«Нова Доба» започатковує цикл обговорень життєдіяльності Черкас та громади. Першим таким зібранням став круглий стіл на тему «Європейські практики містобудування в черкаському вимірі».
Нині Черкаси стоять перед викликом модернізації міського середовища. Це й обговорювали історики, науковці, експерти з питань інклюзії та представники місцевого самоврядування. На зустрічі йшлося про поєднання європейських стандартів з особливостями міста й потребами жителів та адаптацію передового досвіду до місцевих умов.
Архітектура й містобудування – це обличчя населеного пункту
Саме з цих слів розпочав свою розповідь Василь Мельниченко, кандидат історичних наук, професор, заслужений працівник культури України, професор кафедри історії та права ЧДТУ, перший заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Він зазначає, що Черкаси розвивалися від звичайного поселення, невеличкого оборонного містечка, замку, біля якого селилися люди, ближче до води.
– Перші забудови, коли Черкаси стали центром староства, козацького полку, були дещо хаотичні, – говорить історик. – Більш планова забудова розпочалася в 19 столітті. Перший план створив Вільям Гесте. Тоді забудова стала зручнішою, місто розділили на квадрати – власне, так, як і зараз є. У кінці 19 століття з’явилися досить вишукані будівлі, частина яких збереглася й до сьогодні і є окрасою Черкас. Це, зокрема, готель «Слов’янський», Палац одружень і громадський банк, де нині редакція газети «Черкаський край».
За словами Василя Мельниченка, нині дуже важливим є питання збереження архітектурно-історичного ландшафту нашого міста. Адже багато будівель, на жаль, були знищені, тож варто берегти те, що лишилося.
Черкаський журналіст Андрій Кравець зазначив, що під час поєднання архітектурних споруд із сучасною забудовою важливо враховувати поверховість.
– Скажімо, на Хрещатику, біля спілки письменників, нове офісне приміщення досить гарно вписалося в загальну концепцію й не вирізняється поверховістю. Так само сучасна будова поряд із Музеєм Кобзаря: усе досить лаконічно, – наголосив Кравець.
Грифони оберігають будівлю
Будинки Черкас за мірками, скажімо, Києва чи Чернігова, досить молоді. Але зберегти цю архітектуру вкрай важливо, наголошує Андрій Кравець, і часу на це не так багато.
– Коли не можна зберегти всю стару будівлю, намагаються не втратити хоча б фасади, знакові елементи. У Черкасах ми часто згадуємо про грифони – один із оберегів, який використовували на цій території в усі часи. На слуху нині й наш Будинок із грифонами, який зараз реконструюють. Зберегти цю споруду забудовник пообіцяв, – говорить пан Андрій. – Дуже цікаво насправді відновлюють грифонів і вони мають у рази ефектніший вигляд, ніж коли були зафарбовані. До речі, біля Будинку з грифонами знайдена тарілка бита, там теж зображений грифон. Тобто в майбутньому це може бути символ Митниці.
Архітектор Віталій Солодкий, який займається реконструкцією Будинку з грифонами, розповів, які робити виконують станом на зараз.
– Після того, як ми обстежили будинок, побачили, що дуже високі ґрунтові води підмили фундаменти. Також дерев’яне перекриття погнило, тож зберігати всередині там не було чого, – говорить архітектор. – Зараз підсилили фундамент, замінили перекриття, зроблені гідравлічні замки – затікання не буде. Частину підвалу засипали, тому що почав руйнуватися. Залишилося лише технічне приміщення, де стоятиме тепловий насос. Будинок буде збережений, зараз триває очищення фасаду й фактично дощі йому не страшні. Він буде відновлений, як і готель «Слов’янський» свого часу.
Як у Черкасах працюють над створенням безбар’єрного міста
Серед обговорюваних тем – і питання безбар’єрності міста. Про основні проблеми та кроки для їхнього подолання розповіла голова Благодійного фонду «Родина ЛГ» Олена Гавриш.
Як вона зазначила, нещодавно на сесії міської ради затвердили програму безбар’єрності міста на 2025–2027 роки. У цій програмі затвердили, зокрема, основні шляхи пересування жителів Черкас, аби забезпечити створення доступної інфраструктури міста для усіх мешканців.
– Ми не можемо одразу всюди зробити все доступним і безбар’єрним, але можемо визначити основні шляхи пересування та перешкоди, які там є, — зазначила Олена Гавриш.
Наразі робота над безбар’єрністю Черкас триває. У розв’язанні цих питань, як зазначила Олена Гавриш, зацікавлені фахівці як міської ради, так і ОВА.
Житловий фонд Черкас: чи можливо реконструювати старобудови
На конференції говорили й про європейські практики забудови історичних частин та житловий фонд міста. Про це в науковому блоці розповіли декан факультету технологій, будівництва та раціонального природокористування ЧДТУ Денис Грецький та студенти ЧДТУ Богдан Серденько, Нікіта Примак та Вадим Кікоть.
В Україні та Черкасах зокрема наразі багато будівель, які збудовані ще за радянської влади. Багато з них нині перебувають в аварійному стані, у таких споруд уже закінчується термін експлуатації.
