Відома в Україні лікарка, гінеколог-онколог КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги», докторка медичних наук, а також професорка кафедри фундаментальної медицини Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Ольга Палійчук багато років поспіль координує в Україні та, зокрема, у рідних Черкасах проєкт «Збережемо життя жінок для їхніх родин».
Цей соціальний проєкт спрямований на профілактику раку шийки матки. Першорчергово – у жінок із груп ризику (ВІЛ-позитивних), маломобільних та жінок ВПО. Для них проєкт дає можливість отримати тестування на високоонкогенні типи вірусу папіломи людини (ВПЛ), що викликають злоякісні новоутворення.
Тестування відбувається методом самозабору. Також жінок обстежують цитологічним методом (так званий ПАП-тест).
До проєкту, окрім медичних працівників, сімейних лікарів та гінекологів, залучені волонтери від медичної спільноти, які проводять необхідну інформаційну кампанію. Про те, наскільки успішно просувається цей проєкт, розповіла Ольга Палійчук.
– Як відомо, проєкт має кілька послідовних етапів. На сьогодні один із цих них – у стадії продовження. Розкажіть про це детальніше.
– Перший етап передбачав широку інформаційну кампанію задля того, щоб наші жінки стали більш обізнаними в тих питаннях, що стосуються небезпеки інфікування високоонкогенними типами папіломавірусу. Для цього ми залучали лікарів-експертів, студентів медичних факультетів, проактивну молодь студентських Ротаракт-клубів. Основною організацією-партнером стала Українська Асоціація кольпоскопії та церквікальної патології (УАКЦП). Другий етап включав уже проведення тестування на ВПЛ методом самозабору (квін-тіп), саме на 12 високоонкогенних типів вірусу, які мають підвищений ризик розвитку злоякісної патології. Зауважу, що таке тестування доволі зручне, адже жінка не має йти до медичного закладу та проводити таке обстеження в лікаря-гінеколога. Достатньо самостійно зібрати біоматеріал з піхви та передати пробу медикам або безпосередньо до лабораторії. І третій етап – це саме щеплення вакциною від папіломавірусу.
– Який рік можна назвати початком проєкту?
– Цей проєкт для України був запланований іще наприкінці 2021 — на початку 2022 року. Власне, він стартував у січні 2022-го, фактично за місяць до повномасштабного вторгнення. Запланували проєкт спільно з благодійниками та донорськими організаціями, які його профінансували. Це Ротарі-Фундація Rotary international та USAID (організація, що фінансує проєкти з підтримки та розвитку важливих ініціатив місцевих громад). Проєкт планували саме як пілотний задля впровадження в практику українських лікарів обстеження на вірус папіломи людини методом самозабору. Цей тест в останнє десятиліття широко використовують у Європі та світі. Там його застосовують з 2014 року завдяки пропозиції Швеції. А згодом, із 2015-го, Європейська асоціація гінекологів рекомендувала самозабір як якісний та ефективний тест. У деяких випадках він більш зручний для жінок та високоінформативний для оцінки ризику виникнення раку, ніж інші тести. Тому що наявність ВПЛ є чинником розвитку різних форм дисплазії (передраку) та раку шийки матки (РШМ). Якщо вірус в епітелії шийки матки тривалий час, то в перспективі може спричинити появу цього злоякісного захворювання. Велика кількість жінок може отримати цю інфекцію під час статевого контакту. Фахівці не радять займатися самолікуванням при виявлення інфікування ВПЛ. Якщо, наприклад, жінка не має додаткових запальних процесів, що відчутно турбують, то першочергово треба звернутися до лікаря-гінеколога, щоб визначити тактику подальшого спостереження та провести необхідне лікування під контролем медичного працівника.
У серпні 2023 року проєкт продовжився: розпочався наступний етап із серіями освітніх заходів для лікарів-гінекологів, середнього медперсоналу та жінок з категорії ВПО. Так, воєнний час вніс свої корективи в проведення проєкту та зосередив нашу увагу саме на наданні медичної та діагностичної допомоги жінкам з категорії переміщених із зони бойових дій, окупованих територій та прифронтових областей. За офіційною статистикою, майже 10 мільйонів українців вимушено змінили місце проживання всередині країни з півдня і сходу на центральні та західні області України.
