До 33 річниці Незалежності України в Черкаському обласному краєзнавчому музеї розгорнулась виставка художниці, дизайнерки та майстрині, відомої не лише в українському творчому просторі, але визнаною більшою мірою закордоном. Наслідувачки традицій відомої мистецької родини Миколи та Олександри Теліженків – Олесі Теліженко. Виставка її робіт під назвою «Я – різна» виставляється в Україні вперше, і знаково – саме в краєзнавчому музеї в Черкасах. Перша персональна виставка Олесі Теліженко з величезним успіхом відбулася у Франції в українському представництві культури в Парижі. Прикметно, це за часом сталося саме тоді, коли росія розпочала нищівну війну проти України, і коли вкрай потрібно було заявляти про волелюбну Україну на весь світ. Побачити та насолодитись особливим та багатогранним мистецтвом Олесі Теліженко можна буде впродовж місяця.
Олеся Теліженко є гідною продовжувачкою роду митців Теліженків, які досліджують, зберігають, популяризують та доповнюють сучасними елементами скарбницю народних традицій та мистецтва. Вона не зупиняється в своєму творчому зростанні та вдосконалює свій особливий чуттєвий та дещо філософський «етно-модерн». Нині художниця є не лише знаною в світі моди дизайнеркою одягу, але створює чудові твори в різних техніках. Зокрема, творить у техніці лижникового ткання, пише вишукані акварелі, малює неповторні графічні роботи та створює яскраві та змістовно наповнені графічні аплікації. Усі вони мають характерний почерк майстра, який відбувся. Проте, взяв собі до уваги все цінне родинне творче надбання.
Директорка Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко підкреслила, що музей завжди з вдячністю до митців та талановитих авторів стає майданчиком для розгортання виставок їхніх робіт. Є закладом який зберігає український народний та мистецький спадок, нашу історію і наші надбання.
– Я надзвичайно радію від того, що пані Олеся погодилась на нашу пропозицію щодо виставки саме в стінах нашого краєзнавчого музею. Адже вона є амбасадором української культури закордоном. Вона знайомить та пропагує у світові нашу багатющу культуру і наші глибинні традиції, — підкреслила вона.
У першій дизайнерській колекції Олесі Теліженко – «Древо роду», що була продемонстрована 2005 року, майстриня використовувала традиції українських вишиваних рушників південно-східної Черкащини. Кожна модель несе особливу енергетику та благословення наших предків.
Наступна її колекція, яку було презентовано у 2006 році, «Мій добрий звір», була створена надихнувшись фантастичним живописом Марії Приймаченко.
Третя колекція дизайнерки «Скіфія Золота. Великий Степ», яка побачила світ 2007 року, показує багатий пласт скіфського періоду.
А ось неповторні роботи батька – Миколи Теліженка надихнули на появу ще однієї унікальної дизайнерської роботи «Таткова витинанка». Її презентували в жовтні 2009 року. Далі слідує ще одна колекція – «Дикий простір», яку Олеся присвятила своєму мужньому чоловікові. Її змогли побачити на Тижні української моди в 2010 році.
Втім, не лише «Ukranian fashion week» єдиним. Дизайнерка послідовно несе українську культуру та національну моду світові. Олеся Теліженко мала неабиякий успіх в Іспанії, Польщі, Франції, Туреччині. Так, колекцію «Вогняна птаха», яка відобразила всю красу української хустки, з оплесками зустрічали на Паризькому тижні високої моди.
Назва нинішньої персональної виставки «Я – різна» була обрана майстринею за її ж словами, тому що вона за кілька десятиліть творчого зростання була щаслива попрацювати в різних техніках.
– Ця виставка демонструє мої можливості та мою різноплановість. Але в кожній роботі прочитується моя душа. Я дуже люблю працювати з жіночими образами й створюю жіночі портрети в тканині, ділюсь через них своєю емоцією. Люблю малювати пейзажі, люблю акварель, графіку, — поділилась пані Олеся. — Виставка – різноманітна. Вона є фактичним підсумком моєї творчої діяльності за двадцять років. Та й рік цей саме для мене особистий за датами. Пригадую настанову Івана Васильовича Фізера, який приймав мене до Спілки художників – робити персональні виставки. Я давно відчувала моральний борг перед наставником. І ось зараз нарешті виправляюсь і презентую свій персональний творчий доробок . Насправді для мене ця подія є трепетною, хвилюючою та дещо тривожною, бо це як оголити перед людьми свою душу. Для когось може показатись, що художниця якісь ганчірочки позбирала та позшивала, що це елементарне якесь клаптикове шиття. Але для мене то є гармонія і абсолютна поезія. Я дуже люблю працювати з тканиною. Тонко відчуваю її фактуру, пластику, поєднання кольорів та переплетіння ниток. Це дійсно цілісна жива поезія. Я можу на добу зануритись у це все і лише творити-творити, забувши про все. Хоча нинішнє життя неспокійне й динамічне. Таке, що вимагає від мене зібраності у роботі в нашій майстерні «Telizenko fassion house». Є обов’язки мами трьох дітей. Тому, коли маю час для творчості, то занурююсь і є в цей момент абсолютно щаслива.
Тетяна Євген’єва
