Понад двадцять не схожих одна на одну колоритних хусток, оздоблених квітковими орнаментами, розмістились у виставковому просторі галереї. Тематичну експозицію під назвою «Моя осінь» доречно доповнено мініатюрами за мотивами вишитих композицій африканського художника, який колись вразив Тетяну Дубовець на просторах фейсбуку. Разом – і картини, і хустки створюють особливу емоцію, яку хочеться переживати якомога довше. Бо вона, за відгуками відвідувачів виставки, є без перебільшення терапевтичною в нинішній час.
Тетяна Дубовець демонструє свої творчі доробки не вперше. Їй завжди раді в усіх без перебільшення музейних установах. Мисткиня не просто вишиває квіткові мотиви з притаманними їй відчуттями міри та тонко виваженої колористики, а часто береться досліджувати українську національну хустку та відтворює її. Для цього відвідує наш черкаський краєзнавчий музей, спілкується з етнографами та занурюється у фондові колекції. Утім, вивчаючи хустку як елемент національного українського вбрання, дає цій витонченій жіночій прикрасі нове життя. Осучаснює її, але дуже обережно, не змінюючи традиційних вимірів.
Хустки Тетяни Дубовець чимось подібні до картин. Вони сюжетні і їх залюбки можна читати як окремі історії в книзі. А ще роботи пані Тетяни добре впізнаванні за її неповторним почерком та стилем вишивки.
– Тут ми бачимо чудове поєднання і кольору, й орнаментики, і підбору тканини та фактури ниток. Воно разом створює дуже теплий емоційний фон. Навіть хочеться до вишивки притулитись щокою. Вишивка Тетяни Дубовець рідна та близька, – прокоментувала відома черкаська мисткиня Ольга Бердник-Отнякіна.
Експозиція нинішньої виставки, за словами Тетяни Дубовець, народжувалась протягом двох років. Рівно стільки майстриня доводила свої задуми та мрії до логічного завершення.
– Задум виношується довго. Інколи місяцями і довше. А от коли все продумано, сама хустка зазвичай вишивається швидко – протягом місяця, – розповіла пані Тетяна
Майстриня ставиться до свого робочого часу, можливо, так само, як всі ми. Із тією лише різницею, що вона сама себе організовує та ретельно контролює час. Хоча по секрету розказала, як любить швидко поробити всю свою хатню роботу і швидко взятися творити. Ось тоді, занурюючись із головою у процес творення, коли ніщо не відволікає, отримує справжнє колосальне задоволення.
Як зазначила голова Черкаського осередку Національної спілки майстрів України Ольга Мартинова, особливість нинішнього часу полягає в тому, що митці, особливо жінки, ховаються за мистецтвом від жахливих реалій, ставлять латки на душу, народжують нові витвори, і потім виставляючи їх на загал, збирають кошти та допомагають захисникам. Такою є їхня нинішня місія.
– Хустка насправді незамінний елемент одягу й супроводжує жінку впродовж всього її життя, – зауважила вона. – А кожна представлена тут, в нашій Галереї, хустка Тетяни Дубовець, впевнена, має свою історію. Тут і хустки в середньо-дніпрянській традиції, і яворівські, і створені за мотивами, і просто фантазійні…
– Черкаський обласний краєзнавчий музей тісно співпрацює з майстрами народної творчості та завжди йде їм на зустріч в їхньому бажанні досліджувати скарби народних традицій, що зберігаються в наших фондах. Ми пишаємось тим, що маємо можливість їм допомогти і врешті потім народжується така краса, – підкреслила директорка Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко. – Хустка – не просто незамінний аксесуар. Це те, що робить нас жіночними. Це те, що нас надихає. Я думаю, що й хустки Тетяни Дубовець так само будуть вивчатись наступними поколіннями майстринь, як і ті, що нині складають фондову колекцію нашого музею. Де, до речі, зберігаються роботи і її авторства.
Тетяна Євген’єва
