Вибори. Черкащина. Разумков починає і…
Нещодавно на ринку рекламно-інформаційних послуг центральної України пішов вітерець чуток – вибори наближаються, вибори наближаються. Почався процес уточнення цін на зовнішні рекламні носії, в окремих сегментах змінюються власники компаній, обговорюється масова бронь площин і навіть здійснюється викуп найбільш популярних локацій. Повіяло готівковими грошима. Одночасно з цим в громадах знову зʼявились ходоки, які оновлюють бази даних членів комісій, спостерігачів, старших агітаторів. А це вже не опосередковані, а прямі докази швидких виборів. Ну і звісно, відновлення практики регіональних поїздок і зустрічей з виборцями – як останній цвях у домовину воєнної реальності «не качайте човен».
Серед тих, хто проявляє найбільшу активність як старі політичні сили по типу Батьківщини, Європейської Солідарності, так і нові – по типу команди колишнього спікера Дмитра Разумкова «Розумна політика».
До речі активність колишнього спікера на Черкащині є дуже показовою. Як з точки зору методів комунікації, так і з точки зору підбору команди. Почнемо з методів. Як відомо, Дмитро Разумков, перебуваючи в команді В.Зеленського був одним із ідеологів тези про «нові обличчя». Саме він був одним із тих, хто рішуче виступав проти залучення до лав новоствореної партії «Слуга народу» депутатів з попереднім досвідом. Подейкують, саме позиція Разумкова стала вирішальною при відмові Сергію Лещенку у балотуванні по списках партії Зеленського. Це при тому, що сам Разумков не те, щоби дуже нове і свіже обличчя. Він тривалий час був одним із залучених політтехнологів та експертів у Партії регіонів, працював помічником нардепа від цієї партії, а також голови ОВА від Партії регіонів. І навіть в особистому житті та позиціонуванні у молодого політика простежується звʼязок з проросійськими силами. Зокрема дружиною Дмитра Разумкова є дочка багаторічного мера Миколаєва Володимира Чайки, відомого не тільки формальним членством в ПР, але і своїм принциповим ставленням до спілкування російською мовою в побуті та на офіційних заходах. Таку ж саму принциповість демонстрував і сам Дмитро Разумков у ході передвиборчої кампанії 2019-20 років. У цей час він принципово проводив зустрічі виключно російською, а також публічно захищав проросійські політичні сили та активи Т.Козака, В.Медведчука, Мураєва. Не дивно, що в парламенті, після своєї відставки з посади спікера, Д.Разумков тісно зійшовся із політиками, близькими до Р.Ахметова. Все це супроводжувалось активною участю Разумкова у роботі всіх інформаційних ресурсів, роботу яких координували менеджери ДТЕК та Метінвест. Разумков став одним із тих кошиків, в які складав свої яйця найбагатший олігарх України. Але з часом прийшло охолодження стосунків. Невідомо чи це повʼязано зі спадом інтересу самого Ахметова до політики, чи з обʼєктивними висновками політтехнологів щодо безперспективності проекту Разумкова. Якби там не було, Разумков випав з обойми, рейтингів та інформаційного порядку денного. А потім сталась повномасштабка.
І от, нещодавно, партія «Розумна політика» почала нарощувати свою активність, витрачаючи немалі бюджети, посилюючись за рахунок регіональних лідерів. Слід відзначити, що тональність заяв та особливості заходів дуже сильно нагадують щось середнє між Партією регіонів Януковича та Сильною Україною Тигіпка. Як смак білоруської «сгущьонки» – приторне, ностальгуюче, некорисне. Разумков знову повернувся до російськомовних виборців, став на захист УПЦ МП, вдається до відвертого соціального популізму, демонстративно використовує тему роботи з ВПО, як інструмент політичної комунікації.
З огляду на все це, його співпраця з низкою черкаських депутатів, які раніше представляли «Слуг народу», виглядає дуже природньою. З одного боку Любов Шпак, відома своєю … неактивністю. За всіма соцопитуваннями – це найбільш невідомий депутат серед усіх представників Черкащини в парламенті. З іншого боку – Віталій Войцехівський, який майже ідеально вкладається в образ проросійського ностальгуючого політика, відомого своєю підтримкою УПЦ МП, червоних ветеранів та пенсіонерів, покладанням червоних гвоздик з георгіївськими стрічками до могил «невідомих солдатів», роздачею серед підопічних пенсіонерів гуманітарки у брендованих пакетах «Команди Войцехівського»… Все як ти любиш – чинно, благородно, по-комсомольські. Єдине, що попередній політичний багаж Войцехівського зовсім ніяк не відповідає тезі про нові обличчя. Бо тут тобі і комсосмол, і «Партія регіонів», і «Блок Петра Порошенка», і «Слуга народу», і «Команда Войцехівського», і, нарешті, «Розумна політика». Забагато для нових обличь. Проте виборчий тур вийшов досить стандартним. 4 жовтня, прикриваючись легендою про збори черкаського обласного відділення Асоціації міст України, Разумков, спільно з Шпак, Войцехівським та їхніми помічниками відвідали декілька обʼєктів Лівобережжя Черкащини. Із цікавого – Асоціація міст України є проектом Віталія Кличка, який свого часу також знайшов спільну мову з Р.Ахметовим. Таким чином ми з вами стаємо свідками старту (або фальстарту) нового політичного блоку, в ареолі якого є УДАР, «Розумна політика», місцеві феодали та великі українські гроші. Щоправда дуже сумнівним виглядає результат, на який очікують ініціатори цього дивного утворення. Ставка Разумкова на місцевих феодалів суто теоретично виглядає привабливою – там має бути і авторитет, і вплив, і розгалужені мережі контролю за волевиявленням. Але кожен, хто слідкує за перебігом політичного процесу в регіоні, одразу скаже, що у випадку зі Шпак та Войцехівським, такі припущення є як мінімум наївними. По Шпак є питання упізнаваності і доцільності. По Войцехівському – токсичності та впливовості. Після чергового скандалу з відмазуванням сина Войцехівського від військової служби, липовим висновком ВЛК та виведенням з реєстру військовозобовʼязаних, народний депутат стає в один ряд зі всіма тими, хто лежить сьогодні на дивані з купою намитих на висновках МСЕКів та ВЛК грошей, з інвалідами-прокурорами, які призвели до відставки Костина, та численними мажорами, що заховались від війни у Монако. І це не говорячи про численні скандали із розбазарюванням гуманітарки, нецільовим використанням коштів, корупційними підозрами у розпилі коштів комунальних підприємств та земельними скандалами. Тут ні про повагу, ні про рейтинги, ні про вплив мова просто не іде. На рівні району та громад були звільнені всі більш-менш впливові кадри Воцехівського. Одних, як наприклад юриста та землевпорядника Золотоноші, закрили за звинуваченням у корупції та хабарництві. Інших, як колишню очільницю РВА Тернову, звільнили з вовчим квитком за розтрати гуманітарки.
Таким чином, присідаючи за один стіл із Шпак та Войцехівським, колишній спікер парламенту не тільки не посилює свою популярність в регіоні та країні, але ще й помножує її на нуль. Принаймні в окремо взятій області.
Тому такі передвиборчі тури команди Разумкова виглядають щонайменше дивними та передчасними. А підбір команди – легковажним та непрофесійним. Проте, якби там не було, очевидно що для Разумкова і Войцехівського вибори вже розпочалися. А війна для них може стати ширмою.
Валерій Гончарук, політолог