Освітні лекції проводили експерти організації-партнера грантового проєкту УАКЦП спільно з Головою Асоціації — професоркою, докторкою медичних наук Наталією Володько. Така робота із залученням місцевих Ротарі-клубів тривала в декількох регіонах: Львівській, Черкаській, Рівенській, Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській та Київській областях. Також були підписані відповідні меморандуми про співпрацю з міськими департаментами охорони здоровʼя Львова та Черкас з метою поширення інформаційної кампанії профілактики РШМ за допомогою створеного ютуб-каналу та інших медіаресурсів на рівні первинної медичної допомоги населенню.
Безпосередньо в Черкасах ми провели серію з освітніх лекцій для медичного персоналу в КНП «Черкаська обласна лікарня» та ННЦ «Медичний інститут» ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Долучився й територіальний центр надання соціальних послуг. Загалом у межах проєкту вже на третьому етапі протягом 2024 року отримати щеплення проти ВПЛ трьома бустерними дозами 300 жінок у Львівській та Черкаській областях, у т.ч. 100 з них мали статус ВІЛ-позитивних, були віднесені до групи підвищеного ризику виникнення РШМ та до залучення цих жінок як в тестування, так і в проведення профілактичних щеплень, були задіяні місцеві центри інтегрованих медико-соціальних послуг, лікарі-інфекціоністи та сімейні лікарі.
– Проєкт не зупинився після повномасштабного вторгнення в Україну. Як війна вплинула на плани з його реалізації?
– Якраз під виклики воєнного часу проєкт було дещо видозмінено та оптимізовано. Тому що зараз ми маємо враховувати колосальну міграцію населення. Відповідно й збільшення інфікування, на жаль, — як на ВІЛ, так і на ВПЛ, чому сприяють різні причини: від порушення правил особистої гігієни та захисту до певних проявів сексуального насильства над жінками з боку окупантів.
В Україні після повномасштабного вторгнення є також велика проблема в тому, щоб вчасно виявляти у жіночого населення наявність інфікування ВПЛ, адже часто інші види проведення цервікального скринінгу та програм профілактики РШМ є ускладненими для жінок ВПО чи взагалі неможливими через бойові дії. Переважно ця проблема існує саме для жіночого населення ще й з урахуванням того факту, що жінки перебувають під тиском додаткового стресу, переживаючи всі важкі реалії війни. Певна кількість жінок, яким необхідно проводити програми цервікального скринінгу, зазнали різних форм насильства. Окрім того, для певної частини жіноцтва є не завжди доступною медична допомога.
Унаслідок зменшення скринінгового охоплення захворюваність на рак шийки матки в Україні могла збільшитись у 3,8 разів
Тому ми сьогодні говоримо про важливість застосування методу самообстеження та первинного скринінгу на ВПЛ. Це дозволяє вчасно виявити причину передпухлинної та злоякісної патології шийки матки і вчасно запобігти виникненню цих небезпечних новоутворень. Нас цікавлять ті захворювання, які є можливість попередити, використовуючи певні профілактичні засоби. Це можливе тоді, коли жінки проходять вчасно регулярні профілактичні огляди або ж додаткові огляди у медичних фахівців. І якщо ми обстежуємо велику кількість жіночого населення за так званими скринінговими програмами на регулярній основі, то маємо вчасно виявити в них певну патологію. Ці важливі скринінгові програми, на жаль, були в Україні та й в багатьох країнах світу порушені під час світової пандемії ковіду. Зрозуміло, через карантинні заходи пацієнти не мали можливості відвідувати медичні заклади, як це було зазвичай до ковіду. Статистика, між іншим, невтішна.
