Муза в часи війни: про що пишуть черкаські автори

Муза в часи війни: про що пишуть черкаські автори

Війна змінює не лише долі людей, а й їхню творчість. Черкаські письменники продовжують працювати над своїми творами навіть у часи тривог і невизначеності. Вони пишуть про те, що болить, надихає, і те, що допомагає триматися. Як знайти музу серед хаосу, що мотивує їх розповідати свої історії, і що, на їхню думку, може заохотити українців читати більше – у цьому матеріалі ви прочитаєте про авторів та ознайомитеся з книжковими рекомендаціями.

 

Історія

 

Якщо повернутися до минулого, то важко уявити кращий символ сили слова, ніж у роботах Тараса Шевченка. Його творчість була не лише відображенням епохи, а й мотиватором для багатьох поколінь, які шукали свободу й правду. Він писав про болючі теми свого часу, знаходив натхнення у рідній землі, людях і мріях про краще майбутнє.

Але Черкащина – це не лише Шевченко. Вона є батьківщиною багатьох літературних діячів, які вплинули на українське слово. Черкаська земля дала світу Василя Симоненка, поета-шістдесятника, чиї твори стали гімном нескореного духу українців. Його вірші, сповнені щирості та боротьби за правду, досі знаходять відгук у серцях багатьох.

Сьогодні черкаські письменники, які живуть і працюють у краю Шевченка, теж знаходять у ньому джерело сили й натхнення. Як і Кобзар, вони прагнуть словами торкнутися серця читача, пробудити роздуми та закликати до дії.

Сучасна Черкащина також багата на таланти. Одним із таких є Іван Дробний, знаний письменник, який неодноразово звертався до теми шевченківського духу в своїй творчості. Його прозові твори сповнені любові до рідної землі, поваги до її історії та людей.

Черкащина була й залишається землею, яка надихає, живить і підштовхує до творчості. Тутешні письменники, як і їхні великі попередники, продовжують працювати на ниві українського слова, зберігаючи пам’ять про минуле та творячи літературу для майбутніх поколінь.

 

«Не забувайте й інших митців, яких забрала війна», – Еміль Палагнюк

 

Черкаська земля й досі породжує талановитих письменників. Серед них  і – Еміль Палагнюк – дебютант у прозі, стендап-комік. Його перша робота «Лузер.каси» привернула увагу читачів нестандартним підходом до оповіді та тонким почуттям іронії.

Ця книга про вибір, можливості та життя, яке часом жорстоке. Автор торкнувся однієї із найгостріших проблем сучасності – розповсюдження наркотиків у місті та його руйнівних наслідків. Палагнюк сміливо показує, як цей процес впливає на життя молоді, сімей та навіть цілого суспільства.

Еміль поділився, що поки не продовжує писати. Він говорить, що видати книгу – то був своєрідний гештальт, який треба було закрити.

– Війна «знищує» морально. Хоч наше місто далеко від фронту, проте планувати щось немає бажання так само, як і сил. І події в країні одна з тих причин, що ці сили забрала, – поділився автор.

Хоч зараз є безліч способів розважити себе у вільний час, Палаганюк вважає, що досить великий відсоток людей читає. Хоч і не завжди художню літературу, але люди не шкодують ні коштів, ні часу на читання. А чи нон-фікшн, чи графічні романи, чи художня література – немає значення.

На його думку, письменники відіграють важливу роль у формуванні національної свідомості людей: «Кому як не письменникам просвітлювати людей та формувати правильну позицію соціуму?».

На початку повномасштабної війни для багатьох важливими і мотивуючими стали вірші Павла Вишебаби. Жадан же ніколи не приховував своєї проукраїнської позиції. Також дуже важливою для суспільства свого часу стала праця Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Еміль виокремлює Максима «Далі» Кривцова, Вікторію Амеліну та дитячого письменника Володимира Вакуленка.

– Побачите їхні книги – купуйте. А також не забувайте й інших митців, яких забрала війна, – наголошує Палагнюк.

Серед молоді стають усе більш популярними книжкові клуби. Один із них – «Спілка», який обрав для свого обговорення книгу «Лузер.каси». Такі твори захоплюють молоде покоління, адже сміливі теми в легкому написанні сприймати не складно.

Під час обговорення всі присутні дійшли до висновку, що твір глибоко розкриває темну сторону нашого міста.

– Книга написана прекрасно, автор ідеально передав усі характери героїв, а також атмосферу Черкас. Можу також відзначити обговорення цієї книги у спілці, чудовий шарм закладу та неповторність емоцій дівчат задавали тон написаному. Я сподіваюся, що Еміль продовжить творити і надалі, – розповіла Владислава Слєсар, учасниця «Спілки».

