50-річний ювілей відзначив днями директор Смілянського лісгоспу Юрій Сегеда. Того ж дня виповнилося 10 років з тих пір, як Юрій Юрійович очолив це підприємство.

Про це «Новій Добі» повідомили у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

«У ліси – за покликанням…»
Зараз Юрію Сегеді здається, що ніяк інакше, ніж лісівничим, своє майбутнє він не уявляв. Дуже туманно пригадується, що нібито колись на вчителя фізики вступав, але наче вже й не з ним це було. Адже ліс оточував його змалечку. Це і місце проживання, і робота, і відпочинок. А лісівники в закарпатському селі Кострино – найшанованіші люди. І дід, і батько Юрія Сегеди працювали на деревопереробному заводі. Тому, закінчивши десятирічку, юнак точно знав, що їде вчитися на лісівника до Києва – міста, що полонило його уяву ще під час шкільної екскурсії.

«…на Черкащину – за направленням»
Заповітний диплом Юрій Сегеда отримав, будучи вже сімейним чоловіком. Його серцем заволоділа смілянка, тому під час розподілу молодих спеціалістів випускник попросився направити його в Смілу. Тим паче, що раніше під час практики йому пообіцяли там і працевлаштування.
Однак у Смілянському лісгоспі його зустріли відмовою: «Місць немає». І молодий спеціаліст уже готовий був їхати на малу батьківщину, але рідня порадила звернутися в Черкаський лісгосп. І зараз Юрій Юрійович вважає, що працювати на Черкащині йому таки хотілося. Бо він довго чекав директора, потім добирався до загубленої в лісах контори Дубіївського лісництва, де начебто мала бути вакантна посада. Його зустрів кремезної статури чоловік – Іван Васильович Шиятий, який на той час був тут лісничим. Він сказав: «Ну виходь завтра на роботу. Подивимося, хто ти такий». Юрій Юрійович і досі вдячний наставнику за путівку в життя: «Так із того часу я й працюю».

«Не захотіли молодим спеціалістом – приймайте директором»
Юрій Сегеда швидко опанував секрети лісівничої справи і завоював авторитет серед колег. За кілька років очолює Креселецьке лісництво в Холодному Яру. Потім працює інженером лісового господарства і головним лісничим у Черкаському лісгоспі. Згодом переходить на адміністративну посаду заступника начальника управління.
А тоді доля робить крутий віраж і підносить Юрію Юрійовичу несподіваний подарунок на 40-річчя – призначення директором у Смілянський лісгосп. Щоправда, подарунок цей був доволі сумнівний – підприємство ледве виборсувалося з боргів, за лісогосподарськими показниками плелося в хвості, а зарплата працівників була вдвічі нижчою, ніж в інших лісгоспах.

«Кожен має бути на своєму місці»
Зараз Юрій Юрійович зізнається, що це була його перша справжня велика ціль – вивести підприємство на конкурентний рівень: «Мені хотілося це робити. Я ночами не спав і думав, як сформувати колектив, як налаштувати виробництво, як організувати збут».

Новоспеченому директору довелося повністю оновити штат. «Це не спеціальна політика. Просто не люблю людей, які не хочуть працювати, які хитрять», – говорить Юрій Сегеда. Йому вдалося прищепити працівникам прагнення отримувати кращу зарплату, бажання бути конкурентними і цікавими.
Поступово змінився підхід до своєї справи у майстрів лісу, лісничих, інженерів підприємства, почали ретельніше працювати над виходом високоякісних сортиментів, виготовлена лісопродукція стала конкурентною. Для покращення сполучення підприємство відновило пункт навантаження лісопродукції на станції «Перегоновка». Поступово почали купувати техніку. Уже через 2 роки новий підхід до роботи дав свій результат. Підприємство наблизилося до лідерів і впевнено оселилося в середині рейтингу лісгоспів області.

Цього вдалося досягти спільними зусиллями всього колективу, бо одна людина нічого не зробить, переконаний Юрій Юрійович. Із вдячністю називає тих, хто в скрутний час підставив надійне плече: головний лісничий Ольга Шкодич (яка вже сьогодні на заслуженому відпочинку), цілеспрямований і жорсткий у виробничих питаннях головний інженер Володимир Биченко, головний бухгалтер Ольга Сокур.
«Питання не в ключику до успіху. Кожен має бути на своєму місці – як і в спорті. Якщо спортсмен не може перескочити планку в півтора метри, то немає різниці, скільки ти йому будеш платити чи скільки будеш умовляти», – вважає Юрій Сегеда. Тому головне, на його переконання, – кожному дати ту роботу, яку він може виконувати, до якої лежить його душа.

«Ціль закладається тоді, коли працює думка»
З 2009 року Смілянський лісгосп не вибуває з трійки лідерів в області. Здавалося б, мети досягнуто. Однак Юрій Юрійович переконаний, що це лише проміжні результати. «І зараз ставлю цілі. Цей процес не можна зупинити ніколи. Ціль закладається тоді, коли працює думка», – говорить Юрій Сегеда.
І зараз думка директора спрямована на те, щоб створити якісні лісові культури для нащадків: «Щоб нам люди могли подякувати колись». Але для цього необхідно було свого часу змінити ставлення до роботи, по-іншому підійти до прадавньої справи вирощування лісів.

Наприклад, у найближчі роки Юрій Сегеда планує повністю перейти на створення насаджень дуба методом закритої кореневої системи, в пакетах. Планує цю систему механізувати й у вирощуванні, й у посадці. По-новому хоче взятися за вирощування соснових культур.
Бухгалтерія лісгоспу вже працює по-новому, не так, як в інших: первинна документація не накопичується в лісництвах, а обробляється безпосередньо в лісгоспі.

На початку року смілянські лісівники отримали сертифікат FSC, який свідчить, що підприємство і його продукція відповідає міжнародним стандартам. Це зелене світло для постачання лісопродукції в Європу та інші країни світу. Смілянський лісгосп єдиний на Черкащині має такий сертифікат.
Та головне своє завдання Юрій Сегеда вбачає в тому, щоб зацікавити людей, закласти небайдужість до своєї справи, свого підприємства. Директор переконаний – Смілянському лісгоспу ще є куди рости, він має всі можливості, щоб стати кращим лісогосподарським підприємством Європи.

«Відновлююся тільки в лісі»
Серед лісівників Юрій Сегеда відомий своїми спортивними захопленнями – він узяв шефство над спортивним комплексом «Авангард», де тренуються майже всі смілянські діти-футболісти, започаткував проведення щорічної спартакіади в лісгоспі, залюбки грає в теніс. Хоча зараз частіше буває зацікавленим спостерігачем, бо останнім часом, за словами Юрія Юрійовича, найбільше полюбляє тишу. «Люблю покопатися в історії того краю, де живу, який уже став рідним. Вважаю це громадським обов’язком кожного. Залюбки працюю з лісовими культурами», – розповідає ювіляр.
При цьому Юрій Сегеда встигає виконувати і покладені на нього обов’язки депутата облради – допомагає вирішувати поточні проблеми сільським громадам, опікується школою-інтернатом №8, будинками престарілих, дитсадками, школами.
Та бувають моменти, коли сили вичерпуються. Тоді директор, як хлопчак, тікає до лісу, у своє заповітне місце, тільки там відновлюється і відпочиває, знаходить гармонію і наснагу йти і творити далі: «Не скажу, що просто живеться. Живеться цікаво».