– Із такими будинками треба щось робити й робити не тоді, коли вже вони просто зруйнуються, а завчасно, – наголосив Богдан Серденько.
Як зазначив Денис Грецький, для роботи з такими спорудами не треба придумувати нічого нового. Адже у стародавніх містах Європи часто залишають історичний фасад, оновлюючи внутрішні приміщення будівлі.
У європейських містах таким чином реконструюють цілі історичні квартали, використовуючи метод реставрації. У такий спосіб зберігають зовнішній фасад будинку, повністю замінюючи комунальні мережі, трубопроводи, утеплення.
Основною проблемою будинків 20 століття є їх побудова «нашвидкуруч» і встановлення дешевих утеплення, газопостачання, систем подачі води й т.д., як зазначили студенти. Тому при реставрації наразі для таких будівель необхідно повністю замінювати всі мережі будинку.
До того ж згідно із сучасними нормами будівництва, будь-яка реставрація повинна передбачати створення умов для людей із інвалідністю. Проте ті ж «хрущовки» без ліфта чи панельні будинки не придатні до якихось надбудов чи зміну внутрішнього стану будівлі.
Як варіант – до таких споруд модна добудовувати зовнішні ліфти чи зменшувати кількість житлових поверхів самої будівлі.
Зносити ж такі будинки економічно не вигідно й неправильно стосовно людей, які там живуть.
Наразі у Черкасах кількість старої забудови, ніж новобудов. У 2022 році показник нових будівель становив 3% навіть попри те, що «будівельний бум» почався ще у 2019-му і відтоді щороку зводили 11 млн квадратних метрів. Та навіть попри такі темпи ми не можемо замінити повністю всю стару забудову. Значно швидший спосіб — модернізація.
– Проте просто ремонт будинку – це не кінцевий результат, а лише частина роботи. Тому що все має розглядатися в контексті районів, вулиць. Просто модернізувати будинок недостатньо», – зазначають студенти.
Банерна реклама, вивіски на фасадах: чи користуються підприємці дизайн-кодом
Якщо подивитися на вивіски, рекламу на фасадах, то можна зробити висновок, що про існування дизайн-коду не знає більшість підприємців міста. Але він є. І всю доступну інформацію можна знайти на сайті міської ради. Про розробку дизайн-коду розповів Андрій Поліщук, начальник відділу реклами та дизайну міського середовища.
– Ми зібрали закордонний досвід та досвід інших українських міст. Йдеться про розміщення фасадної реклами для бізнесу. Цей документ має рекомендаційний характер для приватних підприємців та є обов’язковим для влади, головного архітектора. Його основна мета – як упорядкування цього розміщення рекламних вивісок, так і просвітництво. На сайті міської ради можна знайти цей дизайн-код та почитати, які типи рекламних вивісок існують, які технології на сьогодні є, як можна та некоректно розміщувати вивіски, чому важливо робити активні та якісні вітрини в місті, – зазначив Поліщук.
До слова, багато черкащан запитують, коли зміняться фасади «Кооператора». Пан Поліщук пояснює, що тут питання до власника.
– Є управління інспектування, правила благоустрою, які говорять про те, що власник зобов’язується привести будівлю до належного вигляду, погоджувати фасадну рекламу, вивіски. Але в нашому місті 90% вивісок на фасад не погоджені. Тому що немає відповідальності за це, штрафів і так далі, – говорить пан Андрій. – Для того, щоб затверджений нормативний документ працював, потрібна медійна кампанія, щоб люди довкола знали про існування дизайн-коду.
Одним із прикладів він назвав місто Дніпро: там здійснили потужну медійну кампанію, зокрема розробили путівники про погодження рекламних вивісок. Її поширювали серед бізнесу, роз’яснювали, що реклама має отримати погодження від виконкому. І давали час, щоб бізнес мав можливість це зробити.
Замість підсумків
На завершення круглого столу всі учасники погодилися, що було б добре, якби в департаменті архітектури та містобудування з’явився дорадчий орган з істориків, краєзнавців, архітекторів – тих людей, хто не має права ухвалювати рішення, але може розповісти, як працювати з архітектурним обличчям міста, реставрувати ту чи іншу будівлю.
– При департаменті містобудування є сектор охорони культурної спадщини, він створений недавно. І при цьому секторі можна було б створити дорадчий орган, який би виходив на архітектурні та містобудівні ради зі своїми пропозиціями щодо розташування цього чи іншого об’єкта, – наголосила Раїса Єпік, заступник начальника управління планування та архітектури – начальник відділу забудови департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради. – Нині фахівець цього сектору займається паспортизацією тих будівель, що залишилися нині. Адже ця робота не була доведена до кінця. І це важливо зробили задля збереження тих пам’яток, що маємо на сьогодні.
На важливості паспортизації наголосила й депутатка міської ради Юлія Саліна:
– Цю роботу треба зробити в першу чергу, адже будинок стоїть занедбаний. Потім з’являється орендар чи власник, хоче щось змінювати, а люди виходять на мітинги із посилом, що цей будинок має історичну цінність. Тож варто акумулювати всю наявну інформацію, щоб не було прецедентів.