 

«Чим більше можливостей, тим важчий вибір», – Тетяна Брукс

 

У той час, як Еміль Палагнюк зосереджується на темах вибору та можливостей, Тетяна Брукс звертається до найінтимнішої сфери людського життя – стосунків між людьми. Її творчість пронизана тонким психологізмом і глибоким розумінням людської природи.

Тетяна пише про любов, дружбу, сімейні цінності та складнощі, які виникають на цьому шляху. Її герої – це люди, які шукають гармонію у світі, де часто панують непорозуміння, розбіжності та емоційна ізоляція. Попри війну вона не планує змінювати теми своїх творів, основна причина в тому, що сюжети нікуди не ділися. Тобто, є хворі на рак, є проблеми стосунків між людьми, між рідними, Брукс завжди пише про взаємовідносини. Навіть якщо це детективи. І ці стосунки в період війни ще більш загострюються.

Тетяна Брукс показує, що навіть у найскладніших ситуаціях є шанс знайти розуміння і любов, якщо зберігати віру в себе та інших. Її книги – це дзеркало, у якому читачі можуть побачити власні переживання та знайти відповіді на питання, які вони, можливо, боялися поставити.

Події в країні лишають слід на творчості. Немає сил продовжувати, але натхнення є завжди.

– Ідеї я черпаю всюди. Особливо коли десь подорожую або їду за кермом, вони наздоганяють мене. Також стосунки між людьми настільки яскраві, різнокольорові, що куди не глянь – уже є ідея, – поділилася Тетяна Брукс.

Одна з книг, що привернула увагу багатьох читачів, – «Переможець». Це роман про трагічне й водночас щасливе кохання, яким воно може бути – і дійсно буває. Герой роману Віктор Макаренко, самодостатній та ще молодий бізнесмен, неочікувано дізнається про свою хворобу – рак. Він вирішує не боротися, бо навіщо ж? Життя вже позаду. Але чи знайшов він сенс в цьому житті та чи зміг подолати труднощі, ви можете дізнатися при прочитанні.

Щоб привернути українців до літератури та збільшити попит на книги, Тетяна радить писати цікаві твори, не боятися. У наш час великий вибір літератури, молоді письменники можуть просувати себе та друкуватися, відвідувати курси для свого розвитку.

Але чим більше можливостей, тим важчий вибір, хоча він буде точніший. Тобто, люди зможуть обрати для себе своє. Те, що викликає емоції, мотивує та надає крила. Тому дуже велика роль письменників. Як каже авторка, варто вчитися і задовольняти читацькі потреби.

На її думку, поки йде війна й поки ми не вибудуємо своє українське, нашу захищену сильну бульбашку – немає бути нічого іншого.

Для багатьох читачів творчість Тетяни Брукс стає своєрідним дзеркалом їхніх власних переживань. У її історіях вони знаходять не лише відображення своїх труднощів, але й натхнення шукати шляхи до щастя та взаєморозуміння.

 

Сучасна література

 

Кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури та компаративістики ЧНУ ім. Б. Хмельницького Оксана Вертипорох вважає, що сучасна література, рясніє різними жанрами на всілякі смаки: від мелодрам, любовної, еротичної літератури до хорору, містики, детективу. До цього додаються фантастика, фентезі, науково-популярна проза, біографії, історичні романи та навіть антиутопії, що стали надзвичайно популярними в наш час.

Кожен жанр пропонує унікальний світ і спосіб сприйняття дійсності, дозволяючи читачеві знайти щось своє, близьке серцю. Любителям романтики пропонують історії про кохання, сповнені емоцій і драматичних поворотів. Ті, хто прагне гострих відчуттів, занурюються у напружені сюжети хорорів і детективів, де інтрига тримає до останньої сторінки.

Містика та фентезі запрошують читачів у світи, сповнені магії, неймовірних істот і пригод, тоді як фантастика змушує замислитися над майбутнім і можливими технологічними досягненнями людства. Науково-популярна література, навпаки, пояснює складні явища простими словами, допомагаючи читачеві краще розуміти світ навколо.

Сучасна література віддзеркалює запити суспільства, і її розмаїття свідчить про те, наскільки багатогранним є людський досвід. Незалежно від вподобань, кожен може знайти свою історію, що надихне, розважить або змусить задуматися над важливими питаннями.

В українців дійсно багатий матеріал і величезна кількість творів різної тематики для прочитання. Однак існує стереотип, що українська література – лише трагічна та сентиментальна. Часто згадуються класичні твори на кшталт «Наймички» Тараса Шевченка або «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного. Але ці книги набагато глибші, ніж просто соціальні історії.