Так, із 2020 по 2022 роки, коли Всесвітня організація охорони здоров’я робила свій прогноз, як обмеження можуть збільшити захворюваність на рак різних локалізацій, унаслідок зменшення скринінгового охоплення Україна опинилася серед тих країн, де таке охоплення зменшилось на 50 і більше відсотків. Відповідно, за прогнозом ВООЗ для України на 2022–2024 роки, із цієї причини захворюваність на рак шийки матки, наприклад, могла збільшитись у 3,8 разів. До цих невтішних прогнозів додалися проблеми неможливості надання якісної та вчасної медичної допомоги жіночому населенню з категорії ВПЛ та іншим групам, адже у нас триває війна. Відповідно, величезна кількість людей змушена була залишити свої домівки та місця проживання, стати тимчасово переміщеними особами в середині країни або ж біженцями поза її межами. Статистика говорить, що за кордон могли виїхати близько 6 мільйонів українців.
– Саме в цих умовах жінки можуть займатись самолікуванням й не враховувати його можливих наслідків?
– Насправді таких жінок може бути до 80% від загальної кількості. У європейських країнах, які працюють із програмами медичного страхування, тест на вірус папіломи людини високоонкогенних генотипів визнаний дуже інформативним. У деяких країнах його рекомендують проводити один раз на 10 років жінкам у віці 25, 35, 45років. А в деяких країнах навіть раз на 5 років, починаючи з 25-річного віку. Пацієнтки, які мають «носійництво», мають частіше проводити обстеження іншими методами, зокрема проходити цитологічний тест. Тому що в країнах Європи цитологічні дослідження проводять раз на три роки або один раз на 5 років для більш старшої вікової категорії жінок (після 50-55 років). Тих пацієнток, у яких вірус папіломи виявляється в епітелії шийки матки протягом тривалого часу, частіше обстежують на ПАП-тест. Це потрібно для того, щоб не пропустити той етап, коли почнеться канцерогенез і епітелій набуде атипових властивостей, що спочатку призводить до передраку (дисплазії), а потім — до злоякісної трансформації. Наш проєкт був орієнтований саме на це.
Спершу обстежили невеличку групу — близько 100 жінок у Запорізькій області. Згодом для того, щоб продемонструвати державним організаціям та органам, які є розпорядниками бюджетів, оглянули близько 1000 жінок. Проєкт запровадили у Львівській та Черкаській областях, тому що тут ще з 2017 року діють скринінгові центри. На Черкащині це була мережа «Центр здоров’я жінки», а на Львівщині — центри онкопревенції. Запроваджували не лише скринінг, цитологію та кольпоскопію, але й мамографічний скринінг щодо профілактики раку молочної залози та ультразвуковий скринінг молочних і щитоподібної залоз тощо — цілий комплекс важливих досліджень. На Черкащині центри були створені в Золотоноші, Смілі, Звенигородці та Умані. Основний – на базі Черкаського клінічного онкоцентру.
– Чому першочергову увагу приділяють саме жінкам із груп ризику?
– Серед тих, у кого виявляють вірус папіломи людини, ми брали до уваги пацієнтів із груп ризику. Наприклад, із ВІЛ, бо саме таких хворих потрібно обстежувати частіше. За рахунок імунної депресії і при наявності вірусу папіломи людини рак у них виникає швидше. Процес може тривати не 6–8 років, а лише 1–3 роки. Ми включили до проєкту жінок із інвалідністю та маломобільних, які пересуваються на кріслах колісних і які в зв’язку зі своїм фізичним станом не могли проходити необхідні обстеження. Також жінок, які є вимушено переселеними особами. Спочатку ми розраховували, що це будуть жінки з Донецької, Луганської областей та Криму. Але реалії показали, що маємо переорієнтуватись загалом на жінок ВПО. Вони переживають колосальний стрес.
Тому наш проєкт охоплював й інші програми, спрямовані на допомогу жінкам у воєнний час. Зокрема, грантові можливості через мережу Ротарі-клубів. Це були й освітні заходи для фокус-груп вимушених переселенок, для лікарів-гінекологів, згодом — для сімейних лікарів та інших медпрацівників у 10 областях України. Куратором цього проєкту була я. Його результати ми обговорювали з групою експертів МОЗ із онкологічних захворювань. Сподіваємось, що проєкт вплинув на рішення в перспективі проводити безоплатне щеплення проти вірусу папіломи людини дівчаток із 9-річного віку. А якщо буде достатньо бюджетного фінансування, то й хлопчиків в Україні – починаючи з 2025 року.
