Росія повертає ракети на рейки

12 травня 2016 року у Росії почали створення БЖРК «Баргузин». Що таке БРЖК? Це Бойовий залізничний (російською мовою залізнодорожний) ракетний комплекс — спеціяльно сконструйований потяг-привид, у вагонах якого розміщені стратегічні ракети межконтинентальної кляси, а також командні пункти, технологічнії технічні системи, особовий склад.
БЖРК був побудований в СРСР, коли його влада збагнула, що США мають ракети, якими можуть завдати удару по точно визначених точках базування радянських ракет. У Москві вирішили створити рухомі пускові комплекси ракет на залізниці. Вони могли постійно змінювати місце постою і тому буди б недосяжними для американців. Наказ про створення БЖРК с ракетою РТ-23 був підписаний 13 січня 1969 року. Міжконтинентальну балістичну ракету вагою понад 150 тонн треба було розмістити в залізничному вагоні, а поїзд мав ходити по загальних коліях країни з швидкістю 120 кілометрів на годину. Чи витримають таку вагу і швидкість мости і колія, чи витримає сам поїзд пуск ракети, що буде з електролініями на коліями? Також довга ракета не вміщувалися у стандартні вагони і довелося придумувати вихід з цього становища. А ще треба було знайти можливість збереження військової таємниці, оскільки проєкт був суворо таємним.

Для випробування було здійснено 18 виходів БЖРК на залізниці країни, пройдено понад 400 тис. кілометрів у різних кліматичних зонах − від тундри до пустелі. Щоб дослідити вплив повітряної ударної хвилі, 27 лютого 1991 року провели імітацію ядерного вибуху ,для чого підірвали 100 тис протитанкових мін ТМ-57, вивезених з радянських сховищ в Німеччині. З мін склали піраміду висотою 20 метрів. Від вибуху утворилася яма глибиною 10 метрів і у діяметрі 80 метрів, акустичний тиск у БЖРК досягнув межі, а пускова установка зрушилася з місця.
Будували ракети в Дніпропетровську і Павлодарі. Ще у 1951 році автотракторний завод, що його будували в Дніпропетровську, був переорієнтований на випуск балістичних ракет. Йому присвоєно назву «завод ч. 586». Було створене особливе конструкторське бюро ОКБ-586, яке з 1966 року має назву «Південне». Самі ракети для БРЖК випускали у 1983-1993 роках на Павлоградському механічному заводі, що входив до об’єднання «Південмаш».
Кожний БЖРК приймав ракетний полк. В потязі було понад 70 військових, вели потяг теж військові. Перший БРЖК став на бойове чергування в жовтні 1987 року, а вже наступного року було 15 пускових установок, які стояли у чотирьох кілометрах одна від одної в стаціонарних спорудах.

У 1991 році в СРСР було вже три ракетні дивізії, озброєні БЖРК. У кожній було чотири ракетних полки (разом 12 БЖРК, по три пускових установки в кожному). В СРСР на коліях були прокладені більш важкі рейки, дерев’яні шпали замінені на залізобетонні, насипи зміцнені стійкішим щебенем. Але на Заході стривожила ця новина. Після зустрічі у 1991 році провідників СРСР Михайла Горбачова і Великобританії Маргарет Тетчер СРСР був змушений обмежити маршрути патрулювання БЖРК і не випускати їх на залізниці країни.
Від 1993 Росія була зобов’язана зняти з озброєння ракети РТ-23УТТХ до 2003 року. Довелося розібрати усі БЖРК. Залишили лише два, як музейні експонати.
Але в грудні 2011 року командувач Ракетними військами Росії генерал-лейтенант Сергій Каракаєв заявив про можливе відродження БЖРК. 23 квітня 2013 року заступник міністра оборони Юрій Борисов повідомив про відновлення у Московському інституті теплотехніки конструювання БЖРК нового покоління. Новий БЖРК має ракету з відділеною головною частиною і замаскований під стандартний вагон-рефрижератор довжиною 24 метри при довжині ракети 22.5 метра.
Україна зберегла свої ракетні потужності. 2016 року «Південмаш» у півтора рази збільшив своє завантаження і цього року воно зростає. Тут випускають ракети-носії, ракетні двигуни, вітряні турбіни, тролейбуси, трактори, обладнання для харчової промисловости і для літаків Ан-140, Ан-148, Ан-158.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x