Круглий стіл на тему «Європейські практики містобудування в черкаському вимірі» провели днями в Черкасах. Тут поговорили й про європейські практики забудови історичних частин та житловий фонд міста. Про це в так званому науковому блоці розповіли декан факультету технологій, будівництва та раціонального природокористування ЧДТУ Денис Грецький та студенти ЧДТУ Богдан Серденко, Нікіта Примак та Вадим Кікоть.

В Україні та Черкасах зокрема наразі багато будівель, які були збудовані ще за радянських часів. Багато з них нині перебувають в аварійному або передаварійному стані, у таких споруд уже закінчується термін експлуатації.

За словами спікерів, із такими будинками треба щось робити й робити не тоді, коли вже вони просто зруйнуються, а завчасно.

Як зазначив Денис Грецький, для роботи з такими будівлями не потрібно придумувати нічого нового. Адже в більшості стародавніх міст Європи часто застосовуються практики збереження історичного фасаду, розбудовуючи внутрішні приміщення будівлі. Так, у відомих європейських містах, реконструюють цілі історичні квартали, використовуючи метод реставрації, коли зберігають зовнішній фасад будинку, вписуючи його в нову конструкцію будівлі, що реконструюють, замінюючи при цьому внутрішні інженерні  мережі, підсилюючі несучі конструкції.

Основною проблемою будинків ХХ століття, є їхнє зведення в ті часи швидкими темпами, конструювання спрощеними конструкціями: житлові будинки проєктувалися з мінімальною площею на одного мешканця, без технічних поверхів, спрощеними інженерними мережами тощо.

До того ж згідно із сучасними нормами будівництва, будь-яка реставрація повинна передбачати створення умов для людей із інвалідністю. Проте ті ж «хрущовки» без ліфта чи панельні будинки масової серії забудови − не пристосовані до якихось надбудов чи зміни внутрішнього перепланування.

Як варіант, для таких житлових будівель можна спробувати використати досвід східної Німеччини, коли добудовувались зовнішні ліфти чи зменшувалась кількість житлових поверхів самої будівлі.

Зносити ж такі будинки економічно не вигідно й неправильно стосовно тих людей, які там живуть, особливо в нинішній час.

Наразі в Черкасах кількість старої забудови більша, ніж новобудов. У 2022 році показник нових будівель становив 3% навіть попри те, що «будівельний бум» почався ще в 2019 і відтоді щороку зводили 11 млн квадратних метрів. Та навіть попри такі темпи ми не можемо замінити повністю всю стару забудову. Значно швидший спосіб − модернізація.

«Проте просто ремонт будинку − це не кінцевий результат, а лише частина роботи. Тому що все має розглядатися в контексті районів міст, вуличних розв’язок. Просто модернізувати будинок недостатньо», − зазначають студенти.

Також свою думку, щодо стану житлової забудови міста Черкас та об’єктів історичної забудови висловив кандидат архітектури, доцент кафедри промислового та цивільного будівництва ЧДТУ Юрій Денисенко.

Усвідомлюючи деяку хаотичність забудови, реконструкції і ремонту, яка є характерною для нашого часу, необхідно розробляти проєкт будівництва, реставрації чи реконструкції не окремого об’єкту, а проєкт об’єкту в контексті цілого кварталу чи кількох кварталів, контролюючи, як буде виглядати нове рішення в історично сформованому середовищі.

Обмежений в умовах війни обсяг фінансових можливостей повинен направляти увагу на питання консервації, підсилення конструкцій і вчасного ремонту цінних об’єктів історичної забудови середини ХІХ – кінця ХХ століття, таких, наприклад, як Черкаського краєзнавчого музею, прекрасної будівлі постмодернізму кінця ХХ століття, та й інших, самобутніх і цінних для міста, задля збереження неповторного архітектурного обличчя Черкас.