Віктор Смирнов народився і виріс у Донецьку – там ходив у дитячий садочок, а згодом і загальноосвітню школу. Зір майбутній спортсмен втратив через нещасний випадок. У Донецьку Віктор жив біля шахти. Якось він із друзями знайшов вибухонебезпечний саморятівник – прилад, що використовується для захисту органів дихання під час евакуації підземного персоналу. Разом із товаришами Віктор розібрав прилад і той вибухнув. Девʼятирічний хлопчик отримав опіки обличчя.

Спочатку, пригадує Віктор, було декілька років лікування: у рідному Донецьку, а потім і Одесі. Четвертий клас хлопець закінчував уже в Словʼянську.

«Мені там не дуже сподобалося, хотілося додому», – пригадує Віктор.

Згодом батьки віддали хлопця до спеціалізованої вечірньої школи при УТОСі в Донецьку, там же і почав займатися спортом.

Плавання для майбутнього паралімпійського чемпіона було спочатку радше розвагою. «Ходив три рази на тиждень у басейн із хлопцями за компанію», – пригадує спортсмен.

Справжнє захоплення плаванням і бажання тренуватися більш серйозно з’явилося у Віктора в 2000 році після того, як він дізнався про виступ Олександра Мащенка на Паралімпійських іграх у Сіднеї в 2000 році.

Займатися плаванням професійно й перейти тренуватися до Слов’янська запропонував Віктору його тоді ще майбутній тренер Андрій Казначеєв після двотижневих тренувань на зборах у місті Курахове, де готувався до Чемпіонату Європи й Олександр Мащенко.

Так у 2001 році й почалася професійна кар’єра Віктора Смирнова.

Особливістю плавання для людей із порушенням зору є те, що спортсмен плаває вздовж доріжки: туди пливе в басейні праворуч, а назад – ліворуч. Із обох боків стоять тренери, у яких є спеціальна вудка, на кінці якої прикріплена кулька. Щоб спортсмен не вдарився об борт басейну, за два чи півтора метра його торкаються по спині або по грудях цією кулькою.

Віктор пригадує: «Тренер після уроків заходив, забирав нас, двох-трьох незрячих, слабозорих. Ми чекали тролейбуса, їхали чотири зупинки до басейну, там плавали, потім на тому ж тролейбусі тренер нас повертав до школи».

Наразі Віктор Смирнов – заслужений майстер спорту України з плавання, Герой України, шестиразовий чемпіон та дев’ятиразовий призер Паралімпійських ігор. У нього 15 паралімпійських медалей та ще більше — з інших змагань.

Після перемоги на Паралімпіаді в Афінах у 2004 році здійснилася мрія чоловіка.

«Якось Олександр Мащенко показав мені золоту медаль і я теж захотів досягти таких вершин», – ділиться Віктор.

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення спортсмен разом із сім’єю переїхав до більш спокійного, аніж Слов’янськ, міста Черкаси. Це, на жаль, не перший переїзд для чоловіка – у 2014 році після початку російської агресії він був вимушений переїхати з Донецька. Черкаси Віктору подобаються: і ліс, і річка поруч, до всього можна дійти пішки. На його думку, у Черкасах багато чого зроблено для людей із інклюзією щодо доступності, але ще є над чим працювати. Наприклад, над озвученням світлофорів, встановленням пандусів та яскравих смуг перед входом до громадських місць. Крім цього, на думку Віктора Смирнова, варто завдяки просвітницькій діяльності, роз’яснювальній роботі змінювати думку населення про людей із інвалідністю.

«Часто побутує думка у здорових людей про те, що людина з інклюзією – недорозвинена, неправильна чи проблемна. Але люди з інвалідністю, на мій погляд, більш завзяті, старанні, інколи навіть розумніші та більш комунікабельні. Треба змінювати світогляд суспільства і просто спілкуватися на рівних», – зазначає Віктор.

Цього року Паралімпійський чемпіон Віктор Смирнов закінчив свою спортивну кар’єру. Наразі чоловік працює в МСК «Дніпро», де займається реабілітацією ветеранів, які отримали інвалідність на війні.

«Намагаємося через спорт повертати їх до життя», – ділиться Віктор.

У МСК «Дніпро» роблять усе, аби ті, хто повернувся з війни, не впадали в депресію, не прикладалися до чарки, а мали можливість проявити себе та позмагатися.

На думку паралімпійського чемпіона спорт для людей із інвалідністю – це самореалізація та самоствердження, це спілкування й саморозвиток, а не лише одні тренування, це нові знайомства, подорожі.

Богдан Кулинич, головний тренер команди з АМП футболу МСК «Дніпро» Черкаси розповідає, що спорт та заняття фізичною культурою є невідʼємною частиною реабілітації для людей із інвалідністю. Стабільні й планові заняття фізичними навантаженнями покращують, а в деяких випадках і повністю повертають втрачені навички у людей, які отримали фізичні травми. Слід зауважити, що й ті, хто займався до отримання інвалідності спортом, і ті, хто не займався до цього, починають за однією програмою. Це ознайомлення із базовими елементами вибраного спорту. Якщо брати за приклад АМПфутбол, то ознайомлення починають із технікою пересування (біг і ходьба) на милицях. Потім послідовно додаються вправи з мʼячем: такі як техніка ведення та удару мʼяча. Та все ж ті, хто до цього займався спортом, дещо швидше переходять до наступного етапу.

“Заняття спортом для людей із інвалідністю – це насамперед покращення чи відновлення не фізичного, а психоемоційного й ментального здоровʼя. Постійні заняття спортом допомагають адаптуватися та дають можливість реалізувати себе в подальшому житті. Для військових, які отримали поранення чи втратили кінцівки під час захисту України дуже важливим є розуміння того, що робити далі. А далі за рахунок спорту вони можуть продовжувати відстоювати честь і прославляти Україну в спорті, знайти мотивацію рухати вперед і не зупинятися», — розповідає тренер.

Зараз великою мрією Віктора Смирнова є закінчення реконструкції міського басейну в Черкасах, аби у ветеранів та дітей була можливість плавати. Спортсмен звертається по допомогу до благодійників та меценатів, аби привернути увагу до цього.

«Взагалі не зрозуміло, як у Черкасах може не бути міського басейну», — говорить Віктор.

Крім того, цьогоріч Віктор Смирнов відроджує Всеукраїнський турнір з плавання для дітей з інвалідністю, який раніше проводили на Донеччині. Змагання відбудеться у смт. Чорнобай, оскільки в самих Черкасах басейну, де можна було б провести турнір, немає.

— Діти, які приїдуть на змагання з різних куточків України та розселяться у Черкасах, будуть вимушені їздити на змагання до басейну в Чорнобай. Керівництво Чорнобаю із задоволенням приймають ці змагання та всіляко сприяють у їхньому проведенні, — зазначив Віктор.

Отож, із 25 по 27 жовтня Чорнобаї відбудеться XIII Відкритий турнір з плавання серед дітей з інвалідністю на призи Героя України, заслуженого майстра спорту України Віктора Смирнова.

«Я просто пам’ятаю свої відчуття. Сам же починав із отаких-от змагань, – ділиться Віктор. – Мотивує, коли тобі дають медаль чи грамоту і з’являється всередині той вогонь, який далі тебе рухає до кращих результатів».

 

Авторка: студентка 3 курсу ОП “Журналістика” ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Ольга Ярмолич

Менторка: редакторка сайту Олеся Зінченко

 

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Інноваційні підходи до наукової та журналістської практики» від Чеської громадської організації «Асоціація з міжнародних питань», що реалізується за фінансової підтримки Програми Трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки