«Безбар’єрне голосування»: яка ситуація із доступністю виборчих дільниць в Україні та на Черкащині для людей із інвалідністю

«Безбар’єрне голосування»:  яка ситуація із доступністю виборчих дільниць в Україні та на Черкащині для людей із інвалідністю

Сьогодні в суспільстві активно обговорюють тему президентських виборів, зокрема припускають, що голосування цілком можливо організувати вже 2025 року. При цьому Конституція України й профільне законодавство забороняють проводити вибори в умовах воєнного стану.

Нещодавно за ініціативи громадянської мережі «ОПОРА» в Києві відбувся круглий стіл «Забезпечення інклюзивності та доступності виборчого процесу в контексті повоєнних викликів. Стан виборчої інфраструктури після війни та пошук рішень». Голова громадської організації «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк теж долучився до цього обговорення й поділився подробицями з «Новою Добою».

На заході представники влади й громадськості обговорили доступність участі у виборах для різних груп населення України: що зараз роблять для цього Центральна виборча комісія, органи виконавчої влади й місцевого самоврядування, а також громада.

Правозахисник Тарас Щербатюк 2020 року координував роботу ГМ «ОПОРА» щодо аналізу доступності виборчих дільниць. Раніше, у 2018–2019 роках, брав участь у розробці виборчого кодексу, зокрема в питаннях доступності до виборів маломобільних людей та людей з інвалідністю. Тож і тепер його запросили розповісти, чи готова сьогодні країна до виборів і який стан виборчих дільниць з огляду на їхню інклюзивність.

– Я говорив саме про фізичну доступність виборчих дільниць. Перед тим проаналізував інформацію від обласних військових адміністрацій щодо доступності виборчих дільниць, – розповів Щербатюк. – Якщо згадати досвід попередніх років, то у 2020-му з 500 виборчих дільниць лише 15 (3%) були доступними,  281 – малодоступні й 204 – повністю недоступні для маломобільних груп населення. На цю проблему ми звертали увагу Кабінету Міністрів, ЦВК, органів місцевого самоврядування. Коли працювали над виборчим кодексом саме з питань інклюзії, важливо було визначити суб’єкта, який би відповідав за доступність виборчих дільниць. У кінцевих положеннях було чітко зазначено, що органи місцевого самоврядування до 1 січня 2025 року мають забезпечити повну доступність приміщень для голосування людям з інвалідністю та маломобільним групам населення.

У 2024 році органи місцевого самоврядування та виконавчої влади теж надали інформацію щодо доступності виборчих дільниць. За чотири роки, ситуація мало змінилась, запевняє правозахисник.

– За даними обласних військових адміністрацій, ситуація катастрофічна. Скажімо, у Чернівецькій області загалом 564 дільниці, із них 130 – недоступні. Приблизно таке ж співвідношення у Хмельницькій та Волинській областях. На Полтавщині повністю інклюзивними є лише 15 дільниць, а 1238 – малодоступні або недоступні, – говорить Тарас Щербатюк.

Крім того, сьогодні ситуацію погіршує війна. Коростенська районна військова адміністрація (Житомирська область) повідомила, що частина виборчих дільниць знищена, тому там не проводять ніяких дій. У Донецькій області на прикладі Святогірської громади можна побачити, що всі дільниці зруйновані або знищені. За даними Луганської ОВА, доступ до виборчих дільниць в області втрачений зовсім. На Херсонщині лише 295 дільниць розміщені в межах звільнених територій, решта 496 – в тимчасовій окупації, тобто більшість із них працювати не може.

У Черкаській ОВА поінформували, що попередній аналіз робили лише 2021 року, тож ці дані, за словами правозахисника, неактуальні.

Сьогодні в Україні ухвалена Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору до 2030 року. Одним із пріоритетів її реалізації є участь у політичних процесах та громадській діяльності, тож у планах  – втілити низку заходів для забезпечення фізичної та інформаційної доступності.

– Але якщо ми подивимося загалом на план дій з реалізації доступності виборчих дільниць, приміщень для голосування, приміщень для роботи виборчих комісій і взагалі виборчого процесу, то розуміємо, що це питання не було пріоритетним. Зараз більше акцентують на доступності в галузі освіти, медицини і так далі, – говорить Щербатюк. – До слова, Кабмін розробив критерії доступності виборчих дільниць, приміщень для голосування та порядок проведення їхнього моніторингу. В органів місцевого самоврядування є всі ці положення і можна провести аналіз. Найцікавіше, що низка областей надали таку інформацію. Тобто хтось вирішив, що це дійсно потрібно, а хтось – нічого не робив.

Тож, як бачимо, єдиної політики щодо роботи із забезпечення доступності виборчих дільниць немає. Тим часом Міністерство розвитку громад та територій надало інформацію про те, що в умовах воєнного стану виборчі дільниці не передбачені для проведення моніторингу безбар’єрності відповідно до досвіду попередніх років. Іншими словами, нині це не пріоритетне питання.

