Чебрець, материнка, деревій та мʼята – такі аромати степів Головківки, що на Чигиринщині, чути одразу, щойно ти переступаєш поріг цього будинку, який так і називають – «Духмяна оселя». Кожна її кімната уквітчана сухоцвітами. Усе – зібране на місцевих пагорбах, розповідає ініціаторка створення оселі Наталія Канюка:
«Одного разу я дуже захопилася ідеєю створення різних букетів, композицій, гобеленів, картин із сухих трав. Почала все це збирати. Саме тому в мене вдома накопилося це все, квітів було дуже багато. Вони не поміщалися у шафі й на полицях».
Пані Наталія почала шукати простір, аби все це вмістити та представити людям. Показати було що. Віддати свою оселю для «духмяної» справи запропонував місцевий житель Олександр Бондаренко. Його будинок кілька років стояв порожнім, був занедбаним. Усе змінилося, коли Наталія Канюка прийшла сюди зі своїми друзями:
«Ми вирішили, що ми тут усе зробимо. Нам довелося добряче попрацювати, щоб зробити там певні ремонтні роботи. Ну, а потім уже ми тут взялися до облаштування. Робили це все дуже швидко, буквально за місяць. І ці всі роботи, як ви розумієте, ще продовжуються».
На відкриття «Духмяної оселі» прийшли перші відвідувачі. Пані Наталя каже, люди цікавилися такою новинкою в селі. Кожен хотів подивитися на майстерно зібрані букетики, квіткові гобелени та картини. Тут можна було просто посидіти та відпочити, а ще – попити чаю:
«У нас є сторінка у фейсбуці «Духмяна оселя». Люди туди заходять, дивляться і рекомендують своїм друзям. Але взагалі задумка така, щоб це була як майстерня. Я хочу, щоб сюди приїжджали люди, яким це подобається, які це люблять, яким це натхнення таке приносить».
Наталія Канюка розповідає, у такій оселі можна буде пожити та подихати цими ароматами. А для цього є все необхідне: спальні місця та побутові умови. А найголовніше – тут є кімната, де можна буде створити квітковий шедевр, який можна забрати з собою додому на згадку про Головківку:
«Щоб вони дізналися про це різноманіття цих сухих трав, про різноманіття лікарських цілющих трав. Тобто ось я хочу, щоб це жило й сюди приходили люди. Вони теж тут поживуть, попрацюють. Ну, а далі будемо жити, будемо бачити, який буде розвиток, яка буде взагалі концепція цього всього».
Власник будинку Олександр Бондаренко нині перебуває на військовій службі. Втім, на відкриття «Духмяної оселі» зміг приїхати. Чоловік радіє таким змінам власного будинку, адже тепер тут буде кому за ним доглядати, обійстя житиме, його відвідуватимуть люди. У будинку зберегли куточок, який розповідатиме відвідувачам про його власника – це книги пана Олександра.
Картини із сухоцвітів, композиції на люстрі, стінах, а також цілі килимки із травами – таким декором пані Наталя прикрасила стіни простору. Говорить, хобі повʼязане з основною роботою. Наталія Канюка директор Головківського ліцею:
«І з дітками ми це починали. І там, у школі, у нас був гурток такий. Тобто ось таке захоплення. І, до речі, я хочу сказати, що ми вже вийшли на міжнародний рівень. Тому що в нас є міжнародні проєкти з польськими школами. І ось буквально у червні ми їздили в Німеччину, у Нижню Саксонію. І ми саме робили ось такі гобелени там разом із німецькими дітками».
Люди за кордоном оцінили квіткову красу. Усе різноманіття українських трав директорка ліцею з учнями повезли туди:
«І ви знаєте, коли я побачила, як люди далекі від села, далекі від трав, як вони на це все реагують, то зрозуміла, що це такий дуже прогресивний, перспективний напрямок і що треба працювати, треба давати цьому більший простір, масштабніший».
Наталія Канюка зізнається, дуже любить мандрувати Головківськими погорбами. Минулого літа та осені, каже, теж було дуже спекотно. Усі квіти стояли немовби вибілені. Під дією сонця та високої температури вони гарно висохли. Аби відволікатися від воєнного стану, від небезпек війни жінка почала збирати сухоцвіти:
«Це переросло вже в таку хворобу. І я буквально вже не можу без цього. Мені оце весь час хочеться щось брати в руки і щось таке робити. Ну, звісно, що сухоцвіти, все, що пов’язано із цим, усе, це популярна тема, до речі. Я захопилася цим, почала вдома на городі вирощувати потрібне для квіткових композицій».
Хоч на городі можна виростити чимало зілля, утім, найбільше Наталія любить збирати те, що зросло в дикій природі. Ці квіти жінка називає унікальними:
«Воно саме виросло й воно таке самобутнє. Його не треба ні фарбувати, ні прикрашати якось. Ну, от ви побачите це різноманіття. Наприклад, подивилась, що в нас десь у Голоківських пагорбах до десяти видів одних лише колючих квітів є. А вже про всі інші трави то і говорити годі».
Мʼята, материнка, лаванда, чебрець, базилік – ці духмяні трави відвідувачі можуть відчути одразу. І все це, говорить ініціаторка оселі, поєднується у неповторний головківський концентрат. Якщо художники для своїх робіт використовують фарби, то пані Наталія – квіти. Долучитися до майстер-класів зі створення квіткових композицій запрошують усіх охочих. Плату не беруть із відвідувачів. Кожен може лишити доброчинний внесок на розвиток справи.
Слава Ярова