ВООЗ затвердила Концепцію боротьби з раком шийки матки на планеті, бо це захворювання вбиває молодих жінок. До того ж, якщо не виявити недугу на ранній стадії, жінки втрачають можливість стати мамами.
– Розкажіть про етап проєкту, який включає щеплення.
– Це щеплення проводили для жінок ВПО та пацієнток із ВІЛ. Власне, він уже закінчився і в Львівській області, і на Черкащині. Щеплення роблять дорослим жінкам тричі за півроку. ВІЛ-інфіковані жінки з групи ризику таким чином отримали певну гарантію безпеки та впевненості у відсутності прогресування якихось новоутворень. До речі, щеплення від ВПЛ були запроваджені в світі з 2008 року. Першою країною, яка почала повністю щеплювати своє жіноче населення, стала Великобританія. Сьогодні більше, ніж у 200 країнах світу щеплення від вірусу папіломи людини входить до Календарів щеплень та Національних календарів щеплень. Фінансування відбувається за рахунок державних програм, місцевих бюджетів чи страхових компаній та навіть самих пацієнтів. Щеплення проводять із 9-річного віку дівчаткам і хлопчикам. В Україні з 2010 року щеплення проти ВПЛ входить до Національної рекомендації експертів (є рекомендована вакцина в Національному календарі щеплень). Між іншим, ВООЗ затвердила Концепцію боротьби з раком шийки матки на планеті. Бо це захворювання вважається вбивцею молодих жінок. До того ж, жінки не можуть зберегти свою репродуктивну функцію та стати мамами. Якщо рак шийки матки вчасно виявити на початкових стадіях, то є приклади, коли пацієнтки, що перенесли органозберігальні хірургічні втручання, вагітніли та народжували дітей.
– Чому такі щеплення від ВПЛ важливо зробити ще в шкільному віці?
– Це важливо зробити до першого можливого статевого контакту, до 15 років. Дослідження доводять, що допускаються дві бустерні дози 0–6 місяців. Не потрібно робити проміжну вакцинацію, що значно здешевлює програму профілактики. Вірус папіломи передається переважно статевим шляхом. Але й використання презерватива не убезпечує від інфікування на 100%, тому що ВПЛ здатен передаватись при близькому контакті «шкіра-шкіра».
Зараз проєкт продовжується і вакцинуються жінки, котрі є вимушеними переселенками. Черкащині офіційно передали вакцини, що були закуплені за грантові кошти. Ми передали їх до бази сімейної медицини П’ятого Черкаського ЦПМСД. Так само – у Смілу. Ми також щепили медичних працівників: медсестер та лікарів Черкаської обласної лікарні, які також мають статус вимушених переселенців. Здійснили щеплення студенток медичного інституту ЧНУ ім. Б. Хмельницького. До речі, на базі університету базується молодіжний Ротарі-клуб: активна молодь долучається до різних корисних ініціатив. Зокрема, бере участь в популяризації щеплень серед молоді в кількох областях країни. Для цього були підготовлені інформаційні матеріали експертного рівня та такі, що допоможуть відповісти на питання, які цікавлять молодих людей. До того ж, молодь озброєна знаннями, апелює до своїх матусь, сестер, бабусь. Ми намагались донести цю інформацію максимально просто та доступно.
– Чи варто боятися щеплення від ВПЛ?
– Люди не мають боятися щеплення проти вірусу папіломи. У разі сумнівів варто звертатися до лікарів-гінекологів та онкогінекологів. Звертатись туди, де можна отримати фахову консультацію та повну інформацію щодо процедури щеплень проти вірусу папіломи людини. Важливо, що є спеціально підготовлені нами вичерпні інформаційні медіаресурси та ютюб-канал. Тож раджу ознайомитись із ними і вже потім робити певні висновки для себе.
Спілкувалася Тетяна Євген’єва
