Його скелі здіймаються на висоту п’ятнадцяти метрів, там можна побачити рідкісні породи дерев, а береги густо вкриті різнотрав’ям – усе це про кам’янський каньйон – пам’ятку природи Черкащини. Вона приваблює до себе не лише різноманітну флору та фауну, а й туристів, які приїздять подивитися на ці краєвиди з різних куточків України, говорить завідувач меморіального музею «Зелений будиночок» Кам’янського державного історико-культурного заповідника Олександр Мушта. Чоловік став ідейним натхненником розвитку в місті Кам’янка такої атракції як катання на човнах річкою Тясмин. Усе почалося, каже, із любові до рідного краю та його особливостей:

«Ідею подавав я і реалізовував уперше своїми силами. Далі був механізм спільний із заповідником, міською владою, але перші екскурсії я проводив самостійно. Була така мрія: організувати на річці прогулянку, узяти десь човни, бо їх у мене не було. А потім уже, коли в Кам’янському заповіднику почав працювати, там проводилися різноманітні екскурсії».

Олександр Мушта розповідає, що під час роботи в Кам’янському заповіднику, доводилося організовувати піші мандри, екскурсії для гостей міста. А якось на «Фестивалі нескореної нації» з-поміж музеїв та заповідників Кам’янки спробували запропонувати туристам екскурсії до Тясминського каньйону:

«І от мене так здивувало, що більшість людей зацікавилися саме каньйоном. Кажуть: у вас каньйон, у вас такі скелі.  І от так, знаєте, ми тут на місті живемо, бачимо ці скелі й не вважаємо, що це щось особливе. А люди з великих міст, які таких каньйонів не бачили, були дійсно дуже зацікавлені»

Із того часу, каже пан Олександр, почав плекати ідею створення екскурсій Тясминським каньйоном. А якось, розповідає, випала нагода запросити французького фотографа прокататися на човнах Тясмином:

«Він у нас у картинній галереї проводив свою презентацію виставки. І от мені директор запропонував організувати для нього культурну програму. Звісно, була й екскурсія музеєм та парком. А я кажу, що може я їм запропоную прокататися човнами на річці. Керівництво погодилося. Я знайшов човни у місцевого рибалки і спланував екскурсію».

Від водної прогулянки гості були у захваті, говорить чоловік. Саме ця екскурсія стала першою. І вже з кінця 2017-го року екскурсіями Тясминським каньйоном почали цікавитися туристи, а весною 2018-го замовили першу мандрівку річкою.

Інформація про те, що в Кам’янці запрацювала така незвична атракція поширилася Черкащиною та за її межі:

«І після цього, як кинули в інтернет, поширили на наший сайт, у наші групи, соцмережі, що ми проводимо романтичні екскурсії люди почали цікавитися, питати. І оце якраз дало поштовх саме організації цієї екскурсії. Зрозуміло, що сподобалося людям».

Під дописами та фотографіями люди лишали вдячні коментарі. На такі прогулянки звернула увагу й міська влада. 2018-го задля розвитку туризму в Кам’янці, міськрада взяла участь у конкурсі міжнародних проєктів та виграла грант. Він включав закупівлю нових човнів, розчищення та облаштування території, створення під’їзду до каньйону.

Олександр Мушта каже, грант реалізували протягом 2018–2019-го років. І поки тривали всі приготування, працівники заповідника продовжували проводити екскурсії річкою:

«Проводили по-старому: брали човни у людей, а вже коли по грантовому проєкту закупили човни, потім побудували оці станції для човнів, оглядовий майданчик і причали, то тоді вже в 19-му році почалася реалізація цієї туристичної мандрівки за грантовим проєктом».

Туристи почали з’їжджатися з усієї країни. До початку повномасштабної війни, говорить Олександр Мушта, удалося налагодити співпрацю з туристичними агентствами. Побачити пам’ятку природи навідувалися жителі Дніпропетровщини, Запоріжжя, Кіровоградщини – різних куточків східної та центральної України. Були відвідувачі й зі столиці.

Ось і тепер, помилуватися краєвидами Кам’янського каньйону приїхала із Дніпропетровщини Катерина Малашенко. Зізнається, що дуже хотіла сама сюди потрапити, а також показати дітям пейзажі Черкащини.

«Хочеться якогось натхнення почерпнути, щось нове побачити, відчути аромати природи. У нас на Дніпропетровщині таких місць немає. Тому ми з родиною вирішили приїхати сюди», – розповіла відвідувачка.

Організатор екскурсій на човнах каже, що найбільше за водними мандрівками приїздять жителі Черкащини:

«Це жителі Черкас, Сміли. Часто трапляються туристи з Кропивницького. Ну, в першу чергу, це такі недалекі від нас міста, обласні центри, з яких зручно сюди доїхати. Останнім часом Кропивницький почав активно залучатися. Їм з руки, вони їдуть через трасу, заїжджають паралельно в Кам’янку і вже відбувають екскурсію, і тоді мандрують далі на Холодний Яр, Черкаси. Приїздять люди також із Київщини».

Найбільше гості з інших областей цікавляться природою, адже, як говорить Олександр Мушта, найбільше людей приваблює те, чого в рідному краї немає. Для кам’янчан, каже, скелі не є чимось особливим, у той час як для жителів сходу – вони справжня дивина:

«Ми звикли до цього. Але от люди з великих міст, які бачать асфальт, багатоповерхівки, великі будинки, для них природні куточки – це таке місце, де можна провести час і таке естетичне задоволення отримати. І коли вони дізнаються історію про нього, що ці скелі – це залишки давніх гір, які були на території нашого краю, яким приблизно один чи два мільярди років, і що через різні геотектонічні процеси: землетруси, вулкани, ці скелі залишилися ще з тих часів пробиті цією річкою Тясмин – от ця історія виникнення каньйону їх надихає».

Стоячи на скелях каньйону можна почути спів пташок, побачити черепах, лебедів, які облюбували ці місця. Такі природні масиви, віддалені від промислових міст – те, що потрібно відвідувачі, аби відпочити від звичних буднів, чи розслабитися психологічно, певен Олександр Мушта.

Із ним згоден і Юрій Шаргородський, екскурсовод туристичної фірми, котра привозить туристів до каньйону не перший рік. Говорить, із зацікавленими людьми буває тут щотижня:

«Цікавлять людей такі екскурсії, тому що є можливість годину провести на природі. І, причому, побачити стільки всього і почути. Особливо від Олександра. Він дуже цікаво розказує. Найбільше мене цікавлять флора та фауна цієї місцевості, бо за фахом я історик і про минувшину цього краю знаю багато».

Юрій Шаргородський зазначив, що Тясминський каньйон має свій особливий рослинний світ. Аби його вкотре побачити, він вирушить зі своїми екскурсантами в мандрівку. Відтак, відвідувачі не лише зможуть подихати свіжістю річки у ці спекотні дні, а й почути багато інформації про минувшину. Долучитися до такої справи може кожен охочий.

 

Слава Ярова