Геннадій Бобов допоміг ФАПу на Тальнівщині

Дата: 9-12-2017, 09:45

Геннадій Бобов допоміг ФАПу на Тальнівщині
За двадцять кілометрів на північ від залізничної станції «Тальне», на лівому березі Гірського Тікича, розташоване мальовниче село Шаулиха, яке відрізняється від інших своєрідним рельєфом, природою, а головне – своєю історією.

Шаулиха − одне з найдавніших поселень Тальнівщини. У часи Київської Русі поміж Шаулихою та поселенням Кушель було озеро Удич, і там проходив так званий Удицький шлях. У сиву давнину село Шаулиха мало назву Рокошвар. Назва пішла від слів «рокіт» та «чвар», тобто війни та неспокій. Згодом населений пункт зруйнувала татарська орда. Однак, майже через сто років на місці зруйнованого Рокошвару виникло нове поселення під назвою Китайгород. Проте набіги татар тривали, тому поселення обнесли глибоким ровом та частоколами, які сягали трьох метрів. Також люди копали тунелі, що слугували сховищем під час набігів.

Сучасна назва Шаулиха з’явилася пізніше. За переказами, вона походить від двох імен – одного з козацьких ватажків Матвія Шаули та його доньки Іхи. Саме в прадавньому Китайгороді козаки дали бій татарам. На честь цієї битви та козацької перемоги селище стали називати Шаулиха (Шаул та Іха).
Під час визвольної війни українського народу, яку в 1648 році очолив Богдан Хмельницький, Шаулиха стала сотенним містом Білоцерківського козацького полку. Тоді тут було три церкви, а населення налічувало всього тисячу осіб.

Від 1839 року в Шаулисі було військове поселення. Селян вважали солдатами, вони відбували військову муштру й займалися сільським господарством для свого ж харчування. Хліб здо­бували в тяжких нелюдських умовах. Скасувати їх царський уряд примусили заколоти у військових поселеннях в 1858 році.
У 1860 році при волосній управі в Шаулисі відкрили школу. У ній піп навчав 20 хлопчиків. Поселяни не мали в що одягнути і взути дітей, щоб посилати їх до школи, тому діти постійно змінювали одне одного, й піп не знав, як приступити до навчання. У 1870 році Шаулиську школу прийняло Міністерство народної освіти, і з 1870 по 1892 рік вона працювала як народне училище. У ньому викладали два справжні вчителі, які навчали 102 учнів, серед яких було лише 14 дівчат. При училищі в 1898 році відкрили бібліотеку, яка нараховувала 550 книг. Із 1 січня 1915 року училище перевели на утримання повітового земства.
Після встановлення радянської влади, у 1918 році в Шаулисі відкрили учительську семінарію ім. Т. Г. Шевченка, а в 1923 р. – об'єдналися у сільсько­господарські артілі «Плуг» та «Серп і Молот». У роки Другої світової війни 180 жителів села боронили Батьківщину від німецьких загарбників, із них 103 загинули, 56 нагородили бойовими орденами і медалями.

Нині в селі проживає 385 осіб, зокрема 95 жителів пенсійного віку й 57 дітей віком до 18 років. Тут функціонують cільська рада, дошкільний навчальний заклад, фельдшерсько-­акушерський пункт, сільський Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку і два магазини. На території села працюють 5 фермерських господарств, також жителі села займаються одноосібно обробітком землі, господарюють в особистих селянських господарствах.
Свого часу в селі працювала дільнична лікарня, яка мала 25 ліжко-­місць та обслуговувала жителів сусідніх сіл, проте ті часи давно в минулому. Нині медичну допомогу жителям села надають фельдшер ФАПу Тетяна Іванівна Матеєнко та молодша медична сестра Раїса Дмитрівна Носенко. Роботи, як завжди, вистачає, але фахівці не скаржаться, адже люблять свою справу і з відповідальністю ставляться до неї, за що й поважають їх односельчани.

− Хотілося б кращих умов праці, сучасного обладнання, це, у свою чергу, допомогло б своєчасно виявляти та запобігати хронічним захворюванням наших пацієнтів, але, на превеликий жаль, фінансування нашого закладу недостатнє, − говорить Тетяна Матеєнко. − А тому ми за ініціативою жителів села звернулися до нашого народного депутата України Геннадія Борисовича Бобова. Знаємо, що він допомагає іншим селам у Тальнівському районі, тож розраховували на підтримку. Яка була радість, коли в наш заклад за сприянням Геннадія Борисовича надійшло необхідне медичне обладнання: сумка-­укладка фельдшера, укомплектована медичним інвентарем (вкрай необхідна річ); тонометр і фонендоскоп, без яких огляд хворих просто неможливий; дитячі ваги для моніторингу розвитку дітей; глюкометр із тест-смужками для діагностики хворих на цукровий діабет та інше.

Щоденно фельдшерсько-акушерський пункт відвідує понад 6 жителів села. Крім того, працівники ФАПу систематично виходять на виклики – це надання медичної допомоги громадянам похилого віку, обстеження новонароджених та діток дошкільного віку, тож надана допомога своєчасна та вкрай необхідна.
«Від імені жителів села та особисто від невеличкого колективу фельшерсько-акушерського пункту хочеться висловити слова подяки Геннадію Борисовичу за чуйність, простоту та людяність, а також за те, що в такий складний час не відвернувся, а з розумінням поставився до питання покращення обслуговування й оздоровлення населення нашого села. Щиро дякуємо Вам за це, та сподіваємося, що Ви і в подальшому будете робити добрі справи на користь своїх виборців та нашої країни. Також хочеться Вам побажати міцного здоров’я, витримки, цілеспрямованості, брати участь у законодавчій діяльності, яка спрямована лише на покращення життя українців та розвитку неньки-України!» − йдеться в колективному листі, що надійшов на адресу нашої редакції з Шаулихи.

Сергій Лісовський

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода