Філософи… філософствують!

Філософи… філософствують!

Поезія і філософія?! Давні знайомі… Досить переглянути якусь з книг, де розглядається творчість когось з поетів-класиків, і є дуже велика імовірність того, що поряд зі словами любовна лірика і пейзажна лірика ви таки знайдете рядки, де мова йде і… про лірику філософську. Можна згадати і одного відомого поета, про якого казали, що він більше читає твори філософів, аніж віршовані писання колег по перу.
Отож симпатично оформлена об’ява… про IV Філософський форум.
І тематика, що не могла не заінтригувати мислячого індивідуума – «Україна: вчора, сьогодні, завтра…». А це цікаво. Бо суспільство, ну, ніби заклинило на критичному сприйнятті дійсності. Мовляв, і те не так, і це не так, і все не так. При цьому природно виникає питання – а що ж так?! І якщо мова йде і про «завтра…», то невже і тоді будемо критикувати «попєрєдніков»?! А підзаголовок «Спроба прогностичного осмислення» міг би надто вразливу людину і взагалі морально добити. Бо це сприймалося… ну, ніби удар старшого чи молодшого Кличків у передостанньому раунді! Бо і справді ж… прогнозувати щось не дуже файне зовсім не хотілося б. А напрогнозувавши щось хороше, варто і замислитись – а як же це реалізувати? А це вже креатив – найвищої проби!
Отож в університеті – свято… Філософське свято! І це невипадково, бо – Всесвітній день філософії, самі розумієте… Тільки треба уточнити, що університет – Черкаський державний технологічний… Отож не тільки десь у Стенфорді чи Гарварді до істин філософських народ горнеться!

Філософи... філософствують!

Аудиторія, де проходило свято, була аж ніяк не малою, але стільців усім не вистачило. І довелося заносити.
Подію відкрив ректор Черкаського технологічного О. О. Григор. Це додало акції значущості, але усе проходило без надмірного офіціозу у вільній, розкутій і загалом вельми приємній обстановці. Ректор висловив, ну, мабуть, особисто дуже вистраждану думку, що кожна людина, якої б професії не була, є хоч трохи філософом. І що треба мислити позитивно.
І саме так і було. Можна було б сказати, що філософська (і не тільки філософська…) думка буйно розцвітала на наших очах! Бо і справді ж – як не тепер, то коли?!

Колись один політичний діяч сказав… Ну, написали йому так референти, то він так і сказав! Що економіка має бути економною. Але як показали подальші події, не так сталося, як гадалося.
Так от… На мою скромну думку, черкаські філософи (та і не тільки черкаські! Бо дехто з дослідників з інших міст був і присутнім, і активним учасником події завдяки інтернету!) таки зуміли… і до того ж без папірця… переконливо довести, що філософія у наші нелегкі часи – таки є філософічною! А оскільки у розмові (згадаймо – про майбутнє України…) брали участь не тільки філософи, то ми мали змогу з’ясувати, що і психологія у нас теж є психологічною, а соціологія соціологічною. І т.д.
Дещо з почутого варто було б не тільки прослухати, а і записати. Одна з учасниць, висвітлюючи освітню тему, висловила думку про те, що просвітництво, як виявилось… починалося за кавою. І цілком конкретно аргументувала це досить несподіване для багатьох положення. Інша учасниця, розвиваючи думку, навела таку народну приказку – кожен Іван має свій план. Я, зізнаюся відверто, такої приказки ще не чув. А тут, бачите, зміг почути. І де?! На філософському форумі…

Філософи... філософствують!

До речі – про студентство… Дехто з виступаючих підкреслював, що курс філософії нецікавий для студентів, що його треба осучаснювати. Студенти ж (а і вони були на цій події…) слухали, як мені здається, виступи і запитання-відповіді з неослабною увагою. У автора цих рядків, якщо хто читав, є немало гумору на студентську тематику. А оскільки і найсерйозніша акція може викликати посмішку, то приведу і мініатюру, написану під час вищезгаданого форуму. Ну, це усе ж… не філософська лірика. Але ж… від філософії недалеко.

НЕ ПРОПОНУВАТИ

А коли хтось готується в Сократи,
Працює розумово день при дні,
То мислить прагматично: – Що? Мені?!
Цикуту… що ви… не пропонувати!

І взагалі під час цієї неординарної події мене (та можливо і багатьох інших!) не покидало відчуття, що Черкаси – це таки… університетський центр! А не лише центр обласний.
Сама подія розвивалася досить стрімко і сконденсовано – трохи більше двох годин. Але якби те, що відбувалося, показати по телебаченню – чи обласному, чи по одному з всеукраїнських каналів, то могла б вийти передача цікава і для широкого кола глядачів. Бо наша телевізія (з усіх наявних у неї сил!) намагається розважити нас, а нам би інколи – замислитись!
Немало говорилося на філософській «тусівці» і про перспективи освіти, і про її духовну роль у житті суспільства. Отож і завершити хотів би власним віршем, близьким до цієї важливої теми.

ОСВІТА

Освіто, освіти і просвіти
Наші тривожні і незрячі душі!
Хоч ідемо, бува, і крізь калюжі,
Все ж душам дай – джерельної води…

Освіто, освіти і освяти
Те, що у серці буде незнищенним!
Те, що – ніби корінням! – в’їлось в гени,
Корінням невгамовним доброти…

В палахкотінні сивої журби
Цвіти, освіто, у красі і силі!
А душі злі – від злості почорнілі –
Світлішими і кращими зроби!

Отож, освіто, даль твоїх орбіт –
Високий біль і солов’їний цвіт!

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x