У них, окрім соціальних мотивів, розкриваються важливі теми психології, філософії, морального вибору та внутрішньої боротьби людини. Наприклад, у творах Шевченка завжди звучить голос протесту проти несправедливості, але він одночасно розмірковує над духовними та національними питаннями. Панас Мирний не тільки описував соціальні конфлікти, а й глибоко аналізував психологічний стан своїх героїв, їхні почуття, сумніви й мрії.

Сучасна ж українська література також виходить далеко за межі соціальних сюжетів. Щоб поширювати її, потрібно робити потужну промоцію літератури. Розповідати на всіх платформах про цікаві новинки української літератури, про класичні твори. Нейронна мережа може добре слугувати цьому (у тік-тоці дуже багато «оживлених» українських класиків і їхні вірші, покладені на музику). Або ж проводити популяризаторські лекції-бесіди про життєвість, актуальність різних тем у сучасній літературі, особливо ПТРС під час війни, підліткового булінгу, психологічного насилля, гендерних проблем тощо.

Серед сучасних авторів великий вибір, багато цікавих текстів Сергія Жадана, Макса Кідрука, Оксани Забужко, Юрія Іздрика, Артема Чеха, Вікторії Амеліної.

Також заслуговують на увагу нові томи поезії від «Абабагаламага» Павла Тичини, Ліни Костенко, Василя Симоненка.

Таким чином, українські твори, як класичні, так і сучасні, – це величезне поле для відкриттів, де соціальні мотиви лише один із багатьох пластів, що можна дослідити. Важливо дивитися ширше й давати можливість українському слову звучати у всій його різноманітності.

Книжкові рекомендації

Сучасна література – це відображення духу нашого часу: її герої шукають відповіді на складні питання, занурюються у глибини людської психіки, долають виклики, що диктує їм сучасний світ. У цьому переліку ми зібрали найцікавіші книги, які варто прочитати, щоб не лише отримати задоволення від читання, а й краще зрозуміти реалії, в яких ми живемо

1. Сергій Жадан «Інтернат»

Роман про війну на сході України, що показує людські долі через призму щоденних викликів. Глибока й зворушлива історія про те, як війна змінює людину.

 

2. Оксана Забужко «Музей покинутих секретів»

Епічна сага, що охоплює кілька поколінь, переплітаючи особисті драми з історичними подіями. Захоплюючий текст про пам’ять, кохання і боротьбу.

 

3. Андрій Курков «Сірі бджоли»

Роман про життя на лінії розмежування під час війни, розказаний через очі самітнього героя. Курков майстерно поєднує гумор і трагізм.

 

4. Таня Малярчук «Забуття»

Історія, що досліджує пам’ять і забуття через життя В’ячеслава Липинського, українського мислителя, і сучасної жінки, яка шукає свій шлях.

 

5. Володимир Рафєєнко «Довгі часи»

Філософський роман про життя в окупованому місті. Написаний із глибоким символізмом і алегоріями.

 

6. Наталка Сняданко «Фрау Мюллер не налаштована платити більше»

Сатирична іронічна історія про українців у Європі, що порушує тему міграції, адаптації та культурних контрастів.

 

7. Артем Чех «Точка нуль»

Щоденник із фронту, де автор ділиться своїм досвідом військової служби. Емоційний, чесний і людяний текст.

 

8. Софія Андрухович «Амадока»

Монументальний роман про ідентичність, пам’ять і кохання, в якому авторка майстерно переплітає особисті історії з трагічними подіями XX століття.

 

9. Катерина Калитко «Земля загублених, або Маленькі страшні казки»

Збірка оповідань, які балансують між реальністю та магією, досліджуючи людські страхи, мрії та втрати.

 

10. Маркіян Камиш «Оформляндія, або Прогулянка в Зону»

Роман про життя в зоні відчуження Чорнобиля, який відкриває її з несподіваного боку. Атмосферно та реалістично.

 

Ці книги представляють сучасну українську літературу в різних жанрах і стилях, торкаючись важливих тем сучасності та історії.

 

Авторка: Катерина Супрун, студентка 2 курсу ОП “Журналістика” ЧНУ ім. Богдана Хмельницького

Менторка: Олеся Зінченко  

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Інноваційні підходи до наукової та журналістської практики» від Чеської громадської організації «Асоціація з міжнародних питань», що реалізується за фінансової підтримки Програми Трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки

 

Реклама

5 3 голосів
Рейтинг статті
guest

1 Коментар
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Роман Котляр

Дякую. Багато з чим можна погодитись.
Приємно прочитати про друга Тетяну Брукс. Окрім “Переможця”, по слідах якого я написав оповідання, варто прочитати “Чорну зозулю”. Тетяна – майстер детективу. Слід зазначити те, скільки добра вона робить людям!
Усім хорошим людям добра та щастя. І, звичайно, миру!

1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x