Нещодавно в Черкасах відбувся круглий стіл, який ініціювало видання «Нова Доба», на тему «Європейські практики містобудування в черкаському вимірі». Відомий черкаський журналіст Андрій Кравець розповів про своє бачення, як можна поєднувати сучасну забудову із старовинною архітектурою, які є приклади в інших країнах та які міфи існують щодо черкаських історичних будівель.
За словами Андрія Кравця, Черкаси насправді починалися із Митниці. Дзелень-гора, мис корінного берега Дніпра в районі середмістя Черкас, була місциною, де розташовувався перший «литовський» замок кін. XIV – поч. XVII ст. ще до польського замку на Пагорбі Слави.
Замок на Дзелень-горі припинив існування у 1637 р. після спалення міста польсько-шляхетськими військами в ході придушення козацького повстання, яке очолював Павло Бут (Павлюк). Про це згадують очевидці: військовий інженер Гійом Левассер де Боплан та військовий капелан Шимон Окольський. Саме після цієї трагічної події черкаський замок «перемістився» на нове місце – мис, котрий зараз зайнятий Пагорбом Слави.
Будинки Черкас за мірками, скажімо, Києва чи Чернігова, досить молоді. Але зберегти цю архітектуру вкрай важливо, наголошує Андрій Кравець.
– Коли не можна зберегти всю стару будівлю, намагаються не втратити хоча б фасади, знакові елементи. У Черкасах ми часто згадуємо про грифони – один із оберегів, який використовували на цій території в усі часи. На слуху нині й наш Будинок із грифонами, який зараз реконструюють. Зберегти цю споруду забудовник пообіцяв, – говорить пан Андрій. – Дуже цікаво насправді відновлюють грифонів і вони мають у рази ефектніший вигляд, ніж коли були зафарбовані. До речі, біля Будинку з грифонами знайдена тарілка бита, там теж зображений грифон. Тобто в майбутньому це може бути символ Митниці.
Також він розвіяв історичний міф про так званий комплекс купця Школьникова. Це три будівлі, що розташовані біля ДОСААФ.
– Насправді це одна з черкаських помилок, яка вписана кругом. Школьников до цих трьох будівель не має стосунку або ж якщо й має, то опосередковане, – наголосив Кравець. – Це дуже легко перевірити. Там два корпуси 1901, 1909 років. На фронтоні головного найстарішого корпусу 19 століття збережені двері й на них – різьблений вензель із ініціалами Є.К. Я дослідив ці ініціали, виявляється йдеться про братів-підприємців Каурових. Один із них – Євген. Їх було троє братів і саме вони вибудували три будинки поруч. Один із Каурових очолював Черкаський міський банк. Це прізвище у нас майже не згадується.
Підсумками круглого столу стало те, що всі учасники підтримали ініціативу, щодо створення в департаменті архітектури та містобудування дорадчого органу. Він має складатися з істориків, краєзнавців, архітекторів – тих людей, хто не має права ухвалювати рішення, але може розповісти, як працювати з архітектурним обличчям міста, реставрувати ту чи іншу будівлю.