– Виборчий кодекс ухвалили 2019 року, і ці завдання визначили тоді, тож варто було втілювати їх одразу. Адже тоді ще не було повномасштабної війни і час для реалізації цих положень був, – наголошує Тарас Щербатюк. – Зараз через воєнний стан відсутнє фінансування, є інші пріоритети, у деяких областях пошкоджені чи знищені виборчі дільниці, деякій досі під окупацією. У такому випадку ми взагалі не можемо говорити про вибори, якщо всі ці пункти не будуть виконані на 100%.

Сьогодні в Україні налічують понад 3 млн людей з інвалідністю, причому через воєнні дії ця кількість зростатиме. Відповідно, такі групи населення не матимуть можливості у класичному розумінні прийти на виборчу дільницю і віддати свій голос. На порядку денному – і можливість виборів загалом, адже складність матимуть не лише люди з інвалідністю, а й, наприклад, військові та виборці, які нині вимушено проживають за кордоном.

– Якщо раніше до війни було близько 96 тис. у списках виборців за кордоном, то зараз близько 5–6 млн осіб там перебувають. Голосують за кордоном у посольстві й консульствах. Наразі по всьому світу за кордоном у нас існує 101 виборча дільниця, зрозуміло, що наявна інфраструктура не справиться з такою кількістю виборців, – зазначає Сергій Постівий, члена ЦВК, відповідальний за захист виборчих прав людей із інвалідністю у виборчому процесі. – Пропозиції з цього питання моєю робочою групою підготовлені й вони наразі опрацьовуються в ЦВК.

За словами Сергія Постівого, зараз у Центрвиборчкомі здійснюють необхідні напрацювання щодо доступності виборчого процесу для людей із інвалідністю та маломобільних груп населення. Питання інфраструктруної доступності виходить за межі компетенції ЦВК, оскільки це все майно або міста або перебуває на балансі інших державних органів. Проте ЦВК активно співпрацює з профільними міністерствами а також в рамках роботи в Раді безбар’єрності щодо реалізації державних та місцевих проєктів спрямованих на забезпечення доступності приміщень для голосування та виборчих комісій.

– Зараз ми реалізовуємо флагманський проєкт у межах Національної стратегії безбар’єрності яка реалізується під патронатом першої леді Олени Зеленської проєкт називається «Безбар’єрне голосування», що спрямований на забезпечення заповнення виборчої документації виборцем у приміщення для голосування безпосередньо в день голосування без допомоги третіх осіб. Пропонуємо забезпечити виборців розумними пристосуваннями та  допоміжними засобами – говорить член ЦВК. – Крім людей з інвалідністю, є ще літні люди, які без допомоги сторонньої особи не можуть заповнити виборчу документацію. Тому ми хочемо вирішити цю проблему й дати можливість виборцям голосувати самостійно.

Цей проєкт покликаний не обмежувати людину лише можливістю голосувати вдома, а створити умови, за яких виборець повноцінно користуватиметься можливістю проголосувати на дільницях.

У питаннях безбар’єрності, каже Сергій Постівий, насамперед потрібне законодавче врегулювання: треба прописати відповідні норми в положеннях Виборчого кодексу, у законі України «Про державний реєстр виборців» і далі розвивати інклюзивність виборчого процесу.

– Щодо розумних пристосувань або ж допоміжних засобів, то ми пропонуємо поділити їх на два види, ті що, мають бути на кожній виборчій дільниці (наприклад потовщувачі на ручки для людей з порушенням функціонування кисті руки чи наявності протезу, збільшувальні прилади для людей з порушенням зору такі як лінза Фрейнеля, додаткове освітлення тощо) і більш вузькоспеціалізовані, які пропонуємо забезпечувати за заявним принципом, відповідно до звернень громадян виходячи з затвердженого примірного переліку. Тобто громадянин має  подати заявку до державного реєстру виборців (це можна, до речі, зробити онлайн або ж через уповноваженого представника) і повідомити, що потребує розумного пристосування. Перелік таких потреб будуть розширювати й опрацьовувати. Ідеться, наприклад, про різні мобільні застосунки, як-от онлайн-перекладач жестової мови, щоб за потреби вільно комунікувати з членами комісії й отримати роз’яснення, підсилювачі звуку для людей що мають порушення слуху, мають слухові апарати тощо, накладки на бюлетень шрифтом Брайля та інші. Перелік потрібних речей значний, ми все це разом із фахівцями опрацьовуємо та доповнюємо, –  зазначає Сергій Постівий.

Відповідний проєкт документу вже напрацьований, зараз триває остаточне врегулювання переліку видів розумних пристосувань і наступним етапом стане презентація цих зразків на публічному заході. Там їх хочуть апробувати спільно з виборцями, які мають інвалідність чи порушення здоров’я, щоб зрозуміти, чи буде така допомога ефективною. До кінця року свої напрацювання мають передати Кабміну, для внесення на розгляд Верховної ради України.

 

 

Автор: Артем Іщенко, студент 2 курсу ОП “Журналістика” ЧНУ ім. Богдана Хмельницького

Ментор: Олександр Стрельчук   

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Інноваційні підходи до наукової та журналістської практики» від Чеської громадської організації «Асоціація з міжнародних питань», що реалізується за фінансової підтримки Програми Трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки

 

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x