Єдиний на Черкащині цукровий завод запустив свої потужності для перероблення цукрового буряку та виготовлення цукру ще 7 вересня.
За показниками минулого сезону підприємство переробило 415 тисяч тонн буряку. Цього ж року показники планують збільшити й підвищити виробничий потенціал.
— Сезон цукроваріння стартував, і всі ми цьому неймовірно раді, оскільки для всіх нас цей завод є другою домівкою, — розповідає технічний директор заводу Людмила Гаврилова.
Хоча завод і є місцем, де народжується кристалічний цукор, сам процес починається ще на полі. Саме тут робітники збирають урожай цукрового буряку. Не лякає їх ні спека, ні дощові хмари — комбайни гудуть на повну потужність, а машини транспортують сировину на переробку.
— Я люблю працювати біля землі, — розповідає вантажник-доочисник Іван Шалений. Каже, що з початку сезону встигли вивантажити близько 200 гектарів буряку.
Уже з поля буряк потрапляє на завод. Там до роботи беруться 430 фахівців цукрової справи, які пильно стежать за дотриманням усіх правил цукроваріння на кожному з етапів. Відповідні навчання персоналу завод проводить самостійно, адже, за словами Людмили Гаврилової, саме від людського чинника залежить, із якими показниками — високими чи низькими — працюватиме підприємство.
Усі процеси виготовлення цукру потребують високої кваліфікації робітників. Тетяна Єрж навчалася 5 років, аби працювати оператором випарної установки. На посаді вона ось уже 15 років. Каже, що робота дуже гарна, проте й відповідальна.
— Я керую випаркою — слідкую, щоб із бурякового соку виготовився сироп, із якого надалі зроблять якісний цукор, — розповідає Тетяна.
Оператор випарної установки має слідкувати та керувати багатьма процесами: і за збірником перед випаркою, і за тиском, і за розрідженням, і за водою — за всім, аби подати до наступного етапу якісний сироп, а не сік.
Від сировини до готового продуту: як на заводі створюють цукор
Виготовлення цукру — відповідальний та клопіткий процес, що складається з багатьох етапів. Спочатку цукровий буряк, який завозять на кагатне поле, проходить етап очищення: його відділяють від легких та важких домішок, відмивають у мийному відділенні від землі й зважують. Опісля зрізують у стружку і транспортують на наступний етап — дифузію.
На цьому етапі підготовленою живильною водою висолоджується стружка, що перетворюється на дифузійний сік і відправляється на станцію очищення. Знецукрену стружку у вигляді жому забирає автотранспорт на біогазову установку, для якої жом є вхідною сировиною.
Очищення дифузійного соку відбувається в декілька етапів: вапняним молоком та сатураційним газом. Проходять процеси дефекації та сатурації, триває фільтрація на швидкоплинних відстійниках та контрольна фільтрація.
Сік далі потрапляє на випарну установку, де його звільняють від зайвої вологи. Утворюється сироп, який транспортують у продуктове відділення. Там під дією температури й розрідження утворюються кристали цукру — народжується кристал сахарози.
Далі за допомогою відцентрової сили отримують вологий цукор і патоку, яку повертають на виробництво. Вологий цукор потрапляє у сушильне відділення. Уже охолоджений цукор пакують у мішки по 50 кг і відправляють на зберігання до цукрового складу. Далі — на реалізацію.
Процес цукроваріння й роботу заводу особисто перевірив і голова Черкаської ОВА Ігор Табурець. Йому показали всі етапи виробництва, починаючи від збору буряків до пакування кристалічного цукру в мішки.
— Сьогодні мали можливість спостерігати, як збирають урожай цукрових буряків і як далі доволі потужне підприємство перетворює ці цукрові буряки на всім відомий білий цукор, що справді є стратегічною сировиною для багатьох підприємств та нашого населення. Це і додаткові робочі місця, і потужна організація та підтримка соціальної сфери. Дуже багато залежить від того, де сьогодні людям працювати. Також говоримо про працевлаштування людей зі статусом ВПО і бюджетні надходження, — розповів голова Черкаської ОВА.
За час минулого сезону цукроваріння завод показав доволі високі результати й не збирається зупинятися на досягнутому. Олександр Мельніченко працює на заводі вже 15 років. Наразі фахівець займає посаду головного інженера управління, тож ділиться статистикою:
— Торік наш завод переробив 415 тисяч тонн буряку та зварив 57 тисяч тонн цукру. Середня продуктивність переробки становила 3 тисячі тонн буряку на добу. Цього року ми плануємо переробити трохи більше — 400–450 тисяч тонн, і підвищити продуктивність перероблювання до 3300–3400 тонн буряку за добу.
Перспектива виконати визначені цілі є, адже цього року врожай буряку — навіть попри аномальну спеку та відсутність дощів — практично дорівнює торішньому.
Завод працює як один налагоджений механізм. Усе для того, аби задовольняти продовольчі запити області.
— Основним завданням виробництва цього року є нарощування показників продуктивності і якісних показників уже готового ринкового цукру, а також покращення техніко-економічних показників із витрат газу та електроенергії, — зазначає технічний директор заводу Людмила Гаврилова.
Більше новин у нашому телеграм-каналі − https://t.me/novadoba
