тонкої кишки.
Видалення сечового міхура проводиться за сучасною лапароскопічною методикою, що зменшує травмування тканин та пришвидшує відновлення. В запущених стадіях щоб зробити пухлину операбельною призначають курс хіміотерапії або променевої терапії.
Джерело: сайт bilyak.com.ua
*партнерський матеріал
