«Святі Воїни» − цикл ікон, виконаних переважно в традиційній техніці темперного та олійного живопису київськими митцями Софією Атлантовою, Олександром та Германом Клименками. Автори присвятили цей проєкт українським героям через згадку про ідеали християнської лицарської культури. Цей іконостас по суті є узагальненим образом тих, хто пожертвував і нині жертвує життям за свободу української землі і її народу. Символічно, що ікони, написані художниками на дощечках із-під набоїв. Їх удалося отримати через волонтерів і захисників. Унікальність цих військових артефактів полягає у тому, що ящики з-під набоїв побували в найзапекліших місцях, де тривали пекельні бої. Тож енергетично ці дощечки є промовистим свідком цієї війни, але водночас мовчазним символом української незламності.
Символіка перетворення символу смерті на символ життя, яким є ікона, є головною у задумі митців.
Виставка «Святі воїни» є логічним продовженням розпочатого ще в 2014 році проєкту «Ікони на ящиках з-під набоїв». Завдяки ній авторам удалося підтримати низку благодійних заходів та допомогти зібрати кошти на допомогу військовим та жителям, що постраждали від російської агресії.
− Цей проєкт не просто про війну в Україні зараз. Це про історію воєн починаючи від князя Святослава або князя Володимира. Ми знову стикаємось із класичною історією, коли на нас суне орда зі Сходу і йде через українські степи на Захід. І саме ми маємо зупинити цю нищівну орду. На кожному витку історії ми це робимо. Мабуть це і є наша історична місія, − розповів один із авторів унікальної експозиції Олександр Клименко. − Ми бачимо повторення історії, коли так само, як у давнину, сатана піднімається та намагається перетворити світ на пекло. Ікона архангела Михаіла (як і звісно, усі інші) має свою певну символіку. Знову ж таки ми бачимо, що українські військові так само воюють із сатаною. Тут намальовані знаки, які натякають на умовну присутність прикордонників, які пускають або не пускають перетинати кордон. Земний та духовний. Зображені ваги символізують ці процеси. Хоча насправді мова про рай. Бо коли настане кінець світу, ці ваги в руках святого також будуть вирішувати − хто заслужив на рай чи пекло. Архангел Михаіл перемагає над змієм, який спокушав Адама та Єву. У той час ми пам’ятаємо, що таке українське хуторянство. Це творення власного раю. Коли українці воюють проти москалів, то борються вони не за Крим, і не за Донбас, і навіть не просто за територію своєї країни. Вони воюють за той рай, який прийшли знищити москалі. Цей маленький український рай, який є біля кожної хати і про який писав Тарас Шевченко. Його ми й захищаємо. Бо ми не та нація, яка може дозволити перетворювати рай на пекло. Ми та нація, яка перетворює простір на рай.
Олександр Клименко провів невеличкий екскурс у світ представлених ікон та навів своє трактування зображеного.
− Я трактую, наприклад, святого Юрія, який перемагає дракона, як українського воїна, що не стільки перемагає дракона, а як людину, що переборює зло всередині себе. Адже як ще можна перемагати зло назовні? − звертається до глядача автор.
Ікони, представлені в експозиції, об’єднують у собі стилістику візантійського, давньоукраїнського, готичного та ренесансного мистецтва та представляють традиції митців Сходу та Заходу. Художники зобразили на них образи найшановніших святих, які є уособленням особливої лицарської наснаги. Проте вони несуть у собі й сучасні сенси, адже ікона написана на ящику з-під зброї, по суті є культурологічним феноменом. Між іншим, популярний сьогодні арт-мілітарі є потужним допоміжним мистецьким засобом у благодійних зборах на допомогу українським захисникам. Тим більше, що експозиції «Ікони на ящиках з-під набоїв», і «Святі воїни» мали можливість побачити в 20 країнах світу. Зокрема, у 99 великих європейських містах, а також в Америці та Канаді.
Олександр Кліменко одну із іконописних робіт присвятив українським прикордонникам та подарував особисто командиру мобільного прикордонного загону «Сталевий Кордон», полковнику Костянтину Безпалько безпосередньо під час проведення презентації виставки в Черкасах.
Той у свою чергу вручив художнику відзнаку від військових та 100 мл гільзу від гармати, яку привезли з місць оборони Харківщини.
Тетяна Євген’єва
Світлини – автора та Черкаського художнього музею
